Монетизація пільг і субсидій в Україні: ризики, можливості і зарубіжний досвід

Нещодавно уряд вирішив повністю скасувати безкоштовний проїзд для всіх категорій пільговиків і вже з червня монетизувати проїзні пільги. А восени минулого 2017 року в країні активно взялися виплачувати людям гроші за зекономлені енергоресурси. В Україні такий процес монетизації часто піддається критиці, сайт "Сегодня" вирішив розібратися, чого ж більше в монетизації – поганих чи хороших сторін, з якими ризиками доведеться зіткнуться уряду і населенню, і чи потрібно розробити інший підхід.

Що уряд вже монетизував в країні

Ще 14 березня Кабінет міністрів затвердив монетизацію пільг для всіх видів міського, приміського і міжміського транспорту. Зараз фінансуватимуть всіх пільговиків місцеві бюджети з розрахунку вартості 30 поїздок (близько 200 грн) в міському комунальному транспорті.

Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко розповів, що пільги надаватимуться або в безготівковій (як зараз), або в готівковій формі. Також рішення про монетизацію пільг прийматимуть безпосередньо самі органи місцевої влади.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Незважаючи на те, що пільги на транспорт зараз фінансуються з місцевих бюджетів, Кабінет міністрів надав право саме місцевим органам (влади. – Ред.) вирішувати питання "безготівкова/монетизована форма пільг", – зазначив віце-прем'єр.

Затію масової монетизації багато хто розкритикували. Деякі говорять про те, що це ускладнить життя, а 30 поїздок на місяць – це дуже мало, до того ж, ставлять під сумнів і те, що гроші за поїздки нараховуватимуться в термін і в повному розмірі. В уряді зазначають, що гроші нарахують автоматично і щомісяця на пенсійні або інші картки, або ж приноситимуть разом з пенсією або держдопомогою з інвалідності.

Суть монетизації пільг і субсидій полягає в тому, що замість безкоштовних послуг люди отримують від держави гроші, якими зможуть розраховуватися за отримані послуги. Нагадаємо, що вперше українці отримали гроші за економію енергоресурсів восени 2017 р. З початку 2018-го процес монетизації субсидій запрацював в повному обсязі. Як повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, в Кабміні працюють над монетизацією субсидій на рівні домогосподарств.

"Це важливий крок для викорінення корупції в цій сфері і переходу на прозору систему... Монетизація субсидій на рівні домогосподарств остаточно унеможливить маніпуляції і завищення показників. Ми вже зараз бачимо, куди йде кожна гривня. А до цього у нас не було такої інформації. І багато втрачають через це, тому що зараз це реальні гроші, які можна відстежити", – пояснив міністр.

Монетизація дає велику свободу споживачам

Пдхід до монетизації пільг і субсидій працює в багатьох країнах Європи, а також в США, Австралії і Новій Зеландії. Так, наприклад, в США давно існує система пільгової покупки товарів food stamp – держава дає малозабезпеченим громадянам щомісячну допомогу на пластикові картки, ці гроші можна витрачати виключно на продукти харчування.

В експертному середовищі впевнені, що система пільг і субсидій, якою вона була раніше – це рудимент Радянського Союзу, тому потрібні рішучі кроки для реформування застарілого підходу до цього питання.

"Слід зазначити, що монетизація пільг – це позитивне рішення і воно в більшості країн привело до позитивних результатів. Головний сенс монетизації – це створити соціально-електронну картку, на якій можна подивитися, куди направляються гроші, тобто якщо вони монетизують пільги на транспорт, значить, ці гроші повинні направлятися тільки на транспортні витрати.

Якщо дивитися на міжнародний досвід, то проблема виникає в тому, щоб був фінансовий ресурс під цю реформу, друге, повинна бути проведена інформаційна політика, тобто людям повинні пояснюватися моделі монетизації, тому що багатьом людям це незрозуміло. Головна мета монетизації, наприклад, в транспорті, це підвищити сервіс, обслуговування, тобто збільшити основні засоби, закупити парки тощо. Зараз в Україні цього можуть не досягти, тому що може не бути цільового витрачання грошей і, третє, чи вистачить під це фінансових ресурсів", – розповів в коментарі сайту "Сегодня" Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру "Український інститут майбутнього".

