З українських магазинів можуть зникнути "соціальні продукти"

Уряд має намір відмовитися від регулювання цін на соціально-значимі товари і зняти всі обмеження на їх оптову і роздрібну вартість, діючі вже більш 10 років. Це може не торкнутися тільки молока, пшеничного і житнього хліба, пише "Апостроф".

У розпорядженні видання опинився пакет дерегуляційні реформ, підготовлених міністерством економічного розвитку і торгівлі. Реалізація документа дозволить підвищити позиції України в рейтингу Doing Business.

"Зокрема, уряд пропонує скасувати державне регулювання вартості соціально-значимих продуктів харчування, а також зняти обмеження на оптові та роздрібні ціни на них. Таким чином, держава має намір відмовитися від впливу на ціноутворення для ряду продуктів харчування, чим займалося з 2000 року. Обмеження можуть бути зняті на оптову вартість борошна, хліба, макаронних виробів, круп, цукру, яловичини, свинини і м'яса птиці, ковбасних виробів, молока і молочних продуктів, вершкового масла і соняшникової олії, яєць, цукру, картоплі, солі. Зараз така надбавки обмежена 15%, тобто, продаючи зазначену продукцію оптом, виробник не може збільшувати ціну понад цього показника", – пише видання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ціна м'яса, реалізованого з держрезерву, також може стати ринковою. Зараз торговельна націнка не перевищує 10% від конкурсної ціни, відзначає видання. Уряд також має намір відмовитися від максимальних рівнів рентабельності для виробників пшеничного борошна всіх сортів, хліба вагою більш 500 грамів без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків. Крім того, в МЕРТ пропонують більше не моніторити ціни на борошно вищого сорту, макаронні вироби, гречану крупу та рис. Регулювати ціни Кабмін збирається тільки на незбиране молоко, пшеничний і житній хліб. Автори ініціативи впевнені, що метод регулювання цін не виправдав себе – діюча система не стримує зростання цін і навіть є фактором прискорення такого росту.

"Ціни на велику частину категорій харчових продуктів ростуть навіть швидше рівня цін в економіці, – йдеться в пояснювальній записці до документу.- Лише по деяких категоріях – м'ясо птиці, яйця і соняшникової олії – темпи зростання цін не перевищують рівня споживчої інфляції". Крім того, вважають в Кабміні, адміністративне регулювання є одним з факторів скорочення виробництва, а через зниження пропозиції на відповідних ринках вартість товарів зростає.

На думку незалежного експерта Олексія Плотникова, подібна лібералізація цін недопустима в нинішніх умовах кризи. "Цього не можна робити, коли криза посилюється. В таких умовах держава повинна контролювати всі соціальні напрямки, в тому числі і ціни. Якби ми вийшли з кризи і почали розвиватися, тоді, звичайно, такі кроки могли б бути доцільними", – відзначає пан Плотніков.

У той же час завідуюча відділом економічного зростання та структурних змін Інституту економіки та прогнозування НАНУ Лідія Шинкарук впевнена, що ініціативи МЕРТ доречні для впровадження, оскільки не держава повинна контролювати ціни. Для цього існує Антимонопольний комітет, який і зобов'язаний втручатися в ситуацію, якщо є "аномальні випадки" підвищення цін, пояснює вона.

Необхідність скасування будь-яких цінових обмежень підтримує і співвласник продуктової мережі "Фуршет" Ігор Баленко. "Про який регулюванні цін може зараз йтися, коли падає споживання, національна валюта знецінюється, а інфляція зростає з кожним місяцем? Якщо не скасувати регулювання цін, то все може закінчитися розоренням компаній", – заявив Баленко.

Виробники хліба не в захваті від таких ініціатив. За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації пекарів Олени Жукової, результатом скасування обмежень стане зростання ціни на продукцію в роздрібних мережах. "Зняття обмежень на рівень рентабельності по виробництву хліба – це добре. Але разом з тим, відпускаються ж ціни і на роздріб. Якщо ми, приміром, встановимо рентабельність виробництва масових сортів хліба на рівні 15%, а сьогодні вона нульова, а потім роздріб встановить надбавку 25%, уявляєте скільки коштуватиме хліб?" – Говорить Жукова. У свою чергу, в торгових мережах вважають, що скасування цінових обмежень може бути корисна саме виробникам. Баленко запевняє, що продуктові мережі продовжуватимуть тримати націнки на тому ж рівні, що й колись, так як конкуренція на ринку не дозволить переглянути їх.