"Чортів ювілей" банди, яка хотіла підірвати ДніпроГЕС

Через кілька днів, 13 грудня, виповниться 13 років з дня винесення вироку членам однієї з найбільш свавільних і кривавих банд України – групі Громова-Півнєва. Багато фахівців, втім, досі вважають цю банду взагалі найбільш моторошною, за жорстокістю і зухвалістю лідерів, та й за кількістю злочинів, далеко не всі з яких розкрито (або просто не доведені).

У 2001 році Запорізький обласний суд засудив ватажків Валерія Громова та Вадима Півнєва, а також їх підручного Олександра Бурба до довічного ув'язнення, ще 14 членів банди, у тому числі двох жінок, до різних термінів, від 4 до 15 років. Офіційно визнано, що банда скоїла 16 вбивств і кілька десятків інших тяжких злочинів. Зброю у банди вилучали буквально мішками і сумками, в тому числі вибухівку. Їй в ході слідства і суду надавали чималу увагу, так як особливо зухвалий ватажок Валерій Громов під час розслідування заявив, що банда, в числі інших злодіянь, планувала... підірвати Дніпрогес у Запоріжжі, а також будівлю обласного УБОЗу разом із співробітниками, які чимало зробили для її упіймання! До загроз, враховуючи особистість Громова, поставилися серйозно, посиливши охорону об'єктів (справа в тому, що, за деякими відомостями, декілька членів банди так і залишилися на волі, тому могли помститися за своїх поплічників). Слава Богу, ці загрози справою не підтвердилися. Втім, Громов все одно відзначився: поки йшов суд, він з ще одним бандитом, що сиділи в сусідній камері Запорізького СІЗО, зумів вибратися на дах в'язниці. Далі справа не пішла – обох затримала охорона СІЗО. Подробиці цього невдалої втечі ховаються досі, проте очевидці стверджують, що Громов потім у суді... давав свідчення стоячи. Сидіти йому нібито було боляче після тісного "спілкування" з розлюченою тюремною охороною...

КРИВАВІ СУМКИ. Починали свій бандитський шлях Громов і Півнєв порізно. Спочатку були кримінальні "дрібниці", без убивств, але потім майбутні ватажки відчули смак крові... У цей час Громов перебрався з райцентру на "оперативний простір" у Запоріжжі, де вже набирав силу організував в 1993 році свою банду Вадим Півнєв. Розрізнені грабежі, вбивства та інше далеко не відразу пов'язали разом як дії однієї групи. Всерйоз за банду взялися в кінці 1997 року, коли з'явилися свідчення – орудує об'єднане злою і потужною волею кримінальне угруповання всеукраїнського масштабу. Одним з перших професіоналів, що викрили банду, став Валерій Сілін, який працював тоді старшим слідчим прокуратури Орджонікідзевського району Запоріжжя (згодом він увійшов в очолювану нинішнім заступником генпрокурора Віктором Шокіним групу "важняків" ГПУ, так як справа Громова-Півнєва переросла обласної масштаб). Ось що розповів Валерій Вікторович ексклюзивно для "Сегодня".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Я зайнявся цими бандитами після розстрілу інкасаторів у Запоріжжі. 21 грудня 1997 був вихідний, я знаходився вдома. Несподівано до мене прибув міліціонер і заявив про криваву бійню у банку. Звичайно, я відразу виїхав туди. На місці, біля банку, знаходився розстріляний синій "Москвич", всередині убитий інкасатор. Ще трьох інкасаторів з пораненнями відвезли до лікарні. Один незабаром помер, так як отримав кулю в голову. Двоє вижили. Гроші з інкасаторської машини в спеціальних мішках зникли. Було їх, у валюті і гривні, досить немало на ті часи, приблизно 37 тисяч доларів у перерахунку (при курсі 1,97 грн/$). Пізніше з'ясувалося: напад на інкасаторів організував і виконав один з ватажків банди Валерій Громов. Цікаво, що, як виявилося, Громов... взяв не всі сумки! Одну з них він чомусь залишив, і її встиг забрати поранений інкасатор. Він, стікаючи кров'ю, зумів її сховати поблизу і якось повідомити родичу, який сумку потім забрав. Але ми цей епізод встановили оперативним шляхом, і потім ця людина була за розкрадання сумки засуджена.

