Африка – один з важливих партнерів України

Африканський регіон є одним з найперспективніших для України за потенціалом активізації торгово-економічного співробітництва. Про це в рамках організованого за сприяння Комітету з питань промислової політики і підприємництва і Комітету із закордонних справ парламентського круглого столу "Розвиток торгово-економічного співробітництва між Україною та Африкою" заявили вітчизняні виробники, дипломати, чиновники і парламентарії.

"Торговельне співробітництво України не обмежується країнами ЄС. Минулого року український експорт впав на $ 16 млрд, $ 4 млрд з яких – втрата по європейському напряму – зумовлена тим, що ми продовжували продавати в світ переважно необроблену сировину. І тепер стоїть завдання – не просто збільшення експорту, а його якісна диверсифікація та технологічне ускладнення на противагу тій примітивізації, яку ми бачимо сьогодні. Тому нам необхідна співпраця і з країнами Африки, і з Іраном, і з багатьма іншими країнами, які донедавна не вважалися пріоритетними ринками. Ми повинні скористатися потенціалом цього регіону для України", – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва, народний депутат України (РПЛ) Віктор Галасюк, підкреслюючи, що для цього необхідне використання спеціальних економічних інструментів, один з яких – експортно-кредитне агентство. Очікується, що відповідний законопроект буде ухвалений у другому читанні як закон на найближчому сесійному тижні.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, в свою чергу, вказала на необхідність збільшення дипломатичних представництв на Африканському континенті: "Держава повинна допомагати шукати спільні інтереси в нарощуванні експортного потенціалу та поданні наших товарів на ринку африканських країн".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Заступник голови Комітету Віктор Вовк пояснив – епоха ліберальної глобалізації, яка керувала світом, а також – економічними, політичними та іншими процесами останні 25 років, добігає кінця, як і ті економічні і торговельні правила, які з неї слідували. "Навіть в США, де весь цей час просували ідею вільної торгівлі, усвідомили збитки від неї. Хто б не став президентом – Америка прийде до політики економічного націоналізму і реіндустріалізациї, а також – повернення промислових робочих місць. Відбувається перехід від глобального виміру торгівлі з однаковими стандартами для всіх в рамках СОТ до відпрацювання регіональних глибших зон торгівлі".

На його переконання, Україна також слід проводити політику реіндустріалізації (в першу чергу, інноваційної) і посилено шукати ринки збуту для продукції з високою доданою вартістю: "Слід розвивати регіональні партнерства, куди щодо легко потрапити, тому Африка являє колосальний інтерес, оскільки не має нетарифних обмежень, що існують на інших ринках. Посилення співпраці з країнами Африки – в інтересах українського економічного розвитку".

Заступник міністра Кабінету міністрів України Михайло Титарчук зазначив, що найпривабливішим сегментом для українського експорту повинен стати сегмент державних закупівель африканських країн, оскільки взаємини з місцевим бізнесом, за умови недостатнього досвіду роботи з ним наших експортерів, можуть відштовхнути їх, з огляду на потенційно великий комерційний ризик співпраці з більшістю приватних компаній країн Африки. Для успішної роботи виступаючий порадив розумно використовувати існуючі тісні зв'язки з чиновниками цих країн і напрацьовувати ефективні механізми взаємодії між українськими експортерами та нашими друзями в африканських країнах.

Віце-президент Українсько-Африканського ділової ради Руслан Гарбар запропонував вирішити проблему з недостатнім дипломатичним представництвом шляхом залучення до так званих "добровільних послів" випускників українських вузів з країн Африки та українців, які проживають в них. "Коли в ООН розглядатиметься питання про Україну, треба мати на увазі, що на нашу країну в Африці дивляться очима російських дипломатів, адже є 35 Підсахарських країн з посольствами Росії та тільки 5 – України. Навряд чи бюджет допоможе МЗС створити нові дипломатичні представництва, тому слід орієнтуватися на невикористані ресурси", – сказав він.

Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль заявив про готовність надавати підтримку в країнах, де працюють торгово-промислові палати. "У нас є угоди з торгово-промисловими палатами таких країн як ПАР, Алжир, Лівія, Судан, Ангола і зараз працюємо в даному напрямку з Марокко", – зазначив він. Пан Свистіль також назвав Гану воротами до Східної Африки – там, за відсутності державної підтримки, ТПП України знайшла вітчизняні компанії і на їх базі відкрила офіс, куди можна звертатися з пропозиціями.

Експерт "CMD-Ukraine" Ігор Гужва висловився за укладення угоди про вільну торгівлю з Єгиптом, адже той входить до так званиої "ТОП-5 українського експорту": "Цю країну слід розглядати не тільки як кінцевий пункт призначення наших товарів, але і як ворота для виходу на інші ринки Африки. Варто приділити увагу саме розвитку мережі торговельних представництв". Радник голови правління ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Дмитро Лось другим найперспективнішим регіоном для експорту назвав Субсахарську Африку, зазначивши, що економічна і політична робота повинна здійснюватися на постійній основі.

Начальник відділу країн Підсахарської Африки, Департаменту Близького Сходу та Африки, МЗС України, Рустам Аджар зазначив, що важливість Африканського континенту для України зумовлюється не тільки економічними, а й політичними інтересами, нагадавши, що обрання України до складу Ради безпеки ООН в 2016-2017 рр. без підтримки урядів Африки було б неможливим. Представник МЗС запросив до активнішої співпраці з Радою експортерів при МЗС і закликав інформувати про квотування або надмірно високі розміри тарифів по відношенню до товарів українського експорту або інших нетарифних бар'єрів і обмежень, які суперечать Угоді з СОТ, адже "економічна дипломатія повинна бути прагматичною".

Олексій Левенець, представник нігерійської групи компаній "Гамла", яка вже понад 30 років займається гірничо-видобувним бізнесом, розповів – керівники потужних фінансових інституцій в Африці (African development bank, African export-import bank) орієнтують програми з інвестування або підтримки на те, щоб запросити до країни виробників.

Сідней Іносент з "Сідатек Інтернешнл" вказав на існування вакууму в діалозі між Україною та країнами Африки, порадивши Україні для "завоювання" Африки, насамперед, звернути увагу на сферу освіти, а саме – взаємне визнання дипломів. Крім того, виступаючий зазначив, що Африка дуже швидко змінюється і зараз на її ринку масштабно присутні Китай, Туреччина і Росія, тому слід критичніше оцінювати товари для експорту, оскільки конкуренція на цьому ринку вже існує.

Емануель Джастуса з "Асоціації міжнародної освіти" назвав причиною недостатньо розвиненої співпраці між Україною і Африкою недолік інформації про останню, запропонувавши створити центр з вивчення Африки: "Неможливо продавати нам продукцію, не розуміючи менталітету Африки і її потреб". Пан Джастуса поінформував – 40 років тому в Нігерії був відкритий японський нафтовий завод, який зараз потребує реконструкції. Допомоги в цьому питанні тут очікують від України, закликаючи укладати прямі договори. Інакше ж доведеться залучати українських фахівців через співпрацю з Росією.

Володимир Демьохін з Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки повідомив, що установа неодноразово зверталося до МЕРТ щодо створення Центру нотифікацій, який сприяв би обміну інформацією і допомагав розуміти особливості ведення бізнесу в інших країнах.

Як повідомлялося, частка країн Африки в зовнішньоторговельному обороті України тільки в 2012-2015 рр. зросла з 3,7 до майже 5% (в експорті – з 6,8 до 8,0%). В цілому ж така торгівля щорічно приносить Україні експортну виручку більш ніж $ 3,8 млрд. Фактично саме Африканський регіон забезпечує для нашої країни найбільше позитивне сальдо балансу, тому ефективність торгово-економічного співробітництва з ним для вітчизняного платіжного балансу є дуже важливою.