Боротьба нервів: переговори про розстрочення боргів України йдуть важко

Що відбувається

Мінфін України з 13 березня проводить з кредиторами консультації і переговори, спрямовані на реструктуризацію зовнішнього боргу країни. Перелік обговорюваних зобов'язань визначений постановою Кабміну від 4 квітня. У нього включені облігації уряду і держпідприємства "Фінінпро", кредити держпідприємствам "Укравтодор", КБ "Південне", "Укрмедпостач", облігації "Укрзалізниці" і "Укрексімбанку", облігації та кредити "Ощадбанку", облігації Київської міськради. За запевненням Мінфіну, деякі з боржників будуть домовлятися з кредиторами самі, але поки таку роботу веде тільки "Укрексімбанк".

Загальна сума зобов'язань – близько $ 23,7 млрд, погашенню в 2015 р підлягає частина з них на суму приблизно $ 14,5 млрд. За своєю природою це державні (суверенні), гарантовані державою і так звані квазісуверенні борги. До останніх відносять зобов'язання, видані держпідприємствам і організаціям без офіційної держгарантії, але де-факто держава несе по них повну відповідальність. Всі ці борги утворилися до 28 лютого 2014.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Для того, щоб Україна отримала другий транш кредиту МВФ, потрібно домовитися про реструктуризацію державного боргу. "Для кредиторів – це болюче питання, для народу України – ні", – говорить міністр фінансів Наталія Яресько.

Те, що відбувається, нагадує ситуацію 1999 року, коли Україна за президента Кучми і прем'єра Ющенка не визнала свій дефолт, але до весни 2000 схилила кредиторів до реструктуризації зовнішнього боргу на суму $ 2,6 млрд. Тільки ціна питання зараз на порядок вище, угода набагато складніша , а часу на переговори менше.

Чому саме зараз

"Укрексімбанк" 27 квітня має погасити облігації на суму $ 750 млн. У банку стверджують, що грошей для цього у них зараз немає.

В цілому, реструктуризації зовнішнього боргу вимагає МВФ, погрожуючи припиненням подальшого фінансування. Але фонду потрібна не сама реструктуризація – якщо вона буде проведена, то очікується зміцнення національної фінансової системи, що і є головною метою МВФ в роботі з будь-яким позичальником.

Угоди щодо зміни умов запозичень повинні забезпечити виконання Україною трьох кількісних зобов'язань перед МВФ:

• економії на зовнішніх платежах за борговими зобов'язаннями $ 15,3 млрд за період реалізації програми МВФ, тобто за чотири роки;
• забезпечення до 2020 р співвідношення державного боргу до ВВП на рівні не вище 71%;
• підтримання загальних потреб у фінансуванні бюджету за борговими операціями в середньому на рівні 10% ВВП (максимум 12% від ВВП на рік) в 2019-2025 рр.

Угоди, що забезпечують виконання цих умов, мають бути підписані до кінця травня. Інакше МВФ не надасть другий транш кредиту.

Гіпотетично, уряд міг би виконати частину цих умов, вдавшись не до реструктуризації, а рефінансування боргів. Але зараз він не може ніде зайняти грошей на прийнятних умовах.

Як це відбувається

27 березня "Укрексімбанк" запропонував тим власникам облігацій, які погодяться до 23 квітня 2015 на продовження терміну обігу облігацій на три місяці, виплатити 27 квітня відсотки по облігаціях (купон). Для цього банк готовий витратити $ 31,4 млн. За три місяці відстрочки потрібно буде прийти до домовленості про продовження терміну обігу облігацій (не більше 10 років). На весь цей час зберігалася б нинішня прибутковість цінних паперів – 8,375% річних, а сума боргу не змінюється. Відповідні збори власників облігацій відбулися 13 квітня, однак у зв'язку з відсутністю кворуму вони були перенесені на 27 квітня. Для кворуму банку необхідно було зібрати дві третини власників паперів, але на нових зборах буде достатньо однієї третини і з них 75% мають проголосувати "за" для того, щоб угода вважалася досягнутою.

За схожою схемою (т.б. без списання боргу, а тільки з відстрочкою погашення) пропонується вчинити і з заборгованістю "Ощадбанку". Решті ж кредиторів запропонована програма реструктуризації, яка має три складові: відстрочка погашення, списання частини боргу і зниження купонних виплат. Кількісні параметри цих складових зараз і обговорюються.

