Деофшоризація, про яку забули

На початку квітня в світових ЗМІ з'явилася інформація про 11 мільйонів документів, що належать панамській юридичній фірмі Mossack Fonseca. Вони давали уявлення про те, як вона засновувала офшорні компанії для клієнтів з усього світу, часто тим самим допомагаючи їм відмивати гроші, уникати санкцій, уникати сплати податків. У документах фігурували імена деяких українських політиків (включаючи президента Петра Порошенка) і бізнесменів.

Як все починалося

Офіційна реакція в Україні не була швидкою. Але нагадаємо, що ще напередодні панамських викриттів, 21 березня НБУ, Державна фіскальна служба і Антимонопольний комітет домовилися про розробку спільної стратегії з трансфертного ціноутворення та деофшоризацію українського бізнесу. "Національний банк вважає, що обговорення моделі деофшоризацію, яка б зафіксувала статус-кво і чесно визнала факт офшорних, є вкрай необхідним. Деофшоризацію не повинна "вбивати" бізнес, але бізнес повинен бути прозорим. Тому визначення кінцевих власників офшорних компаній стратегічно важливо для країни", – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. Було повідомлено, що на напрацюваннях НБУ і ДФС буде грунтуватися концепція деофшоризації, яку відіб'ють у відповідному законопроекті і в основах нового валютного регулювання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Однак експерти відразу зазначили, що в Україні вимога розкриття кінцевих власників діє давно. Так юрособи зобов'язані надавати реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарів. У НБУ є свої жорсткі вимоги щодо розкриття бенефіціарів власників банків. На практиці ж багато українських компаній ігнорують вимоги закону, вказуючи в якості бенефіціарів так званих неналежних осіб, тобто номінальних власників.

8 квітня Петро Порошенко визнав створення їм офшорної холдингової компанії, але заявив, що це було зроблено не для мінімізації податків, у чому його підозрювали ЗМІ, а для того, щоб передати свої бізнес-активи в зовнішнє управління. Президент також пообіцяв реалізувати в країні реформу, спрямовану на деофшоризацію бізнесу, і унеможливити використання офшорних рахунків.

Фото: facebook.com

І знову ж таки експерти зазначили, що "неможливість використання" – це фактично заборона. Але світова багаторічна практика показує, що заборонити офшори неможливо, потрібно прагнути до того, щоб їх використання в бізнесі було економічно безглуздим або хоча б маловигідним. Для цього необхідно створювати всередині країни максимум умов для сприятливої роботи.

Тоді ж глава парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна сказала, що одним із напрямків, яке допоможе повернути капітал в Україну, може стати лібералізація податкового законодавства. Крім того, реформу варто починати з "нульового декларування" і введення непрямих методів оцінки доходів і витрат. Олександр Данилюк, нинішній міністр фінансів, а тоді – заступник голови Адміністрації президента, заявив: "Я б починав з того, що дав би можливість спочатку легалізуватися. Тому, напевно, має сенс розглянути варіант "нульової декларації", але в перспективі потрібно розуміти: легалізувалися, а далі що?".

Жорстких слів ставало більше

10 квітня в інтерв'ю українським телеканалам Петро Порошенко скорегував свою позицію, назвавши спроби заборони офшорних компаній тупиковим шляхом. Він також повідомив про найближчі кроки в проведенні деофшоризації і запровадженні прозорих правил ведення бізнесу в країні. Зокрема, уряду доручено забезпечити приєднання України до Міжнародної конвенції з забезпечення доступу до рахунків нерезидентів. Після підписання цієї конвенції, а це має відбутися не пізніше 1 січня 2017 року, Україна автоматично буде отримувати інформацію про рахунки, відкриті в будь-якому банку світу українськими резидентами.

Глава держави також повідомив, що найближчим часом забезпечить внесення до Верховної Ради законопроектів про введення статусу контрольованих іноземних компаній (КІК). Суть таких нововведень в такому: незалежно від того, зареєстрована компанія в Україні чи за кордоном, якщо вона прямо або побічно належить українському резиденту і якщо рівень оподаткування в цій країні нижчий, ніж ставка українських податків, то податки потрібно сплачувати в Україні.

Президент також додав, що повинні бути зроблені кроки з "гармонізації податкового законодавства". Необхідно забезпечити прийняття в парламенті конституційної судової реформи. Потрібно завершити впровадження антикорупційного законодавства, покращувати інвестиційний клімат, прийняти закони про можливість повернення українських активів.

18 квітня ці тези президент повторив під час робочої наради з представниками Кабміну, парламенту і фіскальних органів.

19 квітня питання деофшоризацію обговорювалося на засіданні Національної ради реформ, там президент заявив, що до 1 червня 2016 р. подасть на розгляд Верховної Ради законопроект про деофшоризацію і "я сьогодні ж підпишу указ про заходи, які унеможливлюють використання компаній-нерезидентів, які мають офшорний статус, для мінімізації податкових зобов'язань та виведення доходу за кордон".

