Ігор Уманський: Цей Кабмін значно ближче до "камікадзе", ніж попередній

Криза, падіння національної валюти, промвиробництва, скорочення робочих місць – все це чинний перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський вже проходив, прийшовши на роботу в Мінфін ще у січні 2008 року.

Зараз в Україні знову криза, а для радикального вирішення ситуації в уряд запросили іноземців, надавши їм українське громадянство. Зокрема, безпосереднім шефом Уманського призначили співзасновницю керуючої компанії "Horizon Capital" Наталію Яресько, яка народилася у Чикаго в родині українських емігрантів. Її призначення за ініціативою "Самопомочі" викликало чимало запитань в українському суспільстві.

Напередодні завершення роботи над програмою уряду Уманський поділився із "Сегодня.иа" першими враженнями від роботи з Яресько.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ігоре Івановичу, що конкретно змінилося чи може змінитися з приходом Яресько на посаду глави Мінфіну?

- Рано про це говорити. Зараз вона напевно 99% часу проводить в уряді. Але, сподіваюся, що у вихідні їй дадуть можливість попрацювати всередині міністерства (бліц-інтерв'ю брали у п'ятницю – ред.) і з людьми, і з документами, з визначенням внутрішньої і зовнішньої стратегії. На сьогодні швидше організаційні питання були на порядку денному.

- Ви з нею вже спілкувалися особисто?

- Звичайно. Багато разів.

- Коли Ви дізналися про те, що Яресько – кандидат на посаду глави Міністерства фінансів, якою була ваша перша реакція?

- Не тільки щодо неї. Досить багато несподіваних рішень було в цілому щодо складу уряду. І не тільки для мене, я думаю, для багатьох в Україні – це було вкрай несподівано.

Але, можливо, в цьому і шанс для України... Людей не з системи залучити на даному етапі. Адже, насправді, їм реформи, напевно, буде робити простіше. У них немає багажу політичної відповідальності, політичного минулого, яке буде їх стримувати.

- Ви вважаєте, вони зможуть діяти без оглядки на електорат, що завжди заважало вітчизняним фахівцям на цих посадах?

- Мені здається, що в цілому саме цей склад уряду більшою мірою відповідає тезі "уряд камікадзе", ніж попередній. Напевно, в цьому їхня основна функція і завдання – зробити те, що політичні міністри в сьогоднішніх українських реаліях зробити поки не можуть.

- Що змінилося в порядку денному з приходом Яресько?

- Поки немає предмету обговорення. Як я вже говорив, всі міністри уряду поки не мали змоги повернутися в міністерства і сформулювати якісь пріоритети, цілі і завдання.

Два дні пройшли в більш організаційних процесах всередині самого уряду. Я думаю, що п'ять днів – тиждень потрібно дати новим членам уряду, щоб вони могли сформулювати (порядок денний, і завдання на майбутнє) для своїх колективів.

- Але ви особисто задоволені тим, що Яресько прийшла?

- Поки складно судити. Поки що ані вона, ані ми не встигли обговорити завдання, які вона буде ставити перед міністерством і, як наслідок, можна було б говорити, задоволені ми цими завданнями і підходами чи ні.

- А з вашими поглядами – на підтримку жорсткої моделі і переконаннями, що держава не зобов'язана на собі тягнути – її думки співзвучні?

- Поки що багато чого з того, що ми обговорювали, включаючи концептуальні підходи, не виявило якихось розбіжностей. Сподіваюся, так воно буде і надалі.

- Як Ви ставитеся до реакції громадськості на прихід "варягів" у Кабмін і уродженки США – у главу Мінфіну. Пішли навіть розмови про руку Держдепу, враховуючи досвід самої Яресько в економічному відділі Держдепартаменту наприкінці 80-х. Це об'єктивна оцінка?

- У цьому питанні ситуація неоднозначна. З одного боку, у них політично розв'язані руки, щоб щось робити, з іншого – є колосальна проблема, пов'язана з тим, що їм усім доведеться витратити якийсь час, щоб зрозуміти, що тут відбувається, нормативну базу, проблематику зсередини.

Багато процесів зовні і зсередини виглядають абсолютно по-різному. З іншого – поїзд не можна зупинити. Ми вже входимо в бюджетний процес 2015 року.

Їм доведеться в певний проміжок часу довіритися діючій системі. Це абсолютно зрозуміло. Тому вони потрапляють у певну пастку. Чи зможуть вони впоратися з цим – я думаю, залежатиме від кожного з них індивідуально.

- І на завершення, щодо майбутнього подання програми уряду на 2015 рік – розкажіть трохи про пріоритети Мінфіну...

- На сьогодні наші пріоритети відомі. Їх і прем'єр озвучив у своїй програмній промові – це зміни в Податковий кодекс, Бюджетний кодекс, і до системи єдиного соціального внеску. Плюс ми також будемо вносити антикризовий закон, який стосуватиметься фінансового сектору, де на сьогодні у держави в особі уряду немає інструментів ані впливати, ні допомагати НБУ з ситуацією в банківському секторі.

Так що саме ці напрямки будуть виставлятися як пріоритетні і будуть максимально просуватися для їх прийняття. Але головне – не тільки прийняти, але імплементувати.

Крім того, стратегічне завдання Мінфіну – перейти на нову систему міжбюджетних відносин і податкових відносин. Я думаю, що завдання навіть не на рік, а на роки – дай Бог, щоб вийшло.

Суть змін не розкажеш у трьох реченнях, але, зокрема, мова буде йти про фінансову децентралізацію.

- Ви маєте на увазі бюджетну автономію для регіонів?

- Ні, мова йде виключно про міжбюджетні відносини, де з точки зору фінансових відносин регіони матимуть можливість без прив'язки до держбюджету самостійно планувати і виконувати свої бюджети.

Хоча, по суті так, це автономія регіонів у фінансовому відношенні.

Буде непростий шлях. Прийняти нормативну базу – це добре, але, безумовно, в процесі виконання буде виявлятися величезна кількість проблем, нестикувань. Щоб налагодити систему піде два-три роки.

- Дефіцит бюджету?

- Ми будемо тримати його на рівні дефіциту, узгодженого з МВФ – 3,7% держбюджету від ВВП.