Експертиза показала, що розстріляли інкасаторів з пістолета-кулемета "Скорпіон". Від цієї зброї і потягнулася ниточка, яка в підсумку дозволила викрити банду Громова-Півнєва. Хоча незабаром після нападу на банк більша частина членів банди перебралася до Росії, в Ростов-на-Дону.

Ватажка скрутили в перукарні беззбройні силовики

За словами Валерія Силіна, коли росіяни обстежили "Скорпіон", він, як кажуть, "вистрілив" по українських злочинах. Слідчий неодноразово виїжджав тоді в Ростов. Півнев не став замикатися і написав чимало явок з повинною.

- Затримали ми тоді майже всіх членів банди, але Громова серед них не було, – згадує Сілін. – Він умів ховатися, в тому числі і від подільників, про яких, втім, на допитах відгукувався зневажливо. "Які вони бандити? – говорив він мені зі своєрідним гумором. – Бандити – це я і Вадик Півнєв, решта просто потерпілі..." З Ростова Громов поїхав на Тернопільщину, де приймав замовлення на вбивства, організував нову банду і продовжував злочинну діяльність. Але одного разу співробітники УБОЗ отримали інформацію, що Громов в такий-то час буде в перукарні. На ретельну підготовку операції часу не було, і на затримання пішли кілька співробітників "Соколу", що опинилися на той момент поруч, але без зброї. Втім, вони не дали Громову жодного шансу: увірвалися в перукарню і скрутили бандита, у якого з-за пояса випав пістолет ТТ з патроном у патроннику... Потім, до речі, у банди, яку Громов організував у Тернополі, зброю вилучали сумками...

ГРОМОВ: "СИДІТИ НУДНО, АЛЕ ВІДРАЗУ ВСЕ НЕ ЗДАМ"

Екс-слідчий ГПУ Валерій Сілін продовжує:

- Після затримання Громова я тут же виїхав до Тернополя, де ми з ним і познайомилися, так би мовити, очно. Було проведено безліч слідчих дій, розкрито низку злочинів. Я відразу запитав Громова, чи буде він співпрацювати зі слідством, він відповів, що, мовляв, ні до чого приховувати, нам і так все відомо... Хоча насправді він не розповів відразу про всі злочини. Коли я про це пізніше його запитав, він відповів, мовляв, навіщо все відразу здавати? Отримаю, каже, напевно довічне ув'язнення, там сидіти нудно, от і буду раз на пару років писати чергову явку з повинною. А це означає, що повезуть для проведення слідчих дій на місце злочину, все ж розвага ... Так він у результаті і зробив. Дещо з знову заявленого йому довели і засудили за це, але не все. Були злочини, де, крім заяви Громова, більше доказів не було. Також у нього знайшли кілька паспортів, про які він сказав, ніби вкрав, щоб потім при потребі вклеїти свою фотографію. Але насправді виявилося, що ці люди пропали без вісті, може, і були вбиті, але довести це ми не змогли, так як тіл зниклих не знайшли.

Очні ставки між Громовим і Півнєвим (а їх було чимало) проходили спокійно, вони не намагалися звалити провину один на одного. Взагалі, у цих двох склалися в банді особливі відносини, як у лідерів. Півнєв і Громов за складом характеру, за духом, за злочинним цілям, яких хотіли досягти, були практично ідентичні. Ніякої моралі, жалю, на чолі всього – тільки гроші...

