2016-й рік без торгівлі з Росією: як на українських виробників вплинуть ембарго і нові мита РФ

З нового року Росія підвищить рівень "митно-тарифного захисту" і введе в дію продуктове ембарго проти України. Більшість товаровиробників ще з минулого року відчули на собі наслідки втрати російського ринку, а нові "санкції", в першу чергу, торкнуться машинобудівників та хімічного виробництва. Як Україна буде обходитися без російських покупців, з'ясовував "Сегодня.ua".

Продаж українських продуктів у РФ заборонять, а на інші товари введуть мита

Продуктове ембарго введуть з 1 січня у зв'язку з тим, що Україна, поряд з іншими країнами, приєдналася до антиросійських санкцій. Продавати продукти в Росії буде неможливо. Для того, щоб продавати будь-які товари (крім заборонених продуктів), українцям доведеться платити мито. Як пояснив російський міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв, українські товаровиробники будуть платити таке ж мито, як, приміром, Японія чи Німеччина (близько 7,8%). Мито вводять у зв'язку з тим, що, згідно з угодою про Зону вільної торгівлі, з 1 січня український ринок відкриється для європейських виробників.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

До слова, обсяг експорту всіх товарів в РФ з України за дев'ять місяців цього року, за даними Укрстату, досяг 3 млрд 612 млн доларів. За цей же період минулого року Україна експортувала до Росії товарів на 8 млрд 143 млн доларів (на 66% більше).

При цьому, за оцінками прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, від санкцій Росії українські експортери в наступному році втратять 600 мільйонів доларів.

Фото: С. Гапон

Якщо в 2013-му році українські виробники продуктів харчування реалізували росіянам продукцію на 2 млрд доларів, то цього року вдалося "вторгувати" всього 200 млн доларів.

Хто опиниться під ударом

Як розповіли в Українському клубі аграрного бізнесу, в 2013 році найбільше на експорт до Росії були орієнтовані виробники молочної продукції, яєць птиці та натурального меду – вони експортували товарів на 382 млн доларів на рік. На другому місці виробники какао та продуктів з нього – 336,6 млн доларів.

У 2014 році, через санкції Росії, на першому місці за обсягом експорту в Росію виявилися виробники готової продукції з зерна – вони експортували товарів на 133 млн доларів. Незважаючи на "торгову війну", в 2015 році наростили свій експорт в РФ виробники м'яса та їстівних субпродуктів. Всього за 9 місяців вони реалізували свою продукцію на 90 млн доларів, у той час як за весь 2014 рік – всього на 71 млн доларів.

Саме виробники м'ясної продукції можуть опинитися під ударом, так існує ризик, що вони не встигнуть переорієнтуватися на інші ринки збуту до 1 січня наступного року, а тому можуть зазнати значних збитків. До слова, серед товарів, дефіцит яких не вдалося ліквідувати силами російських виробників після введення ембарго на європейську продукцію, числяться яловичина (ринок скоротився на 42 відсотки) і вершкове масло (скорочення на 15 відсотків), повідомив Центробанк РФ.

Як зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, через ведення мит постраждає машинобудування і виробники хімії – їх продукція в РФ подорожчає через додаткові збори і відповідно стане неконкурентноспроможною.

"Машинобудування, продукти з металу, хімія – вони постраждають. Мито означає, що подорожчає сировина. Продукти вже сильно впали. Ми колись 2 мільярди доларів заробляли на продажі продуктів, зараз усе розвалилося", – говорить Олександр Охрименко.

У Союзі хіміків України розповіли, приблизно 13% всієї продукції хімічного виробництва реалізується в Росію. Знайти заміну російському ринку буде складно. Найбільш чутливі до санкцій "сусідів" – вироби з пластмас, миючі та чистячі засоби, дуже небагато видів резинових виробів, шини.

Як українські виробники впораються без РФ

В Асоціації виробників молочної продукції зазначають, що більшість виробників, які експортували свою продукцію в РФ, ще в минулому році були змушені переорієнтувати своє виробництво на інші ринки – більш ніж у 40 країн світу. Приміром, як розповіли в групі компаній Терра Фуд, російський ринок замінили експортом в Китай, Грузію, Йорданію, США, Сінгапур, Єгипет, Кувейт, Казахстан, Північну Корею та інші країни.

