Чи є життя після нафти: коли закінчиться "чорне золото" і що його замінить

Нафта сьогодні залишається основним видом палива в світі, але тенденції останніх 10-15 років свідчать про те, що рано чи пізно ситуація змінитися. Разом з тим, як зазначають експерти, в середньостроковій перспективі рівноцінну заміну "чорному золоту" буде знайти досить складно.

А поки, як і 50 років тому, нафту залишається основним видом палива в світі. Так, за даними міжнародної нафти і газодобувної компанії British Petroleum, в 2014 році на нафту довелося 32,6% загального споживання енергоресурсів в світі.

Разом з тим, вже не одне десятиліття фіксується динаміка щодо зниження частки нафти в світовому паливному балансі – в 70-х роках минулого століття частка нафти в світовому енергобалансі досягала майже 50%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За прогнозами BP, до 2035 року частки нафти, газу і вугілля в світовому енергобалансі зрівняються і складуть приблизно по 27%, залишені 19% забезпечать атомна і гідроенергія, а також поновлювані джерела.

На думку експертів, ці прогнози все ж носять умовний характер, оскільки є цілий ряд змінних факторів, які в підсумку будуть визначати подальші перспективи, як для нафти, так і для інших енергоресурсів.

"Впровадження тих, чи інших джерел первинної енергії визначається економічними (виходячи з енергетичної рентабельності) і політичними факторами, коли певним країнам нав'язується точка зору щодо того, які види енергії потрібно розвивати в першу чергу. Приклад – "Паризькі угоди" (угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що регулює заходи щодо зниження вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року). Все буде залежати від того, яким шляхом далі піде світ", – сказав Сегодня.ua заступник директора НТЦ" Психея "геннадий Рябцев.

Транспортний сектор і нафтохімія

Якщо скорочення частки нафти і станеться, то воно, в першу чергу, торкнеться транспортний сектор, зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. "Частка транспорту працює на альтернативних нафти продуктах і видах енергії зростатиме. Очевидно, це ключовий фактор", – сказав він Сегодня.ua.

Як відомо, сьогодні близько 70% всієї видобутої нафти йде на виробництво палива транспорту. І домінуюча роль "чорного золота" в цьому сегменті, за оцінками BP, зберегтися. До 2030 вона складе 89% проти 94% в 2011 році, газ і синтетичне паливо з нього 2030 матимуть частку в 5%, стільки ж доведеться на біопаливо, ще 1% – на елетроенергіі, прогнозують в компанії.

Вся справа в тому, що знайти реальну рівноцінну заміну бензину та інших видів палива, виробленого з нафти, поки не виходить. Нафтове паливо має високу теплотворну здатність, згорає без залишку, його зручно зберігати і перевозити, токсичність самого нафтового палива і його продуктів згоряння відносно низька. Ще не один з інших видів палива не може наблизитися до нафтопродуктів за своїми споживчими якостями, пояснюють експерти.

"Можливо (в перспективі) будуть переходити на більш економічні двигуни і будуть знайдені зіставні за собівартістю замінники нафтопродуктів – електромобілі, водневе паливо", – відзначає Дмитро Марунич.

За підрахунками сайту HybridCars.com, кількість проданих в усьому світі електромобілів і підключаються гібридів вперше за станом на вересень 2015 року досягла мільйона одиниць. Цю планку електричні автомобілі взяли всього за 5 років. Найбільшим ринком для електрокарів і підключаються гібридів залишаються США: понад 360 000 авто. На другому місці йде Китай з показником 157 000 машин, на третьому – Японія з показником 121 000 електрокарів.

Джерело: HybridCars.com

Розробкою автомобілів, що працюють на електриці, вже зацікавилися провідні світові компанії. Наприклад, Apple планує представити свій концепт до 2019 року, заявляючи, що їх автомобіль буде прямим конкурентом Tesla. Також компанія Google веде розробку свого електромобіля.

А аналітики Goldman Sachs прогнозують, що в майбутньому бензин може замінити літій, з якого виробляють літій-іонні батареї для електрокарів.

Разом з тим, поки не буде досягнуто реального наукового прориву в питаннях зберігання електроенергії, очікувати, що електромобілі замінять машини з бензиновими двигунами, не варто, зазначає Геннадій Рябцев. "Багато хто говорить, що електромобілі наберуть обертів в найближчі роки, але до тих пір, поки не будуть впроваджені широко технології зберігання електроенергії, поки не буде прориву у всіх батареях і всім, що з цим пов'язано, я не думаю, що всерйоз щось зміниться. А скільки потрібно чекати прориву, поки не відомо", – пояснив він.

Крім того, за умови низьких цін на нафту, у споживачів немає особливого стимулу купувати електромобілі, додає Дмитро Марунич.

Ще однією альтернативою нафтопродуктів могло б стати паливо з водню. Зокрема видання Nature Communications повідомляє, що вчені з Технічного університету Ільменау (Німеччина) впритул наблизилися до ефективного виробництва нового виду палива шляхом штучного фотосинтезу, який дозволить виділяти з води водень і використовувати його в якості палива.

