В Україні дорожчають квитки до кіно: чому ціни зростуть ще сильніше

Кіно в Україні дорожчає. Кінотеатри вже підняли ціни на квитки через введення 20% ПДВ минулого року. Але, щоб не відлякати відвідувачів занадто різким подорожчанням, зали прийняли рішення підняти ціни тільки на 10%. Наступного року вартість квитків знову зросте, пише UBR.

"Інфляція, подорожчання комунальних послуг, прив'язка оренди в ТРЦ до долара, зростання курсу. Для нормальної життєдіяльності кінотеатрів квиток має коштувати 7-8 доларів, а не 4 долари, як зараз", – розповіла співвласник і керуючий партнер мережі кінотеатрів "Оскар" Ірина Зоря.

Для порівняння, в Європі на похід до кіно доведеться витратити близько 10 євро на "дорослий" квиток" і близько 6 євро – на дитячий. Наприклад, в Німеччині і Голландії квиток до кінотеатру коштує 10-15 євро, в Польщі – також до 10 євро. В Україні ж після сильної інфляції, в доларовому вираженні, ціна квитка не дотягує навіть до докризової 2014 року.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Як і інші кінотеатри, минулого року ми поступово підвищували вартість квитків і цей рік не став винятком. Піднімати розцінки нарівні з ростом курсу валют ми не можемо, інакше ризикуємо втратити наших основних глядачів – молодь", – зауважила гендиректор "Мультиплекс-Холдинг" Інна Янакаєва.

На Заході квитки дорожчі, але українцям і так не вистачає грошей. Фото: Pixabay

Через підвищення цін глядачі вже і так перестали ходити до кіно "просто так", як це було раніше. Тепер вони відвідують кінотеатри, щоб подивитися певні фільми, що істотно знижує показники стрічок, які не належать до блокбастерів.

Зниження відвідуваності відзначають не тільки невеликі зали, а й великі мережі кінотеатрів.

"Українці пішли з кінотеатрів. Причин повно – і відсутність грошей на розваги, і повальна соціальна депресія (що називається – не до розваг), плюс наявність фільмів в інтернеті", – зауважила директор кінотеатру "Кінопанорама" Наталя Соболєва.

Б'є по кіношниках засилля "піратів" в Україні. Іноді це мінус 20% від виручки, іноді більше, а для "прохідних" фільмів незалежних дистриб'юторів, які не блокбастери, з невеликими бюджетами або з обмеженим прокатом (не для широкого глядача) – це катастрофічний урон.

Що дивляться

Переважно українці якщо і йдуть до кіно, то на блокбастери з розкрученими акторами, на хороших режисерів і продюсерів. Також наші глядачі віддають перевагу комедії, казки і фільми про любов.

"Українці стали більше дивитися фільми про права людини і документальне кіно", – також зазначила Соболєва.

При цьому за останні кілька років суттєво зменшилася частка російських проектів – на зміну їм прийшли українські, але на них попит поки що невеликий.

Як ділять гроші

Студійні "мейджерські" фільми потрапляють на наш ринок через офіційних дистриб'юторів, і у нас багато світових прем'єр. А ось фільми незалежних кіностудій можуть виходити з великим запізненням. Артхаусне кіно не завжди легко дістати і домовитися, як ділитиметься виручка.

Алгоритм потрапляння фільму в кіно виглядає так: кінотеатри беруть фільми в дистриб'ютора в прокат. Після прокату з 100% загальної виручки 20% йдуть на сплату ПДВ та решту 80% діляться між кінотеатром і кінодистриб'ютором, найчастіше, в рівних частинах – 50 на 50.

Дистриб'юторів в Україні близько 5-6 компаній.

Кінотеатр вибирає із запропонованих дистриб'юторами (або місцевими виробниками) фільми до прокату на свій розсуд. Це світова практика. Кінотеатр нічого не платить заздалегідь, завжди ділиться фактична виручка.

Новинки до України потрапляють, зазвичай, відразу ж, іноді в один день з американськими або європейськими прем'єрами. Питання конкуренції стоїть в площині власного креативу закладу. Фільмокопії можуть взяти всі кінотеатри, питання – як з ними працювати, як їх подавати.

"Якщо говорити про самі кінотеатри, то конкуренція між ними велика. Сервіс, крісла, звук, якість картинки технології – для глядача все має значення", – говорить Ірина Заря.

І якщо раніше відкриття одного залу кінотеатру обходилося в 500 тис. доларів, то зараз компанії намагаються оптимізувати свої витрати, що допомагає зменшувати витрати на зал до 300-350 тис. доларів. Можна, наприклад, ставити не імпортні крісла за 250 доларів, а українські, але гіршої якості, за 40-50 доларів. Але іноді наші кінозали навіть випереджають технічно і за якістю обробки європейських "братів".

"Якість обладнання та матеріалів крісел, скажімо, в залах Голландії та Бельгії, поступаються нашому. А поліпшення якості сидінь заднього ряду і зовсім не практикується", – зауважила Янакаєва.

Як заманюють глядачів

Щоб заманити до себе відвідувачів і збільшити виручку, кінотеатри не обмежуються одними лише показами фільмів. Невеликі кінотеатри, наприклад, заманюють глядачів театрально-концертними залами, а великі мережі роблять упор на супутні послуги на кшталт квест-кімнат, дитячих майданчиків, кав'ярень або барів.

Також розширити аудиторію компаніям допомагає проведення спеціальних дитячих показів, демонстрація фільмів мовою оригіналу, а також прямі трансляції футбольних матчів, які, до слова, користуються популярністю не тільки у молодого, але і у зрілішого покоління.

Привабити клієнтів можна баром. Фото: mall.com.ua

На сьогодні в Україні "крутять" фільми більше 450 кінозалів – це на сотню більше, ніж шість років тому. Протягом цього часу новачки були представлені в основному 4-, 6- і 7-зальними кінотеатрами. Але, як показує практика, найуспішнішим в форматі великих мережевих "залів" є кінотеатр, який має не менше шести залів.

Фактори успіху кінотеатру:

• велика кількість залів;
• демонстрація фільмів кожні 15 хвилин;
• наявність барів;
• якісний і успішний контент.

Якщо говорити про прогнози на майбутнє – у кінотеатрів вони оптимістичні. Наближаються зимові свята – сезон новорічних кінопрем'єр, а в цю пору глядачі активно ходять по кінотеатрах і проводять час в лаунж-зонах.

Українців заманять до кінозали не тільки якісно підібраним репертуаром, а й звуженням пропозиції інших розваг, зокрема, театральних (зменшення кількості гастролей акторів і виконавців з Росії).