17 квітня на зустрічі з кредиторами у Вашингтоні українська делегація розповіла про своє бачення механізму реструктуризації. На зустрічі були присутні також представники МВФ та Світового банку. За словами Наталії Яресько, представники МВФ підтримують пропозиції України.

Глава МВФ Крістін Лагард і міністр фінансів України Наталія Яресько у Вашингтоні | Фото: twitter.com/n_jaresko

На тій же зустрічі було сказано, що Україну не влаштовує ряд принципів реструктуризації зовнішнього боргу, запропонованих комітетом п'яти кредиторів, які сукупно володіють зобов'язаннями приблизно на $ 10 млрд (включаючи найбільшого приватного кредитора країни – фонд Franklin Resources, якому належать близько $ 6,5 млрд). Ці кредитори не хочуть йти на списання частини боргу, але Мінфін наполягає, що без списання неможливо виконати вимоги МВФ.

"Є три змінні в цьому рівнянні: зниження купона, списання частини основної суми боргу та пролонгація зобов'язань. Що ми отримаємо в підсумку, залежить від консультацій з кредиторами. Це багато в чому залежить від того, яка кількість кредиторів візьме участь у переговорах, на якому рівні вони будуть проходити, оскільки є суверенний борг, квазісуверенний і борг держкомпаній, гарантований державою", – пояснює Яресько.

Таким чином, зараз йде боротьба нервів. Основній масі кредиторів загрожує можливість отримати від облігацій України менше доходу, ніж вони розраховували. Але, це все одно краще, ніж позбутися ще більшого у випадку, якщо домовленість не буде досягнута, тому Україна загрожує дефолтом: він, нібито, настане, якщо країна не отримає грошей МВФ, а вона їх не отримає, якщо не буде реструктуризації.

Крім того, кредитори добре розуміють реальну тяжкість ситуації – на думку, наприклад, аналітиків Bank of America, поточний рівень цін на облігації України говорить про те, що ринок передбачає списання близько 20% від основної суми боргу. До речі, як повідомляють зарубіжні ЗМІ, основну частину боргу Franklin Resources купував за цінами близько 80% від номіналу, а нинішні котирування близько 50%. Важливо і те, що пропозиції України підтримують МВФ і Світовий банк. Так що, швидше за все, ключове рішення буде прийняте в останній момент.

При цьому велике значення має результат реструктуризації боргу "Укрексімбанку". У разі успіху це може додати зговірливості іншим кредиторам, в іншому випадку – ускладнити задачу Мінфіну на переговорах.

Що трапиться, якщо очікування збудуться

• Поступить другий транш кредиту МВФ.
• Ослабне тиск на платіжний баланс країни, що призведе до зниження девальваційного тиску на гривню та зміцнення її курсу.
• Отримають новий імпульс двосторонні і багатосторонні переговори, за результатами яких Україна сподівається отримати до $ 7,2 млрд кредитів.
• Ослабне ризик дефолту за зовнішніми зобов'язаннями.

Окремо в цій історії стохть борг на $ 3 млрд за облігаціями, які викупила Росія в грудні 2013, щоб підтримати режим Януковича. Погашати його потрібно в грудні цього року. Україна хоче розглядати цей кредит нарівні з іншими – така світова практика: кредитори при реструктуризації повинні бути в рівному становищі.

Но Россия пока категорически отказывается от реструктуризации. Чтобы уговорить их, возможно, придется объявить технический дефолт по долгам РФ и судиться с ней в международных судах.

Что случится, если о реструктуризации не договорятся

Поскольку переговоры идут по большому числу долговых обязательств, и формально их результаты не зависят друг от друга, то вариантов развития ситуации теоретически может быть много.

Если к июню результат будет сильно отличаться от желаемого, то вряд ли МВФ автоматически прервет свою программу, начнутся новые переговоры.

Цілком імовірні дефолти по окремих зобов'язаннях – кредитні рейтинги країни і так вже давно погані, а відносини з МВФ від цього не повинні погіршиться, оскільки Мінфін постарається довести, що трапилося – наслідок бажання уряду максимально виконати умови самого фонду.

Окремі зобов'язання можуть бути виконані, оскільки в держбюджеті 2015 р. певні кошти на погашення зовнішнього боргу передбачені (26 млрд грн).

Сторони розуміють, що це все погані варіанти, за ними все одно підуть переговори, але вже в ще більш важких умовах, тому будуть прагнути компромісу.