Експеримент "Сегодня": економимо на бензині

Різке збільшення цін на автомобільне пальне (в лютому літр А-95 коштував 10,8 грн, а зараз за нього просять 14,1 грн) змушує водіїв шукати способи, як знизити витрати. Технічні заходи на зразок використання присадок, переведення авто на газ, передчасної заміни свічок, масла і фільтрів підходять не всім, оскільки вимагають витрат ще до початку економії (до того ж, сама вона сумнівна). Може, є інші способи зберегти гроші? Враховуючи те, що при подальшому зростанні курсу долара бензин, за словами директора консалтингового агентства "А95" Сергія Куюна, може подорожчати до 15-16 грн/літр, це питання цікавить багатьох. "Сегодня" провела експеримент: ми тиждень випробовували різні способи економії, пов'язані з оптимізацією кількості поїздок, пасажирів і зміною маршрутів.

Наші розрахунки

Нинішні ціни на бензин – 13 грн / л (А-95)

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Стандартні витрати – 20 л / тиждень (260 грн) або 80 л / міс. (1024 грн)

Спосіб 1 – "пересадка": 10-11 л / тиждень або 130-140 грн

Спосіб 2 – "час пік": 14-16 л / тиждень або 180-200 грн

Спосіб 3 – "складчина": на двох: 9-10 л / тиждень або 120-130 грн На чотирьох: 5-7 л / тиждень або 65-90 грн.

Якщо комбінувати всі способи, за місяць можна заощадити 350-500 грн (25-40 л).

СПОСІБ 1: пересадка у метро

Найважливіша умова експерименту – економія без втрати часу на поїздку за маршрутом "дім-робота-дім". Також важливо, щоб дорога не була пов'язана з серйозним дискомфортом (а якщо повністю перейти на громадський транспорт, це неминуче). Тому для експерименту ми виміряли, скільки потрібно часу, щоб добратися о 9 ранку з Виноградаря (спальний район Києва) в центр міста (17 км). На маршрутках (35-40 хв з однією пересадкою) і метро (ще 15 хв) на дорогу пішло близько години. На машині цей же шлях вдалося подолати за 45 хв, але ще не менше 10 хвилин йде на пошук паркомісця. При цьому на громадський транспорт пішло близько 12 грн (туди-назад), а на бензин потрібно витратити за день 50-60 грн (витрачається близько 3,5-4 л на дорогу туди і назад). Всього за тиждень витрати на паливо склали близько 300 грн.

У ході експерименту ми спробували доїжджати на авто тільки до метро. У підсумку 10 літрів палива вистачило на робочий тиждень, а всього на дорогу за цей час було витрачено близько 200 грн. Економія, як бачимо, істотна.

У цій схемі є кілька недоліків. По-перше, паркування: ми знайшли вільне місце в найближчому дворі, але в підсумку хвилин 10 все одно довелося пройти пішки. По-друге, метод не підходить, якщо протягом робочого дня потрібно їздити на зустрічі у віддалені райони міста та/або возити з собою габаритні або важкі предмети. Але більшості автомобілістів цей спосіб підходить ідеально.

СПОСІБ 2: Уникаємо години пік

Ми спробували їздити так, щоб не стояти в пробках: витрата пального в заторі зростає до 30% (наприклад, якщо витрата на тиждень становить близько 20 літрів і за нього потрібно заплатити 250-270 грн, то у випадку руху по заторах, ця сума може вирости до 400 грн).

Година пік у будь-якому великому місті випадає на певні часові проміжки. Ранковий ми вирахували легко – якщо виїжджати до 8:30, то потрапити на роботу можна швидко і в економічному режимі в будь-який день. А от з вечірніми заторами вийшли проблеми: в понеділок – четвер вони на дорогах починаються вже з 17:00, а по п'ятницях, тобто в день, коли багато хто виїжджає на авто з міста, вулиці завантажені вже з 15:00. Коли закінчується вечірній час пік, теж незрозуміло – затор може зберігатися і до дев'ятої години вечора. Не сидіти ж весь цей час на роботі! Тому за результатами тижневого експерименту особливо заощадити не вийшло, але 50 гривень за рахунок відсутності ранкових заторів ми все одно виграли – частково це компенсує подорожчання пального.

СПОСІБ 3: Їздимо в складчину

Наступний спосіб економії здавався ідеальним: ми вирішили знайти попутника (наприклад, колегу, який живе поруч) і ділити з ним витрати на пальне. Заодно і їздити не нудно. Після тижневого експерименту вигода в грошах виявилася і справді значною – на бензин пішло всього 150 грн з людини. Але з'явилися інші складності. Так, колега то затримувався на роботі, то навпаки, квапив мене з виїздом через невідкладні справи. Непростим виявився і механізм стикування вранці: той факт, що пасажир живе на сусідній вулиці (ймовірність, що один із співробітників живе в тому ж будинку, що й ви, невелика) призвів до того, що доводилося робити коло, через що час шляху збільшувався на 10 хвилин. А якщо хтось запізнювався, то затримка з прибуттям на роботу і зовсім збільшувалася до півгодини. Коли ми спробували заощадити ще більше і збільшили кількість учасників поїздки до 4-х чоловік, провівши два пробних "заїзди", то затримка за часом зросла до 30 хвилин. Загалом, спосіб цей підходить або для дуже організованих, або для людей із залізними нервами.