Фото: AFP

Такий указ дійсно був підписаний, але тільки 28 квітня (№180 / 2016). У ньому президент:

- Створив робочу групу на чолі з Ніною Южаніною для підготовки законопроектів з питань протидії зменшення податкової бази і переміщенню доходів за кордон;

- доручив робочій групі підготувати до 10 червня 2016 року (тобто термін був відсунутий на 10 днів проти раніше обіцяного) законопроекти щодо вдосконалення процедур контролю за трансферним ціноутворенням і виведенням доходів за кордон, введення правил КІК, протидії агресивного податкового планування, а також по питань лібералізації валютного законодавства;

- запропонував Кабміну невідкладно організувати роботу щодо вступу України в міжнародні ініціативи ОЕСР з автоматичного обміну податковою інформацією.

Разом з тим ще 12 квітня група депутатів фракції БЮТ на чолі з Юлією Тимошенко зареєструвала в Раді два законопроекти: №4380 "Про податковий суверенітет України і офшорні компанії" і №4381 – про внесення відповідних змін до Податкового кодексу (тексти законопроектів підготував Сергій Терьохін, колишній народний депутат і екс-міністр економіки). 25 квітня в телеінтерв'ю Ніна Южаніна назвала ці законопроекти "набором норм", і сказала, що вони не можуть бути внесені на розгляд Верховної Ради відразу, тому що не пройшли обговорення в експертному середовищі. Негативне ставлення до цих проектів висловили і деякі інші депутації з фракції БПП.

З'явилася конкретика

5 травня Ніна Южаніна повідомила, що робоча група визначила дев'ять головних напрямків деофшоризації України:

- Оподаткування КІК;

- оподаткування іноземних компаній – якщо компанія управляється з України, то вона визнається податковим резидентом України та платником податку на прибуток;

- обмеження витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами;

- мінімізація зловживань у рамках договорів про усунення подвійного оподаткування;

- обмеження можливостей нерезидента для ухилення від реєстрації постійного представництва;

- введення звітності для міжнародних груп компаній;

- автоматичний обмін податковою інформацією;

- розкриття інформації в рамках трансфертного ціноутворення;

- обмеження для інтернет-торгівлі.

Фактично мова йде про впровадження в законодавство України положень плану BEPS, розробленого ОЕСР і реалізованого зараз в ЄС. Обіцяно, що це будуть зважені рішення, які мають не заборонний, а контролюючий характер.

10 травня Южаніна заявила: "Якщо розділити весь пакет законопроектів, які потрібно напрацювати, на кілька етапів, то саме проведення декларування активів, які перебувають за межами України, на мій погляд, може покласти край цій проблемі". При цьому вона зазначила, що створити законодавство, засноване на забороні тих чи інших дій із капіталом, неможливо. "Ми повинні боротися за те, щоб всі доходи оподатковувалися в Україні, і саме це є пріоритетом".

18 травня Юлія Тимошенко сказала, що не передаватиме свій законопроект в робочу групу жителя півдня, і що комітет національної безпеки і оборони ухвалила рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути його (хоча цей комітет не є в цьому випадку профільним, і його рішення мало що значить). 11 травня Головне науково-експертне управління ВР видало негативний висновок щодо цього законопроекту. На сьогодні ці пропозиції не розглядалися депутатами навіть в першому читанні.

Ніна Южаніна. Фото: rbc.ua

Настала незрозуміла тривала пауза

8 червня в телеефірі Ніна Южаніна повідомила: "Ми встигаємо по розробці пакету законопроектів до 10 червня. Я думаю, що ці документи повинні бути зареєстровані на наступному пленарному тижні з 13 червня. Частина з них однозначно повинна бути розглянута до літніх канікул, і, можливо, прийнята".

11 червня вона ж заявила, що законопроекти, що стосуються деофшоризації, будуть містити норми, що вводяться з відстрочкою, щоб дати час бізнесу пристосуватися. Також уточнила, що на розширеному засіданні, в якому візьмуть участь 70 експертів, обговорять остаточну редакцію всіх законопроектів, а потім вже їх зареєструють у Верховній Раді.

На сьогодні обіцяних законопроектів у ВР немає, як немає і публічних повідомлень представників влади про те, що власне відбувається. Схоже на те, що правими виявилися незалежні експерти, які заявляли ще навесні про те, що в міру того, як загострення пристрастей навколо "панамського" скандалу буде вщухати, буде зменшуватися і бажання реформ в цій сфері. Адже проблема виникла не зараз, при бажанні, влада давно б могла зайнятися офшорній діяльністю бізнесу. Навіть якщо робоча група представить свої законопроекти, то проти них стіною встануть багато депутатів, кровно зацікавлені в збереженні нинішньої ситуації з офшорами. І не факт, що у Президента і Кабміну вистачить політичної волі подолати цей опір.