Як співпраця з МВФ змінила життя українців: підняли тарифи, закрили частину шкіл і банків

Сьогодні має вирішитись доля третього траншу для України від МВФ – це питання винесено на порядок денний ради директорів Фонду. Останній транш Україна отримала майже рік тому. На момент написання матеріалу рішення не було прийнято і точна сума макродопомоги була невідома, але українські політики сподівалися на краще. "14 вересня у нас буде черговий мільярд – транш МВФ, який стане потужним фундаментом під нашою реформою", – заявив напередодні президент Петро Порошенко. При цьому в НБУ до кінця року розраховують отримати цілих два транші на загальну суму $2,3 млрд. "$1 млрд – з цього траншу, а якщо ми продовжимо співпрацю з МВФ, то, за нашими прогнозами, ще додатково $1,3 млрд до кінця року", – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій. За його словами, в разі "зеленого світла" гроші в країну прийдуть протягом двох-трьох днів. "Сегодня" отримала економічні прогнози від експертів та згадала, як змінило країну співпрацю з МВФ.

ТРИ СЦЕНАРІЇ. Про думку економістів, в залежності від прийнятого рішення існує три сценарії розвитку ситуації. Перший – нам таки виділяють і перераховують гроші найближчим часом. "Цей варіант найбільш вірогідний. Правда, дадуть нам всього $1 млрд, а не $ 1,7 млрд, як спочатку передбачалося. Причина: МВФ визнає, що реформи рухаються повільно, і дають нам 1 млрд як аванс. В такому випадку буде коригування курсу до 25,5 грн за долар", – пояснює директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Другий сценарій – МВФ приймає позитивне рішення по Україні, але з умовою: наприклад, гроші переводять тільки після того, як Фонд ознайомиться з проектом бюджету на 2017 рік. "З одного боку, це підстьобне наших чиновників швидко і якісно впоратися з кошторисом, але з іншого – посилить нервозність на валютному ринку, і до надходження грошей гривня може девальвувати навіть до 29 грн за долар", – вважає Устенко. Третій же сценарій, на думку експерта, найменш ймовірний – МВФ зовсім відмовить у фінансуванні: "Таким чином Фонд може чинити тиск на нашу владу. Якщо Україна випаде з програми співробітництва, гривня вийде за межі 30 грн/$, а в суспільстві зросте напруженість і радикальні настрої".

ЩО ЗМІНИЛОСЯ. Нагадаємо, перший меморандум з Фондом підписали понад рік тому. Так, серед важливих рекомендацій МВФ була реформа ринку газу, і відповідний закон ВР прийняла ще 2015 році. За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніча, незважаючи на те, що закон не заробив ще на повну потужність, він створив базу для реформи вітчизняного газового ринку. "Серед вимог, зокрема, була відмова компаній з одним керуючим центром підкорятися один одному. Крім того, необхідно було допустити конкуренцію в усі види газового бізнесу. Тобто і теплокомуненерго, і населення за новими правилами можуть самі вибирати постачальника", – підкреслив Марунич. І додав, що спеціально під МВФ у НКРЕ відібрали право встановлювати тарифи на природний газ: "Сьогодні діють перехідні положення закону, і ціни встановлює Кабмін, але в майбутньому вони повністю будуть управлятися ринком". Мабуть, найболючішим було підвищення тарифів на газ до економічно обґрунтованого рівня. З 1 травня Кабмін встановив єдину ціну на блакитне паливо як для населення, так і для промисловості – 6879 грн за тисячу кубометрів газу. Таким чином, ціни злетіли майже на 91%, адже до цього для українців діяло два газових тарифу: соціальний і повний (якщо за опалювальний сезон сім'я використовувала до 1200 кубів газу – за кожен платили 3,6 грн, якщо більше – 7,2 грн).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще одним із зобов'язань України перед МВФ було скорочення шкіл і вишів – для раціоналізації та ефективності витрат державних коштів. У Фонді очікували, що шкіл стане на 5% менше за рахунок децентралізації. Станом на 1 січня 2016-го було закрито 267 шкіл, зате були були створені 142 опорні школи.

Також МВФ вимагає припинити рятувати банки за рахунок держкоштів, якщо їх активи або депозити були менше 2% від їх загального числа за банківською системою країни. До цього рішення НБУ могли рятувати банки, чия частка становила всього 1%. В результаті цього тільки за 2015 рік закрилося 33 банки, в 2016-му – ще 12 фінустанов. За словами глави НБУ Валерія Гонтаревої, виконання цієї вимоги МВФ допомогло залатати діри в бюджеті і збільшити золотовалютні резерви.