Податки по-новому: скільки українці "платять" державі і чи потрібно знижувати податки

В Україні на початку минулого року значно знизили податкове навантаження на зарплати (соцвнесок скоротили з 41 до 22%). Ще кілька років тому уряд (на той момент під керівництвом Арсенія Яценюка) заявляв про плани знизити податкове навантаження до 20%. Це, за словами чиновників, дозволило б збільшити кількість робочих місць і вивести економіку з "тіні". Зараз же кожен українець віддає зі своєї зарплати 41,5%. Частина підприємців заявляють, що велике навантаження не дозволяє створювати робочі місця і змушує працювати "по-сірому". У той же час експерти впевнені: українці платять не більше за європейських сусідів, а стимулювати створення робочих місць потрібно іншими методами.

За оцінками Мінсоцполітики, 40% платників соціального внеску із зарплати декларували мінімалку. Фактично, левова частина роботодавців оформляють працівників на мінімальну зарплату і доплачують у конвертах. Сайт "Сегодня.иа" зібрав думку експертів про те, чому в Україні частина зарплат знаходиться "в тіні" і чи потрібно знижувати податковий тиск.

Державі доводиться віддавати майже половину зарплати

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Податкове навантаження на зарплати в Україні – 41,5%. 18% – податок на доходи фізосіб (ПДФО), 22% – Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і 1,5% – військовий збір. ПДФО перерозподіляє між місцевими та державним бюджетами, при цьому 2/3 податку залишається в місцевому бюджеті. Ці гроші йдуть на реалізацію міських програм – ремонт доріг, шкіл, будівництво парків і так далі.

Велика частина ЄСВ йде в Пенсійний фонд (82,5%, решта у фонди страхування на випадки безробіття і втрати працездатності). Там гроші перерозподіляють між діючими пенсіонерами. Щоправда, коштів катастрофічно не вистачає і "дірку" доводиться латати за рахунок державного бюджету.

Торік ставку ЄСВ значно скоротили (з 37% до 22%). Зниження навантаження на фонд заробітної плати дозволило роботодавцям різко збільшити зарплати. Щоправда, цією можливістю скористалися далеко не всі – як кажуть у ПФ, велика частина роботодавців "зекономлені" кошти вважають додатковим прибутком.

Фото: архів

Податкове навантаження в Україні високим назвати не можна, упевнений керуючий партнер Baker Tilly Олександр Почкун. На думку податкового експерта, знижувати податки на даний момент не варто. "Єдиний соціальний внесок – основне джерело поповнення Пенсійного фонду і говорити про те, що потрібно знижувати ставки без кардинальної реформи пенсійної системи, не можна. Зараз я не бачу можливості знижувати податкове навантаження. Є ПДФО, але це основне джерело доходу місцевих бюджетів. Якщо ми ліземо в ПДФО, тоді повинні визначити, за рахунок чого місцеві бюджети повинні здійснювати свої програми. Тим більше у місцевих бюджетів забрали акцизи, у них залишився податок на землю, на нерухомість і НФДЛ", – розповідає Олександр Почкун.

У той же час експерт у сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова впевнена: податковий тиск необхідно знижувати, а мінімальну зарплату зовсім не оподатковувати. "Ми повинні ввести систему оподаткування домогосподарств. Припустимо, пара утримує двоє дітей і батьків, у них беруть податки на доходи фізосіб. Вони в кінці звітного року повинні скласти декларацію. У цій декларації потрібно сказати, скільки заробили. Я пропоную не оподатковувати 3200 на кожного члена сім'ї. Якщо це п'ять осіб, то цю суму треба помножити на п'ять і на дванадцять. Та сума надміру сплаченого податку повинна повернутися. Якщо зрушений фінансовий рік, його повернуть до Нового року. Мені кажуть, що це буде як ПДВ, так, але люди повинні гарантовано отримати гроші", – пояснює Третьякова.