Новий ринок для своєї продукції знайшли і українські птахівники. За рік втрату російського ринку практично повністю компенсували за рахунок Іраку, Казахстану, ЄС та ін, розповідає виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

"У нас повністю експорт переріентіровался на інші ринки, в першу чергу це Ірак, Казахстан, ЄС, Африка, Близький Схід. Раніше ми в РФ поставляли 50-55 тис. тонн. У цьому році в Росію ми нічого не поставили. Те, що вони вводять першого числа, ніяким чином на наш експорт не позначиться", – розповідає Карпенко.

"У нас повністю експорт переорієнтувався на інші ринки, в першу чергу це Ірак, Казахстан, ЄС, Африка, Близький Схід. Раніше ми в РФ поставляли 50-55 тис. тонн. У цьому році в Росію ми нічого не поставили. Те, що вони вводять першого числа, ніяким чином на нашому експорті не позначиться", – розповідає Карпенко.

При цьому скорочення виробництва є, але незначне. У країни ЄС за підсумками року продали близько 20 тис. тонн птиці, в той час як в РФ реалізовували 50-55 тис. тонн продукції.

"Якщо говорити про виробництво м'яса бройлера, то у нас невеликий плюс, по всьому м'ясу птиці невеликий мінус. За прогнозом, у нас скорочення виробництва м'яса птахів по року буде десь на 20 тис. тонн. При цьому загальний обсяг буде десь 1 млн 145 тис. тонн", – розповідає директор Асоціації.

В ЄС діють квоти для України – це 16 тис. тонн на частини птиці та 20 тис. тонн на тушку курки. Як кажуть виробники, на тушку попит в Європі значно нижчий. "Ми сподіваємося, що може в кінці наступного року, квоти будуть переглядатися. Ми постійно концентруємо увагу, щоб нам збільшили квоти. Шукаємо зараз інші можливості. Це відкриття підприємств в ЄС та експорт вже там тушки і там оброблення її на частини", – ділиться планами птахівник.

На російський ринок, за словами Сергія Карпенка, українські виробники більше не розраховують. Навіть у ті часи, коли був експорт, зазначає голова Асоціації птахівників, "росіяни постійно вставляли "палки" в колеса, постійно знаходили причини, щоб обмежити постачання".

Фото: С. Гапон

В Українському Клубі аграрного бізнесу кажуть, Росія не вперше закриває свій кордон для українських продуктів – виробники аграрної продукції вже мають досвід пошуку альтернативних ринків збуту.

"З початку" торгових воєн", українські виробники почали диверсифікувати власні ринки збуту за рахунок перегляду власної продуктової лінійки для уникнення подібних ситуацій у майбутньому. Так, українські виробники аграрної продукції побачили можливості для збільшення поставок своєї продукції на ринки Північної Африки і країни Близького Сходу", – зазначають в організації.

"З початку "торгових воєн", українські виробники почали диверсифікувати власні ринки збуту за рахунок перегляду власної продуктової лінійки для уникнення подібних ситуацій у майбутньому. Так, українські виробники аграрної продукції побачили можливості для збільшення поставок своєї продукції на ринки Північної Африки і країни Близького Сходу", – зазначають в організації.

Як відомо, Росія з кінця жовтня 2014 року заборонила ввезення з України всієї рослинної продукції – овочів, фруктів, злаків. Ще раніше Москва ввела обмеження на ввезення соків, молочної та сирної продукції, кондитерських виробів, рибних і плодоовочевих консервів та окремих видів алкоголю з України.

Торговий представник України Наталія Микольська заявляла про те, що Україна у відповідь на дії Росії прийме необхідні заходи – оскаржуватиме обмеження і готова також вийти із зони вільної торгівлі з РФ.

"Якщо вони застосують ці заходи – вони отримають заходи у відповідь. Зона вільної торгівлі – це двосторонній процес. Просто сидіти і чекати ми не будемо. Ми будемо оскаржувати їх незаконні обмеження, і в разі застосування ними виходу з режиму зони вільної торгівлі, будуть прийняті відповідні заходи з боку України", – сказала вона.

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявляє, що Київ відповість дзеркальними діями на кожну санкцію Російської Федерації. "Російські погрози про введення ембарго проти українських товарів з 1 січня отримають аналогічну, дзеркальну відповідь української влади. На кожне російське рішення про введення ембарго проти України буде аналогічне українське рішення про введення ембарго проти Росії", – заявив Яценюк.

Україна 21 жовтня 2015 року подала перший із серії майбутніх позовів до Світової організації торгівлі проти Росії, що стосується торгових обмежень відносно вагонів і стрілочного переведення вітчизняного виробництва.