Три роки анексії: як живе Крим

Три роки тому, 27 лютого 2014-го, російський спецназ захопив будівлі органів влади Республіки Крим, уряд Анатолія Могильова відправили у відставку, а його місце зайняв лідер партії "Русскоє єдінство" Сергій Аксьонов. Через кілька місяців у Криму незаконно пройшов референдум, а його результатами Росія виправдала анексію українського півострова. Сайт "Сегодня" з'ясував, як життя кримчан змінилося за три роки незаконної анексії.

Високі зарплати з'їли величезні ціни

Зарплати після анексії Криму дійсно зросли. Згідно з даними офіційної статистики, в кінці 2016-го в середньому кримчани заробляли 25 тисяч російських рублів (більше 11 тисяч гривень). Однак і ціни тут у кілька разів вищі від українських. За три роки загальний рівень інфляції за даними Кримстату перевищив відмітку в 75%. Зараз ціни на продукти в Криму в кілька разів вищі, ніж у Києві. Днями кримські журналісти опублікували фотографії, зроблені на одному з керчинських ринків. Наприклад, за кілограм картоплі тут просять 12 гривень (або 25 рублів), при цьому в Києві ця ж покупка обійдеться в 6-7 гривень.

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

<p>Фото: "Керч.ФМ"</p>

1/13

Заслужений економіст Криму Юрій Смілянський впевнений: зростання доходів кримчан вже давно "з'їла" інфляція, дійсно "розбагатіли" після анексії тільки чиновники і військові . "Ціни вже давно "з'їли" доходи в Криму. Але ми тут повинні розуміти, військові пенсіонери, пенсіонери спецслужб, держчиновники, ті, хто служить в окупаційній армії, у них споживчі можливості вищі. Окупаційна влада їх стимулює, їм платять більше", – розповідає експерт.

Слова економіста підтверджують і дані Кримської служби статистики. Так, споживчий кошик на півострові обходиться в два рази дорожче, ніж на материковій частині України. В кінці минулого року в Мінсоцполітики оновили склад споживчого кошика українця – мінімальний набір товарів і послуг на місяць коштує близько 3200 гривень, в Криму за "споживчий кошик" доведеться заплатити 6230 гривень (13 388 рублів).

"Не можу сказати, що життя стало легше. Так, підняли зарплати, але і ціни зросли. Крім того, з'явилося багато тяганини: доводиться стояти в чергах для оформлення документів на землю або квартиру. З'явилися величезні черги в поліклініках, бо тепер прийом йде строго по запису. Медикам стало важче – багато звільняються, не витримавши обсягу паперової роботи. Різноманітні звіти у лікарів тепер займають більше часу, ніж лікування пацієнтів", – каже сімферопольський медпрацівник Олексій.

"Не можу сказати, що життя стало легше. Так, підняли зарплати, але і ціни зросли. Крім того, з'явилося багато тяганини: доводиться стояти в чергах для оформлення документів на землю або квартиру. З'явилися величезні черги в поліклініках, бо тепер прийом йде строго по запису. Медикам стало важче – багато звільняються, не витримавши обсягу паперової роботи. Різноманітні звіти у лікарів тепер займають більше часу, ніж лікування пацієнтів", – каже сімферопольський медпрацівник Олексій.

Зростають у Криму й комунальні послуги. Їх будуть підвищувати поетапно до того моменту, поки вони досягнуть рівня економічно обґрунтованих. У цьому році електроенергія для кримчан подорожчала на 15%, тепло на 9,6%, газ на 10%, а вода на 15%. Але і після цього півострів платить менше, ніж Південний федеральний округ Росії, до якого його "приєднали". "Зарплати, враховуючи зростання цін і комуналку, ми отримали мізерні", – скаржиться кримчанка Єлизавета.

Економісти пояснюють: в 2014-му році ціни в Криму зросли практично в 1,5 раза через різке збільшення зарплат, яке не мало економічного обґрунтування. Зарплати бюджетників, перераховуючи з гривень в рублі, множили на коефіцієнт 3,8, а в комерційних структурах – на 3,0. Крім того, доставляти товари на півострів з Росії дорого – везти товар доводиться морем.

У перший час після анексії кримчани, відзначає Юрій Смілянський, скуповували прилавка супермаркетів, побоюючись дефіциту, це також призвело до зростання цін. "Люди у Криму втратили звичні їм торгові марки, звичні продукти, які вони споживали 20 з гаком років. Але якщо у людини є можливість зробити запас цих звичних продуктів – вона це робитиме. Це призвело до невеликого ажіотажного попиту", – розповів експерт.

Пропаганда на телебаченні і політичні арешти

Всі українські телеканали в Криму відключили ще у березні 2014-го. Частину хвиль окупаційні власті віддали російським каналам, а решту просто закрили. Так, кримчанам замість СТБ показують телеканал Міністерство оборони РФ "Зірка", а замість Чорноморської ТРК на "блакитних екранах" з'явився канал Росія 24. "Телебачення – однобоке і пропагандистське. Якщо раніше можна було вибирати, дивитися російські або українські канали, то зараз у нас тільки російське телебачення", – розповідає кримчанка Єлизавета.

