Інтерв'ю з економістом Еріком Райнертом: "В інтересах ЄС зробити Україну багатою"

5 Березня 2017, 08:05

ЄС ніколи не зробить того, що може вдарити по їх сільському господарству. Так що квоти для України будуть суто символічним, вважає економіст

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Припиніть</span> <span>експортувати</span> <span>дешеву</span> <span>пшеницю</span> <span>і</span> <span>імпортувати</s
Припиніть експортувати дешеву пшеницю і імпортувати
За словами українського прем'єра Володимира Гройсмана, економіка України встає з колін, демонструючи повільний, але впевнений ріст. Глава Кабміну оперує цифрами четвертого кварталу 2016 року, за результатами якого економічне зростання прискорилося на 4,7%. Але чи зможе країна повторити хоча б таке ж зростання за підсумками всього року? Чи є у економіки сили і ресурси для такого зростання, або в 4-му кварталі минулого року була межа? Адже за прогнозами The Economist, до 2050 року ВВП України буде рости в середньому на 1% на рік, а населення скоротиться до 32 млн осіб. Таке ж скорочення населення для України прогнозує і Світовий банк. Ускладнюється ситуація і політичною невизначеністю на міжнародній арені: як себе поведе Дональд Трамп, як на економіці Євросоюзу позначиться вихід Британії, чи відколяться від ЄС інші держави? Все це може серйозно похитнути і без того нестійку європейську економіку, від якої, в тому числі, залежна і Україна. З іншого боку Україна повинна, нарешті, зійти з позицій сировинної економіки, почавши виробництво товарів з високою доданою вартістю. За словами всесвітньо відомого норвезького економіста, автора бестселера "Як багаті країни розбагатіли ... і чому бідні країни залишаються бідними" Еріка Райнерт, навіть слабка промисловість краще, ніж її відсутність. А зона вільної торгівлі взаємовигідна для однаково технологічно розвинених країн, інакше багаті країни продовжують багатіти, а бідні країни залишаються бідними. Так, за словами Райнерт, це відбувається і в рамках ЗВТ Україна-ЄС: мікроскопічні квоти на експорт не врятують українську економіку, а на експорті сировини довго не протягнеш. Про те, як же Україні продемонструвати економічне диво і відродити промисловість, і чому ЄС не скасує квоти на експорт української продукції, норвезький економіст Ерік Райнерт розповів в інтерв'ю сайту "Сегодня" після круглого столу "Кінець вільного ринку або нова глобалізація. Як Україні стати успішною?" у Верховній Раді.

- У своєму виступі Ви кілька разів згадали про План Маршалла для післявоєнної Німеччини. Чому, на Вашу думку ЄС і США не пропонують схожий план Україні?

- Цей тріумфалізм, який був відразу після падіння Берлінської стіни, насправді був ідеологією, яка вразила весь світ. Деякий час майже всі вірили в нього. Так що я правда думаю, тоді багато людей говорили, що якщо ви просто встановие правильні ціни, всі країни будуть розвиватися, стануть багатими і т.д. Але потім проти цього почали накопичуватися докази. І я думаю, цим були шоковані всі, як ЄС був шокований BREXIT. Наступною країною на вихід може стати Голландія. Тому я думаю, що у ЄС досить своїх проблем. Але, як я вже сказав, якщо вони переслідують власні інтереси, в їх інтересах – багата Україна як буферна до Росії зона.

Але, на жаль, Україна протягом багатьох років була змушена говорити про корупцію, і тільки про корупцію, що відволікає увагу. Я не захищаю корупцію, але ви повинні більше говорити і про інші речі. І я вважаю, що ці звинувачення (з боку Заходу - Авт.) в корупції були способом покарати Росію, але вони карають Україну... Жахливо, знаєте, карати весь народ і робити їх бідними.

- Також Ви згадували, що на сьогоднішній день Захід застосовує до України де-факто План Моргентау (план міністра фінансів США Генрі Моргентау, який передбачав перетворення Німеччини в аграрну країну – Авт.). Так що, ми розвиваємося як аграрна країна?

- Я думаю, вас попереджали, що ви повертаєтеся до аграрного типу, так. І, квоти (на експорт української продукції в ЄС - Авт.), які вам надав ЄС, це смішно. Але ви повинні сказати про це Євросоюзу. А поки вони говорять: "Ми всі були надзвичайно щедрими, ми дали вам 300 т квот на томатний сік ...". Але це всього лише 3% від усього обсягу вашого виробництва. І це смішно, тому що ці квоти були повністю використані вже в січні-лютому. ЄС як би тримає перед вами морквину

- Перед очима українців…

- Так. Так, ви повинні бігти за моєю морквиною. Але ця морквина з боку ЄС веде вас по неправильній дорозі вниз, по дорозі, яка робить вас більш бідними.

- Так як Україна повинна розмовляти з ЄС? Може, ми повинні просити їх про підвищення квот?

- Я думаю, підвищення квот для них неможливо. Тому що європейських політиків вибрали їх власні фермери, але не українські фермери. Так що я думаю, Україна повинна сприймати це як програну гру. ЄС ніколи не зробить того, що може вдарити по їх сільському господарству. Так що те, що вони дадуть у вигляді квот Україні, буде чисто символічним. Тому ви повинні подивитися на все це і сказати: "Ей, ви не були чесними, ви ніколи не збиралися нам дати настільки великі квоти, які б дозволили нам стати багатими, тому що тоді вас не виберуть. Ваші фермери висиплют помідори перед парламентами в Мадриді і Парижі". Так що киньте думати про те, що думають вони. Україна повинна зрозуміти, що цього (підвищення квот – Авт.) не відбудеться. І якщо цього не станеться, повинна бути альтернатива. А альтернатива – перебудувати виробництво.

