Інтерв'ю з Ніною Южаніною про податкову реформу: Депутати готові на компроміс з Мінфіном

- Кажуть, реалізація податкової реформи гальмується тому, що є два табори зі своїми версіями НК – від ВР та Мінфіну. Чому не виходить побудувати діалог?

- З першого дня після Нацради реформ я очікувала узгодженої позиції щодо податкової реформи, тобто спільний проект. За рішенням президента почалася робота над створенням нового НК, для чого була створена робоча група. Але ні на одному з цих засідань не присутня сама міністр фінансів. На кількох зустрічах була замміністра Олена Макеєва. Тому вважаю, що наш законопроект №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу відносно податкової лібералізації" – узгоджена позиція.

- Але у Мінфіну є зауваження по вашому проекту.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Звичайно, в законопроекті на 150 сторінок можуть бути недоліки з техніко-юридичної точки зору. Але завжди є можливості для доробок – для цього буде час між першим і другим читаннями. Тому встигнемо врахувати думки усіх сторін. Готові почути думку та Мінфіну. Наприклад, у відомстві сумніваються, чи варто знижувати ПДВ з 20% до 15%? Але наші експерти підрахували, що саме комплексний підхід з ліберальними ставками дає можливість вивести близько 67% зарплат з тіні. Зниження ПДВ грає тут ключову роль. ПДВ для багатьох галузей означає податок з обороту. Чи знаєте, податок з обороту в 20% – це занадто багато. Не потрібно орієнтуватися тільки на великі підприємства з великою маржинальністю. Потрібно думати про розвиток малого, середнього бізнесу. Я рада, що зараз, коли зареєстрований законопроект №3357, він активно обговорюється в суспільстві. Ми отримали багато відгуків. І ці думки повинні враховуватися депутатами, щоб ліберальна податкова база стала оптимальною.

- Мінфін представив своє податкове бачення "все по 20", вважаючи, що це дозволить ліквідувати у фіскальній службі корупцію. Адже якщо всі по 20%, то неможливо лавірувати і платити хабарі за мінімізацію. Ви розробили диференційовану базу оподаткування: чи немає ризиків, що у підприємців збережеться спокуса працювати в тіні, а інспектори ДФС продовжать отримувати кримінальний дохід?

- Ніякої диференціації в нашій системі податків немає. Ми говоримо про 10% на всі доходи фізосіб, про 15% ПДВ, збереженні 7% для ліків. Немає корупційної складової у податку на розподілений прибуток. Наш комплекс нововведень дозволить закрити всі схеми з мінімізації доходів. Я ці схеми глибоко розумію. Тому постаралися їх перекрити. Для досягнення мети знадобиться перехідний період, трирічний мораторій на перевірки. Але вже на першому етапі з тіні зможе вийти 25% СПД. Це хороший показник для економіки, де 70% бізнесу працює нелегально. Впевнена, що ліберальна податкова реформа дозволить підприємцям зрозуміти, що вигідніше і дешевше платити податки легально, ніж давати хабарі при мінімізації доходів, що кримінально карається.

- У Мінфіні оцінюють втрати надходжень до держскарбниці від своєї версії НК в 60 млрд грн і намагаються компенсувати їх урізанням витрат у Держбюджеті-2016. А ваш законопроект обійдеться держскарбниці аж в 200 млрд грн. Наскільки обгрунтовані оцінки Мінфіну? Де взяти такі гроші?

- Ще з першого дня на Нацраді реформ я говорила про 200 млрд грн. Зниження розміру ЄСВ удвічі при бюджеті Пенсійного фонду в 226 млрд грн призведе до мінуса в 100 млрд грн. Зниження ПДВ із 20% до 15% дає мінус в 50 млрд грн. Ще стільки ж може спрацювати в мінус від перезавантаження податку на прибуток. Отримуємо втрати в 200 млрд. Зараз ми з експертами аналізуємо, як виглядає фінрезультат від реалізації ліберальної податкової реформи (див. Інфографіку). Ми взяли офіційні статдані і спрогнозували, де і скільки спрацює в плюс з урахуванням наших ініціатив. Зокрема, можемо отримати до 30 млрд грн у вигляді податку на розподілений прибуток. Але які б податкові додаткові надходження до бюджету ні принесла ліберальна реформа, впевнена, що потрібно провести скорочення витрат по максимуму. Я не сприймаю пояснень, коли влада не хоче чіпати витрати, мотивуючи, що очікується невелика економія в 2-3 млрд грн. Все це потрібно враховувати.

- Ви зустрічалися з Жеромом Ваше, головою представництва МВФ в Україні. Хто був ініціатором, що обговорювалося, чи схвалює Фонд ваші ініціативи?

- Наша перша зустріч була з їх ініціативи. А друга – за моєю, оскільки домовилися: коли буде готовий проект закону, то обговорюємо документ... Думка представників МВФ: депутати мають працювати спільно з урядом. Я йому сказала: може, ви станете модератором зустрічі, щоб діалог виявився ефективним. Розмова вийшла продуктивною. Ми зареєстрували законопроект, як рекомендував МВФ, після виборів, щоб документ не виглядав популістським.

- Але чи готовий МВФ підтримати вашу податкову реформу?

- Жером Ваше кілька разів говорив, що мінус 200 млрд грн – занадто велика цифра. Скорочення витрат до 10% від ВВП – такого ще не змогла пройти жодна країна. Тоді ми докладно поговорили про те, що саме депутати роблять, який вплив на економіку робить ліберальний НК. Також ми обговорювали необхідність скорочення витрат. Розрахунки наших макроекономістів Жером Ваше пообіцяв передати в Вашингтон і надати нам відповідь. Поки її не отримали. Ваше зазначив, що бюджет-2016 повинен бути прийнятий за макропоказниками, погодженим із МВФ, – це дефіцит 3,7% ВВП. На цьому він наполягає, а з решти питань ми повинні спільно з урядом напрацьовувати єдину податкову базу.

- Кажуть, днями таки стартують переговори між Мінфіном і Податковим комітетом ВР. Наскільки ця інформація вірна?

- Ми в п'ятницю з головою ВР Володимиром Гройманом обговорювали, як рухатися далі. Він сказав, що на тижні ми з Радою коаліції і з урядом, – а це виключно перші особи, – будемо предметно обговорювати нашу податкову реформу. Точно можу сказати: швидкого ухвалення податкового законопроекту разом з бюджетом, як у минулому році, не буде.

- Який компроміс можливий?

- Тільки в комплексі ліберальні зміни можуть призвести до позитивних зрушень. Якщо ми знижуємо навантаження на фонд зарплати, але не змінимо нічого з податку на прибуток, то детінізації не відбудеться. Є пропозиції перенести якісь зміни на 2017-й. Але чи розуміємо ми, що 2016 рік економіка може не пережити? Моя позиція: компроміс можливий, але тільки якщо ми точно прорахуємо, що навіть, якщо депутати в чомусь підуть на поступки, то всі інші новації спрацюють і дійсно відбудеться лібералізація. Можливо, деякі норми можна ввести не з 1 січня, а з 1 липня. Але не через два роки!

- Коли буде перше читання вашого законопроекту?

- На останньому тижні листопада у Верховній Раді буде можливість розглянути наші податкові зміни.