"Телебачення – однобоке і пропагандистське. Якщо раніше можна було вибирати, дивитися російські або українські канали, то зараз у нас тільки російське телебачення", – розповідає кримчанка Єлизавета.

А через рік, у березні 2015-го, у Криму закрили єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR. У той же час канал Росія 24 жителям півострова почали показувати просто на вулицях.

Фото: соцмережі

Відразу після анексії кримчани втратили право обирати мерів міст і селищ. Тепер вирішують, хто керуватиме містом, не самі городяни, а депутати. Така норма визначена законом про "структуру та найменування органів місцевого самоврядування в Республіці Крим".

Від Росії жителям півострова дістався цілий ряд заборон, наприклад, купувати SIM-картки на телефон можна тільки з паспортом громадянина РФ, крім того, через санкції на півострові не можна користуватися великими платіжними системами, такими як Visa і MasterCard. Кримські підприємства втратили право продавати свою продукцію в ЄС і США, а міжнародним компаніям не можна купувати нерухомість і фінансувати підприємства на півострові.

Також вже три роки діє заборона на заходження круїзних суден у кримські порти; експорт в Крим певних товарів і технологій, зокрема для використання у транспортній, телекомунікаційній та енергетичних секторах.

"Найменше постраждали підприємства, які виконують замовлення російського військово-промислового комплексу. Всі решта постраждали – хтось більше, хтось менше. Головне – всі підприємства працюють на електроенергії. Немає електроенергії – немає роботи. Якщо включається генератор – це додаткові витрати. Додаткові витрати – зростання собівартості. Зростає собівартість – падає можливість реалізувати свою продукцію. Навіть для материкової Росії, вироблена продукція в Криму перестає бути конкурентною. Кримські товари дорогі", – розповідає економіст Юрій Смілянський.

Найбільше від анексії півострова постраждали кримські татари. Їхнім лідерам заборонили в'їзд на територію Криму: вже кілька років на історичній батьківщині не були лідери Меджлісу Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв.

"Станом на сьогодні, на території Криму 17 осіб вважаються зниклими безвісти, 12 загиблих, 39 політв'язнів, 10 з них уже засуджено. Це люди, які постраждали через свої політичні, ідеологічні переконання, через свою приналежність до кримськотатарського народу, за "погану" звичку до свободи слова", — заявила віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час форуму "Крим в умовах окупації: наслідки для України та світу".

Туристичний сезон під питанням

"Дуже сильно "просів" заробіток на туристах. Якщо ще кілька років тому перші заробітки починали підраховувати вже в травні, то тепер, дай Бог, заробити хоч щось в липні-серпні. Та й росіяни стали привередливими – то море їм холодне, то сервіс поганий", – розповіла "Сегодня" мешканка Євпаторії Валентина, яка багато років здає житло відпочивальникам у приватному секторі.

"Дуже сильно "просів" заробіток на туристах. Якщо ще кілька років тому перші заробітки починали підраховувати вже в травні, то тепер, дай Бог, заробити хоч щось в липні-серпні. Та й росіяни стали привередливими – то море їм холодне, то сервіс поганий", – розповіла "Сегодня" мешканка Євпаторії Валентина, яка багато років здає житло відпочивальникам у приватному секторі.

Як повідомляє український Держстат, у 2012-му році в Крим приїхала рекордна кількість туристів — 6,1 мільйона, а в 2013-му — 5,9 мільйона. У перший рік після захоплення Криму Росією потік туристів впав – на анексовану територію приїхали відпочити вдвічі менше туристів. У 2016 році, за інформацією російського "Кримстату", півострів нібито відвідали 5 мільйонів осіб, але експерти відзначають, що ця цифра – блеф.

Фото: архів

На думку екс-міністра курортів Криму Олександра Лієва, реальне число відпочивальників — всього 800 тисяч осіб, оскільки зараз півострів чисто технічно не може прийняти велику кількість туристів: потяги з України не ходять (раніше таким чином на півострів приїжджало 4 мільйони людей), а аеропорт навіть у кращі часи приймав 500 тисяч туристів на рік. "Зараз немає залізничного транспорту, морського — за весь час анексії в Крим не зайшов жоден круїзний лайнер. Шлях лишився тільки за допомогою неба і машин. При всіх завищених цифрах, які дає сімферопольський аеропорт, і "хотєлках" Аксьонова, фізично неможливо авіатранспортом прийняти заявлену кількість туристів", — розповідає екс-міністр курортів Криму.

Кримський економіст Юрій Смілянський каже: росіяни замість Криму тепер знову проводять свою відпустку в Туреччині. Самі кримчани скаржаться на "якість" туристів, які приїжджають. В основному на курорт тепер їдуть за путівками, якими бюджетників забезпечує держава. Грошей у таких приїжджих мало — вони на всьому економлять.