Справу в кінці кінців було передано в провадження ГПУ, оскільки мала місце велика географія, потрібні міжнародні зв'язки та зусилля багатьох співробітників. Розслідування очолив "важняк" ГПУ Віктор Шокін, я теж входив у велику групу слідчих. Роботу провели величезну, тільки обвинувальний висновок становить 4 томи. І на початку 2000 року в Запоріжжі розпочався суд над 17-ма членами банди.

Шокін. Довів банду до суду.

ПОМСТА: БОМБА ДЛЯ ВАЛЮТНИКІВ ТА ПОЛЮВАННЯ НА ГРОШІ ЦИГАН

У РФ бандити, за словами Валерія Силіна, теж не сиділи склавши руки, а скоїли ряд злочинів. В тому числі вбили власного подільника, Павла Оробея, бо той рвався додому. Ватажки розсудили, що він може всіх здати, і вбили на ростовській квартирі, тіло розчленували у ванній і скинули в річку (потім останки загиблого знайшли).

Зокрема, бандити готували напад на циган-міняйл з Батайська. У ті часи пунктів обміну валюти в Ростові було мало, ось Рожков і увійшов у середовище ромів, міняв помаленьку долари, взяті при нападі на інкасаторів, на рублі. Працював як справжній розвідник, втерся в довіру до циган, одного разу навіть повернув їм, як чесна людина, випадково передані зайві гроші... Сенс полягав у тому, щоб зрозуміти, скільки грошей може перебувати у ромів, щоб у потрібний момент напасти на них. Прикинули, що може бути до 70 тисяч доларів, і стали готувати наліт. Півнєв для цього навіть проточив наждачкою ствол все того ж "Скорпіона", який засвітився при вбивстві інкасаторів. Втім, він виявився невеликим криміналістом, так як, видно, не знав, що сліди залишає не тільки ствол, але й інші частини автомата (викидач, бойок та ін.), Так що ідентифікувати зброю все одно можна було. Свого часу бандити купили цей ствол в Молдові за 3 тисячі доларів, в числі іншої зброї (був налагоджений канал постачання з Придністров'я).

Ростов. Біля Центрального ринку бандити хотіли напасти на циган, але були арештовані міліцією РФ.

Зрештою банда намітила час і місце нападу на циган – біля ринку в Ростові. Приїхали на "Форді" – "пиріжку" вчотирьох. Громов вийшов подивитися, чи на місці потрібні цигани, а Півнєв, Долгов і Рожков залишилися в машині з українськими номерами, разом зі зброєю (крім "Скорпіона" був ще АКМ). "Форд" привернув увагу патрульних міліціонерів, які проходили повз. Причому не тільки номерами, але і нервовим поведінкою Долгова, який раптом вирішив зобразити сплячого, та невдало. Патрульні наказали вийти з машини, зажадали показати документи, відкрити багажник... Двері відкрилися, і Півнєв з Рожковим кинулися навтьоки. Але далеко не втекли. Назустріч Півнєву, абсолютно випадково, йшов співробітник міліції в цивільному. Помітивши погоню патрульних, він підставив ногу... Як потім розповідав слідчому сам Півнєв, "летів довго, приземлився боляче". Рожкова теж затримали по гарячих слідах в найближчих гаражах. Словом, трьох заарештували, в машині знайшли зброю.

У Ростові бандити скоїли кілька злочинів, в тому числі вбили в гаражі (за наводкою) громадянина Росії П. Спочатку Півнев прострелив йому руку і обидва стегна, а коли жертва відмовилася видати 70 тисяч доларів (їх у сім'ї реально не було, родичі лише збиралися продати три квартири, щоб купити власний будинок), Бурба добив нещасного пострілами в голову. У підсумку Півнєва, Рожкова та Долгова засудили в РФ, а потім екстрадували в Україну, як наших громадян. А Громов тоді втік...

Документи. Обвинувальний висновок у банді Громова – Півнєва.

