ДТЕК інвестував у видобуток вугілля, генерації електроенергії і альтернативну енергетику понад 5 млрд дол

Енергетична компанія ДТЕК за час своєї діяльності інвестувала в енергетику країни більше 5 млрд дол.: майже 2,5 млрд дол. У вугільну галузь, близько 1,1 млрд дол. – в розвиток підприємств теплової генерації і приблизно 400 млн дол. – в альтернативну енергетику. Про це повідомляє "Інтерфакс.Украіна" з посиланням на інтерв'ю гендиректора ДТЕК Максима Тимченка тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Тимченко також зазначив, що компанія змушена була на деякий час призупинити інвестування в газовидобувну галузь, в тому числі через несприятливу регуляторну політику держави і підвищені ставки рентних платежів при комерційному видобутку газу, які діяли протягом 2015 року. "Планували в цьому році вийти на обсяг видобутку 2 млрд кубометрів газу, але бачимо, що цього не вийде – через ситуацію 2015 року. Але все одно ми дивимося на цей бізнес, як на один з найважливіших, стратегічних. З 2013 року ми інвестували в нього більш 2 млрд грн, і будемо далі його розвивати і інвестувати", – зазначив Тимченко.

"Ми з високим ступенем впевненості говоримо, що до 2025 року Україна зможе забезпечити себе газом, якщо відняти корупцію і скласти два фактори – професіоналізм і інвестиції", – додав глава ДТЕК.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За його словами, обсяг видобутку газу ПрАТ "Нафтогазвидобування", що належить ДТЕК, в 2013 році склав близько 500 млн кубометрів, в 2014-му – близько 750 млн, в 2015-му – 1,3 млрд кубометрів. "У "Нафтогазвидобування" два родовища – Семиренківське і Мачухське, плюс ми брали участь в аукціоні по Хорошевській площі, купили родовище в Харківській області", – повідомив Тимченко.

Глава ДТЕК також розповіла, що ДТЕК був змушена був призупинити інвестиційну програму "Нафтогазвидобування" багато в чому через судових розглядів в 2015 р. Відновлення роботи і зняття в наприкінці 2015 року арештів з рахунків і майна ПрАТ "Нафтогазвидобування" стало можливим завдяки сильній юридичної позиції компанії. "Ключовий фактор, який вплинув – це наша юридична команда і наша позиція, як в міжнародних інстанціях, так і в українських судах, що дозволило зняти арешти і повернути компанію в робочий стан".

За його словами, власником акцій ПрАТ "Нафтогазвидобування" з боку ДТЕК є холдинг, зареєстрований в Нідерландах, що дало можливість скористатися правом щодо захисту взаємних інвестицій, регламентованим угодою між Нідерландами та Україною.

"Ми потрапляємо під їх юрисдикцію і маємо можливість використовувати угоду між Нідерландами та Україною щодо захисту взаємних інвестицій, що дозволяє звертатися до міжнародного арбітражу. Відповідно ми звернулися до Кабінету міністрів і до України як держави з заявою про передарбітражні розгляди. У результаті наші аргументи почали чути тут, в українських судах", – повідомив Тимченко.

Він також заявив, що, на його думку, поняття "деолігархізація" в Україні стане неактуальним, якщо в Україні будуть сформовані правила гри для бізнесу. "Деолігархізація – це коли бізнес не йде у владу, а влада не йде в бізнес. За десять років моєї роботи в компанії цей принцип дотримувався. І запускати якісь спеціальні процеси щодо нашої компанії в зв'язку з цим не потрібно. Це той принцип, з яким ми жили, декларуючи, що українському бізнесу потрібні правила гри. Тільки правила гри не на півроку, а об'єктивні, відкриті і, найголовніше, рівні для всіх учасників. Це ключове на сьогоднішній день вимога бізнесу. І в ДТЕК, і в компаніях з інших галузей це підтвердять. Якщо цей принцип буде застосовуватися в практиці, тоді складно вимовити слово "деолігархізація" стане неактуальним", – зазначив М. Тимченко.

Коментуючи процес розслідування Антимонопольного комітету на ринку електроенергії, він підкреслив, що для того, щоб назвати ДТЕК монополією, потрібні вагомі аргументи, які поки що ні були представлені. "Спочатку говорили про монополію на ринку теплової генерації, потім про монополію на ринку маневрених потужностей... У підсумку народилася версія про колективну монополію. Це вже українське ноу-хау. Коли сказали: ні, окремо ДПЕК не монополісти, але от якщо взяти разом "Енергоатом", "Укргідроенерго" і ДТЕК, то вони всі монополісти". За словами Тимченка, висновки вітчизняних і зарубіжних експертів, до яких звернулися учасники ринку, включаючи ДТЕК, не підтвердили існування на ринку електроенергії колективної монополії.

Нинішня дискусія про те, чи є у компанії, що генерує електроенергію, ринкова влада, на думку глави ДТЕК, також неспроможна, оскільки профільне міністерство і регулятор визначають обсяги вироблення товару учасниками ринку і призначають його ціну. "Як можна бути монополістом, якщо держава повністю управляє твоєю дохідною складовою? Немає у ринкової влади ні у "Енергоатома", ні у "Укргідроенего" в сьогоднішній ситуації високої монополії держави в управлінні енергоринком", – заявив Тимченко.

Довідка

ДТЕК – стратегічний холдинг, що здійснює управління трьома операційними компаніями з активами в вуглевидобутку, тепловій енергетиці і дистрибуції, а також в альтернативній енергетиці та у видобутку газу. Входить до складу фінансово-промислової групи "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ), акціонером якої є Рінат Ахметов. У ДТЕК працює 118 тисяч осіб. У портфель активів у вуглевидобутку, тепловій енергетиці і дистрибуції входять 31 шахта і 13 вуглезбагачувальних фабрик; 10 ТЕС і 2 ТЕЦ загальною встановленою потужністю понад 18 ГВт; 6 підприємств по дистрибуції електроенергії, які обслуговують 4,4 млн клієнтів. Сегмент альтернативної енергетики становить 1 ВЕС встановленою потужністю 200 МВт. Доведені запаси природного газу (С1, С2) на трьох родовищах становлять 26 млрд куб. м.

Відпуск електроенергії генеруючими підприємствами ДТЕК у 2015 році склав 38,3 млрд кВт ∙ год, з яких 634 млн кВт ∙ год забезпечила ВЕС, передача електроенергії по мережах – 45,1 млрд кВт ∙ год, видобуток вугілля – 28,7 млн тонн, видобуток природного газу – 1,3 млрд куб. м.