Левова частина роботодавців "ховається" від податків

За різними оцінками, від 40 до 60% роботодавців частину зарплати виплачують у конвертах. Керівник однієї з найбільших в Україні регіональних бізнес-спілок Олена Єременко вважає, що єдиний вихід із ситуації – знизити податкове навантаження. Бізнес дійсно працює "в тіні", однак іншого виходу, за словами Олени Єременко, на даний момент немає.

Підприємствам доводиться боротися за ринки збуту. І найчастіше перемагає той, у кого продукція дешевша. Один з найпростіших способів знизити собівартість виробництва – мінімізувати доходи. Ті, хто працює "чисто", програють у конкуренції з "сірим" бізнесом.

"Але навіть якщо весь бізнес одночасно почне працювати "чисто", податки будуть перекладені на собівартість і буде інша проблема – низька купівельна спроможність і якщо це не продукція першої необхідності, люди перестануть її купувати. Сплата "по-білому" всіх податків – це зменшення можливості внутрішніх інвестицій, не буде коштів для розширення свого бізнесу. Це все замкнене коло", – пояснює Олена Єременко.

До речі, у середньому по Європі податкове навантаження на зарплати коливається в районі 40%, одні з найвищих податків – у Німеччині (понад 50%, залежно від доходу). "Є цілий ряд європейських країн, де податкове навантаження навіть вище від українського. Це і країни Прибалтики, Німеччина", – розповідає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Ще кілька років тому на той момент прем'єр-міністр Арсеній Яценюк обіцяв значно знизити оподаткування зарплат – до 20%, а українців з мінімальними зарплатами зовсім звільнити від податків.

Чому роботодавці платять "у конвертах" і чи допоможе зниження податків

Податок будь-який підприємець позиціонує себе як витрати, розповідає Олександр Почкун. На думку експерта, зниження податків не дозволить збільшити зарплати або ж стимулювати створення робочих місць. "Підприємець не буде платити високу зарплату тільки тому, що у нього є моральні зобов'язання. Він буде платити ту зарплату, яка формується ринком. Якщо у нього є властивості характеру, які дозволяють йому платити вище ринку, то це буде робитися тільки для того, щоб залучити більш якісні кадри. І все", – розповідає Олександр Почкун.

Підприємці "ховаються" від податків через низьку рентабельність. "Рентабельність низька, немає запасу міцності. Немає грошей, щоб платити більше. Моя думка – не податки головна причина "зарплати в конвертах", а стан економіки. Немає великого попиту, ані великого доходу, все економлять, прагнуть до мінімальних цін. В економіці немає запасу міцності. Коли у підприємця немає грошей, тоді йому все страшно, і податки страшні, і нова техніка – страшно", – упевнений Сергій Прохоров. При цьому експерт упевнений, що зниження податкового навантаження без розвитку економіки ситуацію не змінить.

"Потрібно створювати товари з високою доданою вартістю. В умовах, коли продукція має дуже низьку рентабельність, у кращому випадку 10-15%, це не дозволяє робити модернізацію і одночасно збільшувати заробітні плати. А це потрібно робити постійно для того, щоб залишатися конкурентоспроможним, підвищувати свою ефективність", – упевнений Сергій Прохоров.

Фото: архів

Рівень тіньової економіки в першу чергу показує ступінь довіри бізнесу до держави, зазначає генеральний директор аудиторської компанії "Бейкер Тіллі Україна" Олександр Почкун. "Це елемент довіри до держави, чим вища довіра до держави, тим нижча тіньова економіка. Я не схильний пов'язувати тіньову економіку з питанням виживання підприємств", – розповідає податковий експерт.

Головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що знижувати податкове навантаження для детінізації зарплат можна, проте це рішення має втілюватися в комплексі з іншими.

"Комплекс заходів дозволить бізнесу виплачувати зарплати "по-білому". Потрібно створити умови для тих, хто працює "в тіні", щоб їм було вигідно працювати легально. Поки що в Україні вигідніше працювати не по-чесному. Зниження фіскального навантаження повинно стати одним із стимулів. Але багато компаній вже це практикували. Є способи мотивації. При створенні нових робочих місць можна звільняти від ЄСВ, при запуску проекту можна звільняти від податків. Це буде стимулювати створення нових виробництв", – вважає експерт.