ДРІБ ДЛЯ БАНДИТІВ. Про інші злодіяння банди "Сегодня" дізналася з багатотомного обвинувального висновку у справі, який є в розпорядженні редакції. Виявилося, що грабіжникам, незважаючи на всю їх зухвалість, доводилося і відступати, натрапивши на активний опір. Так, у листопаді 1996 року ціла банда, у складі озброєних пістолетами і автоматом Калашникова Громова, Півнєва, Миколаєва та Рожкова, зібралася пограбувати оператора пункту обміну валют А. Вирішили напасти на нього в під'їзді будинку. Першим туди увірвався, на свою біду, Валерій Громов. Він вихопив ТТ і закричав на жертву, мовляв, віддавай пакет з грошима! А той замість цього вихопив газовий револьвер і двічі вистрілив Громову в обличчя, сильно поранивши праву сторону і зачепивши очі (причому стрілянина велася дробовим патроном). Громов, наполовину засліплений, побіг назад, де натрапив на Півнєва. Бандити спішно покинули місце події і відвезли Громова в лікарню, де йому зробили операцію на оці (історію отримання травми вони вигадали, нібито був випадковий постріл дробом на полюванні).

Бандити були не тільки жорстокими, але й мстивими. У грудні Громов запропонував поплічникам ще раз напасти на який поранив його валютника А., мовляв, і помстимося, і гроші заберемо. Але до того часу А. постійно охороняв міліціонер. Тоді бандити задумали влаштувати справжню бійню – підірвати в центрі Запоріжжя автомобіль валютника разом з ним і охороною, а тих, хто вижили, закидати гранатами і розстріляти. Виготовили бомбу з пластиту з дистанційним управлінням, зуміли прикріпити її до автомобіля жертви, що знаходився на стоянці. Засідку влаштували на проспекті Леніна, приблизно о 16 годині, ще завидна. Рожков і Іванов сиділи в машині останнього, а Громов і Півнєв сховалися в кущах з автоматами і гранатами. Коли валютник їхав повз, Рожков натиснув на кнопку пульта, але... вибуху не було! Людей врятувала якась технічна помилка, допущена підривниками-аматорами (втім, на слідстві Рожков стверджував, що спеціально не натиснула кнопку, щоб не брати участь у вбивстві, але це не доведено). Упертий Громов, який хотів помститися за око, в той же вечір наполіг, щоб знову прив'язати бомбу (вже іншу) до машини валютника. Але зробити це не вдалося через пильність сторожа автостоянки. Довелося операцію згортати, потім вже часу не було ще раз її готувати. А першу бомбу пізніше знайшли на СТО, де обслуговували автомобіль валютника.

Вимагаючи мільйон, мало не відрізали голову жертви... мотузкою!

Апетити бандитів росли і незабаром, на їхню думку, з'явився шанс відразу стати доларовими мільйонерами. Один з їхніх підручних знав, що бізнесмен М. з Миколаєва дуже багатий, бо торгує металом. Про це він повідомив членам банди. Взагалі-то Громов, Півнєв і Бурба спочатку приїхали до Миколаєва, щоб пограбувати іншу людину, "спиртовика", як вони його назвали на допитах, але того затримала міліція (і, напевно, врятувала тим самим життя). Тоді "переключилися" на М., вирішивши спочатку викрасти його і потім вимагати викуп не менше, ніж в 1 мільйон доларів. 17 лютого 1997, знайшовши момент, коли М. вийшов з "Мерседеса-190", що належав його дружині, бандити, погрожуючи зброєю (пістолети ТТ, Браунінг і пістолет-автомат "Скорпіон"), посадили його на заднє сидіння цієї машини. Громов сів за кермо, Бурба і Півнєв стиснули жертву з боків ззаду. При цьому заклеїли бізнесменові липкою стрічкою очі, зверху надягли ще темні окуляри і насунули шапку, на руках клацнули наручники. Попереду поїхав спільник на Опелі, який знав околиці, за ним Мерседес з жертвою і рештою бандитів. Вивезли М. в лісопосадку, стали вимагати мільйон. Жертву роздягли, кинули на сніг і почали бити. Коли це не дало результату, заходилися душити бізнесмена мотузкою, та так, що майже перерізали горло. Проте знову привели жертву в свідомість, а за відмову платити повільно задушили... Потім вирішили, замітаючи сліди, зняти наручники, але, як показав на допиті Півнев, "виявилося, що ключі від наручників Громов залишив удома і тому складаним ножем, за 3-5 хвилин він відрізав кисті М. і зняв наручники... "Бандити зібрали речі жертви в пакет, туди ж кинули відрізані руки, а труп облили бензином і підпалили. Цей пакет з речами і частинами тіла пізніше теж спалили. Зрозуміло, ті невеликі гроші і цінності, що були при бізнесмені, вбивці привласнили та розділили. А "Мерседес" перегнали в Молдавію і там продали за 3000 доларів.