Ізраїльські фахівці з Університету міста Беер-Шева заявляють, що також придумали альтернативу нафти. Розроблений ними процес передбачає використання води і вуглекислого газу. Технологія така: з води витягується водень, який потім змішують з діоксидом вуглецю, одержуваного з повітря. Потім суміш поміщають в спеціальний реактор, і в справу вступає вміщений в ньому твердий нанокаталізатор. На виході виходять два види палива: органічна рідина і газ.

Подібні дослідження проводяться і в США і в інших країнах, проте поки виробництво такого палива залишається енергетично нерентабельним, відзначають експерти.

"Далі все буде залежати від того наскільки вдасться збільшити коефіцієнти перетворення енергії в тому числі при отриманні водню. Якщо, наприклад, холодний термоядерний синтез вдасться реалізувати, тоді може бути серйозний прорив, в тому числі, і в автомобілебудуванні, але це не справа прилеглих 5 -10 років", – зазначає Геннадій Рябцев.

Одним словом, все впирається в економіку виробництва і використання палива – будь то нафтопродукти, електроенергія, біопаливо або водень, відзначає незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін.

"Ми можемо говорити про те, що наука буде розвивати нові варіанти палива для двигунів і буде просувати існуючі – електродвигуни, комбіновані та ін. Але все одно економіка буде диктувати і вона буде сильніше екології. І продукти нафтопереробки будуть також масово використовуватися", – сказав він Сегодня.ua.

Нафта також активно використовується в хімічній галузі. Саме на базі вуглеводнів (нафти і природного газу) йде виробництво синтетичного каучуку, пластмас, полімерів, мінеральних добрив, вищих спиртів, миючих засобів та ін.

На думку експертів, замінити нафту на іншу сировину в цих технологічних процесах буде складно. "Поки якихось наукових проривів в цій сфері не передбачається. Безумовно, можна деякі продукти отримати з вугілля, з газу, але нафтохімія буде класичної і також буде далі розвиватися", – зазначає Володимир Саприкін.

Саме в цьому сегменті частка нафти як мінімум збережеться, вважає Геннадій Рябцев. "Що стосується нафти, то цілком ймовірно, що у неї зберегтися головним чином її частка як джерела сировини. А роль нафти, як джерела енергії для транспорту та інших сфер життєдіяльності буде скорочуватися", – сказав він.

Що чекає на нафту далі

Сьогодні озвучуються різні оцінки щодо того, скільки ще залишилося нафти на планеті. Наприклад, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, нинішніх темпах зростання споживання енергії нафти вистачить на 40 років.

BP за станом на 2014 рік оцінювала світові підтверджені запаси нафти на рівні 1,7 трлн барелів або 227,2 млрд тонн нафти. За оцінками компанії, таких запасів повинно вистачити на 52 роки.

Джерело: BP

Експерти ж відзначають, що сьогодні неможливо судити про реальні запаси нафти, які в перспективі можна буде добути. "Є підтверджені запаси на певну дату. Але вони можуть змінюватися в бік збільшення, коли окремі родовища переводять з категорії прогнозні ресурси, в категорію підтверджені запаси", – пояснює Дмитро Марунич.

І щороку оновлені дані про запаси, незважаючи на постійну видобуток, зберігаються практично на одному рівні, додає Володимир Саприкін. "І закінчення ери нафти весь час відкладається", – сказав він.

Крім того, як зазначає Геннадій Рябцев. Завдяки постійному розвитку технологій буріння ростуть можливості з видобутку раніше недоступних покладів "чорного золота". "Коли йдеться про якісь запаси підтверджених і непідтверджених, маються на увазі запаси, вилучення яких економічно вигідно в нинішніх умовах і при нинішніх технологіях. Але ви бачите, що пройшло менше 10 років і економічно рентабельними стали будь сланці-вуглеводні в США. незважаючи на обвальне зниження, є свідченням того, як розвиток технологій може відсунути термін, коли нафта повинна закінчиться на сотні років вперед. Крім того останнім часом з'являється дедалі більше доказів того, що нафта є поновлюваних ресурсом", – сказав він.

А попит на нафту в середньостроковій перспективі, як вважає Дмитро Марунич, визначатиме, в першу чергу, стан світової економіки. "Коли світова економіка зростає, вона вимагає все ресурси. Що менше буде економічного зростання, то менше буде попиту на нафту", – сказав він.

Ціну ж на "чорне золото" буде визначати розподіл ринку між його учасниками, прогнозує Геннадій Рябцев. "Якщо Саудівської Аравії вдасться реалізувати свою мрію і відновити вплив, яке вона мала в 70-х минулого століття, тоді ціни на нафту можуть вирости, у порівнянні з нинішнім показниками. Якщо конкуренція на ринках буде рости, що цілком ймовірно, і особливо, якщо зростатиме конкуренція з іншими енергоносіями, це може привести до зміни, в тому числі, і цін", – сказав він.

А поки глобальних змін, в тому числі, наукових, які вплинуть на істотні зміни частки нафти в енергобалансі світу, не передбачається, вважає Володимир Саприкін.