Что ждет бизнес после роста "минималки" в Украине: мнения экспертов

Обіцяне українцям подвійне підвищення мінімальної зарплати – до 3200 грн – автоматично збільшить в 2017 році не тільки витрати підприємств на оплату праці, а й суму єдиного соціального внеску (ЄСВ), а також розмір єдиного податку, прив'язаного до "мінімалки" (для першої та другої груп підприємств). Але вже є пропозиції зберегти для платників першої групи колишній розмір податку, пише UBR.

"Щоб пом'якшити удар для самого малого бізнесу, було прийнято рішення не підвищувати "мінімалку" для першої групи платників єдиного податку. Для них виплати залишаться на існуючому рівні", – повідомив заступник міністра фінансів України Євген Капінус.

Зокрема, нова версія законопроекту №5132 (від 3 листопада 2016 року) прописує, що стягувати єдиний податок з платників першої групи будуть в прив'язці не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нагадаємо, в проекті бюджету-2017, підготовленому до другого читання, прожитковий мінімум з 1 січня 2017 року становитиме 1,6 тис. грн, тобто, зафіксований на тому ж рівні, що і мінімальна зарплата з 1 грудня 2016 року.

До першої групи належать фізособи-підприємці без найманих працівників з оборотом до 300 тис. грн. на рік.

Але платники другої групи (до 10 найманих працівників та обігом в 1,5 млн грн) будуть платити єдиний податок, розрахований вже виходячи з мінімальної зарплати в 3,2 тис. грн.

За словами координатора платформи "Податки для економічної свободи" Олега Лиховида, на підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3,2 тис. грн бізнес відреагував по-різному. Великі підприємства і навіть цілі галузі і так давно платять більше, а ось малий бізнес готується до найгіршого.

"ЄСВ адже теж зросте вдвічі. Компанії, змушені скорочувати персонал і виробництво, не зможуть запропонувати необхідні обсяги товарів, значить, зросте імпорт і попит на валюту. Плюс громадяни побіжать конвертувати додаткові доходи в валюту", – прогнозує Лиховид.

За його словами, бізнес підтримує підвищення зарплат, але вважає, що воно може базуватися тільки на результатах економічного зростання і, в будь-якому випадку, відбуватися поступово.

У Мінфіні такі аргументи роботодавців відкидають. "Бізнес отримав близько 70 млрд грн економії від зниження ЄСВ. Але він не поспішає направляти ці гроші на підвищення зарплат. За статистикою близько 47 тис. директорів підприємств отримують мінімальну зарплату, що говорить про спроби мінімізувати податки", – пояснює Капінус.

Разом з тим, в бюджетній сфері оклади значно виростуть. Наприклад, за рахунок підвищення першого тарифного розряду до 1,6 тис. грн у вчителів зарплати збільшаться до 50%.

Впевненість чиновників підкріплюється висновками економістів. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський підрахував, що бізнес нічого не втратить. Наприклад, з січня 2016 року підприємства замість 500 грн ЄСВ з мінімальної зарплати стали платити 300 грн. При зниженою ставкою податку підвищення мінімалки в два рази дає збільшення ЄСВ приблизно на ті ж 300 грн.

Крім того, економіст вважає, що громадяни з мінімальною зарплатою не підуть купувати долари і розгойдувати валютний курс. Інфляція також не розкручуватися (максимум на 1%), так як у тих, хто платить мінімалку, дуже невелика частка витрат на зарплату в структурі собівартості продукції.

"Люди підуть купувати, в першу чергу, продукти харчування. І підвищення мінімалки матиме позитивний ефект для окремих категорій населення", – запевняє Несходовський.

За його словами, потрібно стимулювати споживання і зупинити спіраль закручування економіки, коли падіння доходів населення призводить до скорочення споживання, а потім – падіння виробництва товарів і податкових надходжень.

Зате зростання споживання допоможе знизити накладні витрати бізнесу (за рахунок зниження витрат на випуск одиниці продукції). З'явиться конкуренція на ринку праці, а громадяни охочіше йтимуть в держсектор на 3,2 тис. грн, чим туди, де роботодавець платить 2,2 – 2,4 тис грн. і при цьому викручує руки", – пояснив Несходовський.

На його думку, для полегшення фінансового навантаження на підприємства краще скасувати військовий збір, включивши його до складу ПДФО без збільшення загальної ставки.