КІЛЛЕР: СХИБИВ, І КУЛЯ... ВИБИЛА ДІВЧИНІ ЗУБИ!

У квітні 1997 року помилка бандитів у виборі "об'єкта" коштувала життя ні в чому не винній людині.

Громов і Півнєв тоді перебували в Тернополі і "прийняли замовлення" на вбивство двох осіб за винагороду по 5 тисяч доларів за кожного. Замовник забезпечив кілерів машиною і двома пістолетами, показав майбутніх жертв. Однак бандити, вистежуючи одну з них, помилково прийняли за неї зовсім іншу людину, яка просто жила у тому ж будинку. Цей чоловік вийшов вранці з під'їзду, сів у машину і поїхав у справах. Бандити – за ним. Громов сидів за кермом, а Півнєв, знайшовши момент, коли чоловік зупинився, з вікна машини розстріляв його, а потім ще й зробив контрольний постріл у голову... Можливо, ця невдача і стала причиною того, що від наступного замовного вбивства (від того ж замовника) на Західній Україні, у Калуші, Півнєв відмовився. А Громов погодився і обидва пістолети для кілерів ("Вальтер" і "Чешска Збройовка") дісталися йому. 6 травня 1997 він вистежив жертву, чоловіка на прізвисько Монтана, який сидів на передніх сидіннях БМВ разом з дівчиною. Громов непомітно наблизився до іномарки і спробував відкрити водійські дверцята, але ті виявилися замкнені. Тоді вбивця почав стріляти через скло, але влучив не у водія, а в дівчину, яка сиділа поруч, вибивши їй кулями зуби. І тут "Вальтер" дав осічку. Громов все ж відкрив двері, виволік замовленого чоловіка на вулицю і став бити, одночасно дістаючи другий пістолет. Жертві вдалося вирватися, чоловік почав тікати, а Громов – стріляти навздогін. Влучив і вирішив, що вбив, так що добивати не став, а втік. Але, виявилося, лише поранив жертву в руку...

Цікаво, що в якості авансу за цей замах Громов отримав від замовника автомобіль "Ніссан-Блюберд", який залишив собі, але керував ним з липовими документами на прізвище Бойко. У вересні 1997 року його зупинив в Запоріжжі даішник за перевищення швидкості. Документи Бойко здалися йому підозрілими. "Пробили" по базі, виявилося, що в Україні такої машини взагалі немає. Запропонували водієві слідувати з даішниками в чергову частину, але по дорозі, зрозуміло, Громов втік, кинувши машину. Згодом даішник дізнався на очній ставці Громова, як зниклого "водія Бойка".

Загальна історія банди Громова – Півнєва закінчилася 11 квітня 1998 в Ростові, де вбивці готували наліт на циган (див. вище). Громов ще більше року здійснював нові злочини на Західній Україні, але врешті-решт був пов'язаний в Тернополі. А потім був суд, і ватажки однієї з найжахливіших банд України сіли у в'язницю назавжди...