Український бізнес зацікавився "альтернативною" електрикою

Відключення електроенергії та постійне подорожчання кіловат-годин змушують бізнес інвестувати у власну енергонезалежність. Компанії намагаються забезпечити себе електрикою і теплом за рахунок альтернативних джерел енергії: сонця, вітру та твердого палива з відходів власного виробництва, пише Forbes.

Сприятливі умови для розвитку альтернативної енергетики створює сам енергоринок. "Поточне зростання (попиту на альтернативну енергетику. – Ред.) більше пов'язане з "негативним" енергетичним трендом і з бажанням енергетичної незалежності", – міркує Олександр Ковпак, технічний директор компанії "Атмосфера", яка торгує обладнанням для відновлюваної енергетики.

У липні заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелик повідомив, що осінньо-зимові відключення електроенергії неминучі. Вже розроблено графік погодинного знеструмлення для всіх регіонів країни. Причина – брак вугілля на теплових електростанціях, які виробляють близько 40% всієї електрики. При нормі в 2,7 млн т запаси вугілля на українських ТЕС 21 серпня становили менше 1,3 млн т.

Рік тому в "сезон" віялових відключень Україна входила з удвічі більшими запасами палива для ТЕС – близько 2,8 млн т. Цього року навіть влітку, коли навантаження на енергосистему мінімальне, мережа працювала нестабільно. За даними Міненерговугілля, поточний щомісячний дефіцит електроенергії оцінюється в 250-300 млн кВт⋅год.

Аграрне питання

Аграріям, чиї потужності розташовані в сільській місцевості, де енергомережа і так не особливо надійна, торішні відключення доставили багато клопоту. Багато підприємств не змогли належним чином обробити і просушити зібрану пшеницю. Цього року сільгоспвиробники задумалися про виробництво власної електроенергії. В першу чергу за рахунок встановлення сонячних електростанцій. Їх вартість сьогодні становить близько 1300 євро на 1 кВт потужності.

Донедавна купувалися в основному побутові дахові установки потужністю до 10 кВт. Сьогодні ж попитом користуються більш потужні станції. Якщо в 2012-му в Україні була лише одна відносно продуктивна "фермерська" сонячна станція потужністю 1,3 МВт (в селі Іванівка Кіровоградської області), то за останні півтора роки з'явилося близько 15 об'єктів потужністю 0,5-1,5 МВт.

Згідно з опитуванням, проведеним Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, 20% фермерських господарств планують у найближчі рік-півтора придбати сонячну установку потужністю від 0,5 МВт. Всього станом на 1 липня 2015 в країні налічувалося 39563 фермерські господарства. Іншими словами, в 2015-2016 сумарний попит на сонячні електростанції тільки з їхнього боку може скласти 8000 установок загальною вартістю 5,2 млрд євро. І це у випадку, якщо встановлюватися будуть станції лише в 0,5 МВт.

За словами Ганни Зінухова, маркетолога компанії, яка продає і встановлює сонячне і вітрове енергоустаткування, для забезпечення електрикою середнього українського фермерського господарства досить сонячної установки потужністю 0,5-1,5 МВт. Але аграріїв цікавлять і більш потужні станції. "На майбутній рік у нас вже є замовлення на будівництво" фермерських "СЕС потужністю 2,3 МВт", – говорить Зінухова.

У найближчі роки такий тренд збережеться, вважають продавці сонячних панелей. Сприяють цьому ситуація у вітчизняній енергосистемі і зростання тарифів, яке в останні роки становить у середньому близько 11%. При цьому ціни на фотоелектричні модулі для сонячних батарей, навпаки, знижуються.

Вітер

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При всіх перевагах у сонячної генерації є одне слабке місце – залежність від погодних умов і часу доби. Тому енергетики рекомендують комбінувати їх з іншими джерелами відновлюваної енергії, зокрема з малими вітроустановками.

Але реалізували проекти фермерських вітростанцій лише одиниці. По-перше, багатьох зупиняє високий поріг входження в проект: установка з щоглою і додатковим обладнанням обходиться в 3000-4500 євро за 1 кВт. По-друге, до недавнього часу для малих вітростанцій не встановлено "зелений" тариф, що затягувало окупність подібних станцій аж до кінця їх експлуатації – 15-20 років. У липні ж був підписаний закон, який де-юре прирівняв малі вітряки до поновлюваних джерел енергії.

Біомаса

Є попит з боку бізнесу і на установки з виробництва тепла з біомаси. У жовтні 2014 року Кабмін прийняв рішення відшкодовувати п'яту частину вартості твердопаливних котлів тим, хто обладнає ними свої господарства. На початок серпня в рамках цієї програми було встановлено близько 4000 одиниць такої техніки. Бонус від держави отримали і комунальники, що перейшли на біомасу. Торік уряд перестав дотувати виробництво тепла, виробленого на газових установках, і тепер тарифи на теплову енергію з біомаси всього на 10% вище газових.

За розрахунками експертів, в Україні відходи сільського господарства дозволяють наростити потужність вітчизняних біоенергетичних станцій на 9-15 ГВт (зараз вона становить близько 24 МВт). Правда, котли на твердій біомасі використовують в основному для виробництва тепла. Для рентабельного виробництва електроенергії потрібне будівництво великих об'єктів потужністю 5-10 МВт, які займають велику площу і потребують окремої логістики по доставці паливних брикетів. Інвестицій такі об'єкти теж вимагають чималих: близько 3000 євро на 1 кВт потужності. Втім, в таких обсягах електроенергії потребують лічені фермерські господарства.