- Тобто, провести реіндустріалізацію...

- Так, реіндустріалізацію. Ви повинні розуміти, що європейських політиків вибирають європейці. І вони ніколи не підуть проти своїх фермерів.

- За словами прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, зростання економіки в 4 кварталі склало 4,7%. Чи можемо ми сказати, що поступово Україна виходить з кризи?

- Думаю, ще занадто рано, щоб судити. Коли ми дивимося на пенсії, виробництво, торгівлю ... Думаю, коли у вас була девальвація, дефіцит торгового балансу знизився, але тепер він знову підвищується. Але я не знаю деталей.

- Який сектор української економіки повинен бути в центрі нашої уваги? Що ми повинні розвивати в першу чергу?

- Я думаю, першим пріоритетом повинно бути збереження того, що до цих пір існує. Промисловість, яка "померла", дуже важко воскресити. Наприклад, американці виявили, що в США немає бізнесу з виробництва ножів, вилок, ложок. Але ми ж завжди можемо сказати: "Ай, так це все робиться в Китаї!". Але тоді і всі інновації також підуть до Китаю. І тоді ця промисловість "помре" і піде, і її буде дуже важко воскресити. Тому я вважаю, що ви повинні зберегти те, що ще існує, зрозуміти, які компанії ще існують і зробити щось на зразок вищевикладеного прикладу (ложки, вилки, ножі – Авт.) з експортним митом на метал. Якщо такі компанії виробляють сталь, якщо вони все ще існують, тоді давайте спробуємо зберегти їх живими. І в той же час давайте спробуємо підвищити цінність томатів. Припиніть експортувати дешеву пшеницю і імпортувати дорогі спагетті, які виготовлені з вашої ж пшениці.

- МВФ рекомендує Україні реформувати пенсійну систему. Поки українська влада говорить, що реформа не передбачає підвищення пенсійного віку. Але ми ж всі прекрасно розуміємо, що в довгостроковій перспективі це неминучий крок, чи не так?

- У розвинених країнах люди живуть довше. І це є проблемою для багатьох країн, як Італія та інших, де пенсійний вік дуже низький. До української проблематики ви повинні додати ще й демографічну проблему. "Бебі-бум" стає старше. Тому все менше і менше працюючих повинні утримувати все більшу і більшу кількість людей пенсійного віку. Так що так, боюся, що логічно пенсійний вік повинен бути підвищений. У Норвегії це 67 років і багато хто вирішує працювати навіть довше, якщо у них цікава робота і їм добре платять.

- Чого нам очікувати після обрання Дональда Трампа президентом США? Ваші прогнози економічної ситуації в США і ЄС?

- Я вважаю, що економіка ЄС постраждала від зниження попиту, до якого привела політика жорсткої економії, яку проводить теперішня влада, в той час, коли економіка вимагає більшого попиту. Думаю, що зарплати необхідно підвищувати, як наслідок, збільшиться купівельна спроможність. Так що ми повинні вийти і сказати, що якщо у нас криза і люди безробітні, ми будемо змушувати людей рити канави, щоб платити їм за це, як говорив Кейнс (англійський економіст Джон Мейнрад Кейнс – Авт.). Робіть так, щоб люди були працевлаштовані. Що стосується США, ми повинні очікувати несподіваного. І це дуже важливо для України, тому що зараз світ виявив, що американські робочі стають біднішими. І це те, що американська еліта ігнорувала. А Трампу вдалося роздобути їхні голоси. Хоч він і каже, що збирається урізати їх добробут (еліт – Авт.), і цілком ймовірно, що він це зробить. І це велика дилема: чому люди голосували проти своїх же інтересів?

- Ми всі намагаємося зрозуміти, чи чекати нам нової хвилі економічної кризи при Трампі-президентові США?

- Що ви точно отримаєте, так це те, що сталося після кризи в 1929 році, коли країни стали більш самодостатніми. І це добре. В якійсь мірі добре. Кейнс в 1933 році написав статтю під назвою "Національна самодостатність" і це, я вважаю те, куди ми повертаємося (в статті Кейнс виражає розчарованість в реформах Сталіна: соціалізм захоплює владу, щоб домогтися економічної доцільності, але захопивши владу, робить все те, що є економічно недоцільним – Авт.). Він каже, що культура і туризм повинні бути міжнародними, але дозвольте виробництву, наскільки це можливо, бути національним і, перш за все, дозвольте фінансам бути національними. Це Кейнс-1933: я думаю це те, куди ми повертаємося. Це кінець надзвичайно швидкої глобалізації, яка почалася з падінням Берлінської стіни. Такі випадки траплялися і до цього. У 19 столітті вже була епоха глобалізації, яка закінчилася близько 1900 року. І вона зупинилася ще раз в 1930-х. Так що все це не нове. Ми перевідкрити для себе політичні стратегії, які працювали і раніше.

Джерело заголовного фото no.wikipedia.org

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з економістом Еріком Райнертом: "В інтересах ЄС зробити Україну багатою"". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування