МВФ став кредитором, порадником і "злим поліцейським" для СБУ – зам Гонтарєвої

Міжнародний валютний фонд для Національного банку України відіграє роль кредитора останньої інстанції, порадника і "злого поліцейського".

Про це заявив заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб під час дискусії про те, чи потрібна Україні власна макроекономічна стратегія, що відбулася в понеділок в Українському кризовому медіа-центрі.

"Якщо ми говоримо про те, яку роль повинен грати МВФ, для нас як для Національного банку – у співпраці з МВФ ми бачимо три ролі. Перша і найважливіша – це кредитор останньої інстанції. Тому що, на жаль, без грошей МВФ складно альтернативу якусь знайти, враховуючи всі ризики і дисбаланси, які в українській економіці, по-перше, були накопичені, по-друге, були посилені конфліктів на Донбасі і зміною у зовнішній торгівлі країни, коли експорт у Росію практично під забороною опинився. Друга роль – порадника, бо накопичена у фонді достатньо велика експертиза багатонаціональна, тобто як все це відбувалося в різних країнах. У Національному банку відбулося досить багато змін, не так багато історичної пам'яті, тому дійсно є такі моменти, коли потрібно вдатися до зовнішньої допомоги. Напевно, найяскравіший приклад, який можна привести, – це стрес-тестування банківської системи, яке цього року вперше було зроблено самим Центральним банком. І тут допомога МВФ та Світового банку була досить неоціненна. І третє – стреножіватель. Іноді в наших переговорах МВФ грає роль злого поліцейського і каже: "Ні, так робити не можна, тому що там-то і там-то обпеклися вже на цьому". Але це така двостороння дискусія. Вона досить відкрита. Ми раніше цього ніколи не робили, в той час, як у МВФ вже накопичена експертиза. Ми докладно обговорюємо і меморандум про фінансову та економічну політику, і інші наші документи якраз для того, щоб знайти прийнятний баланс інтересів. Це не програма МВФ – це програма українського уряду. І тому під нею стоять підписи основних політиків. Тому що з-під палиці змусити щось робити, як показували приклади попередніх програм МВФ в Україні, нереально – в результаті нічого не вийде", – сказав він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Говорячи про завдання НБУ, Дмитро Сологуб зазначив підтримка цінової стабільності, фінансової стабільності та сприяння стійким темпам економічного зростання, якщо це не суперечить першим двом цілям.

"Що стосується цінової стабільності, ми вже декларували, що ми будемо поступово переходити до режиму інфляційного таргетування і розраховуємо в наступному році досить серйозно знизити інфляцію. Відповідно, наша монетарна політика буде спрямована на ці цілі. Тут, звичайно, може виникнути питання, а як ж зі стійким економічним зростанням, бо можна сказати, що високі процентні ставки і валютні обмеження – вони заважають бізнесу. Проблема тільки в тому, що є поняття часу. Мені здається, для того, щоб в країні дійсно настало сталий економічний розвиток, повинні бути виконані дві основні умови. Перше умови – це макроекономічна та фінансова стабільність, а друга умова – це створення нормального бізнес-інвестиційного клімату", – сказав він.

При цьому Дмитро Сологуб пояснив, що, наприклад, скасування валютних обмежень не обов'язково призведе до зростання інвестицій.

"Я вже з інвесторами проводив розмова з приводу того, що" давайте ми всі скасуємо з валютних обмежень і в країні все залишиться так само, як є на даний момент, – скажіть, хто готовий у два рази більше збільшити експлоужер в Україні на інвестиції? "На жаль, ніхто не погоджується. Негативний ефект від обмежень ми бачимо – і він буде, тому що всі хочуть спочатку перевірити, чи дійсно можна тепер робити те, що не можна було робити раніше. Колись, напевно, буде і позитивний ефект. Враховуючи поточну макроекономічну ситуацію, не факт, що стабільність макроекономічна повністю буде збережена", – сказав він.

На думку Дмитро Сологуба, то ж стосується і процентних ставок.

"Проблема з кредитуванням в банківській системі – вона структурна. Вона не пов'язана з ціновим фактором. Вона пов'язана з одного боку з низькою капіталізацією банківської системи, а з іншого боку – з рівнем попиту на кредитні ресурси. Тому в цій ситуації на даний момент ми все -таки розраховуємо що те, що знаходиться в нашій сфері, а саме перша макроекономічна фінансова стабільність, вимагає ще зусиль, які не дозволяють перейти до таких активних, я б навіть сказав агресивним, діям що стосується процентних ставок або що стосується адміністративних обмежень. Але ми безумовно цей процес оцінюємо практично кожен день, у тому числі з нашими колегами з МВФ, і ситуацію – кожен день збираємося, переглядаємо і намагаємося йти в цьому напрямку, продовжуючи саме з тих обмежень, які найбільш згубні для припливу прямих іноземних інвестицій", – сказав заступник Валерії Гонтарєвої.

Говорячи про фінансову стабільність як однієї з основних функцій Національного банку, він пояснив, що завдання НБУ спрямована, в першу чергу, на очищення банківської системи, скільки б це не коштувало.

"Тому що навіть та ж цінова стабільність, той же режим введення інфляційного таргетування вимагає нормально працюючої банківської системи. Щоб ось цей механізм монетарної трансмісії, коли дії Центрального банку впливають на ситуацію на ринку, впливають на процентні ставки в економіці, – для цього потрібно, щоб була нормально працююча банківська система", – уклав він.

Нагадаємо, місія МВФ перебувала в Києві 12-20 листопада для проведення дискусій в рамках другого перегляду виконання програми EFF. Після візиту у Фонді заявили про поглиблення взаєморозуміння з владою України і чекають прийняття бюджету і податкової реформи в рамках цієї програми.

Відкрита в березні цього року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько $17,04 млрд за поточним курсом) з першим траншем в $5 млрд припускала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд (близько $1,63 млрд) і зменшення квартальних траншів у 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд ($0,610000000).