Схожу думку висловив і голова комітету економістів України Андрій Новак, який зазначив, що монетизація пільг і субсидій вигідна безпосередньо для самих одержувачів, тому що у них з'являються гроші, якими вони можуть розпоряджатися, як їм завгодно.

"Сам принцип монетизації пільг, він зручніший для одержувачів пільг, тому що, коли людина отримує гроші, у неї є вибір, витрачати їх на ту пільгу, наприклад на транспорт, чи заощадити зайві поїздки і використовувати зекономлені гроші на інші, важливіші потреби. Це з одного боку, з іншого боку, все залежить від обсягу монетизації пільг, яким буде розрахунок; наприклад, за тими ж пільгами на транспорт, скільки поїздок буде на одну людину. Сам принцип правильний, але, крім принципу, ще треба побачити механізм, за яким саме формулами все це монетизуватиметься", – пояснив Новак.

У свою чергу, Ярослав Пилипчук наводить приклад Росії, де спробували впровадити ту ж монетизацію пільг, проте відразу почалися протести. Жителі великих міст порахували, що порушується баланс інтересів: у людей, які живуть у великому місті, відбирають безліміт поїздок (а їм потрібно більше рухатися, бути мобільними), а людям, які живуть в сільській місцевості, це додає можливості пересуватися містом.

"Якщо говорити про головний плюс монетизації, це робиться для того, щоб забезпечити кращий прибуток перевізникам. Такими методами стимулюється муніципальний транспорт, а привабливість маршруток знижуватиметься. Виникає питання, чи зможуть реалізувати цю реформу правильно, чи доходитимуть гроші без перебоїв, також потрібно налагодити банківську систему, і, третє, цей проект був би дуже ефективним, якби у нас був впроваджений електронний квиток. Без нього ми втрачаємо 50% дивідендів від цієї реформи, тому що ми не зможемо переглянути цільове використання коштів, і в цьому головний мінус", – додав Пилипчук.

Реформа монетизації може зіткнутися з нестачею грошей в бюджетах

Для будь-якої монетизації потрібні гроші з бюджету. Стосовно монетизації пільг на транспорт, то тут уряд переклав всю відповідальність на місцеві бюджети, що спричинило за собою масу питань про те, чи зможуть вони впоратися з новою статтею витрат.

"Для того, щоб інструмент монетизації пільг перевести на місцеві органи влади, до їх бюджетів треба перевести нові, додаткові надходження. Тому що зараз у них немає такої статті витрат на монетизацію пільг, якщо вона з'являється – це нові, додаткові витрати. Для нових витрат потрібні додаткові доходи. В такому випадку місцевим бюджетам потрібно направити більше податків, інакше місцеві бюджети просто не зможуть виконувати монетизацію пільг і накликатимуть на себе критику і невдоволення пільговиків", – упевнений Новак.

Експерти кажуть, що система монетизації в країні далеко не досконала, але і те, що було раніше, складно назвати ефективним механізмом. Зараз є багато недоліків і питань, які так і не були вирішені, а люди хвилюються, чи зможуть вони отримувати гроші вчасно і без перебоїв.

"Якщо впроваджувати цю реформу, потрібно дивитися, які ми цілі перед собою ставимо. Якщо ми ставимо за мету – поліпшити фінансовий стан транспортних компаній, то потрібно дивитися на цільове використання ці грошей, а якщо ми просто ставимо за мету оптимізувати бюджет за рахунок зниження знижок пенсіонерам, то це інший підхід. Мені здається, влада зараз не особливо думала про те, як забезпечити рентабельність перевізникам, вони просто зробили оптимізацію, і це загрожує заворушеннями населення, тому що багато пенсіонерів з цим не згодні", – говорить Пилипчук.

Одна з головних прогалин – відсутність нормального інформування, більшість людей просто не знають, яким буде процес монетизації, і чи не ошукають їх. Для того, щоб зменшити такі критичні настрої, потрібно було провести масштабну інформаційну кампанію і донести відповіді на важливі питання до всіх пільговиків, впевнені експерти.