Наскільки виростуть ціни, що буде з економікою і хто "витягне" Україну: інтерв'ю з Олександром Паращієм

Наступний рік для України все ще буде складним, вважає аналітик Concorde Capital Олександр Паращій. Інфляція, за прогнозами компанії, досягне за підсумками 2016 року 14%. А курс національної валюти може досягти 26 гривень за долар. Детальніше про економічні прогнози на поточний рік експерт розповів в інтерв'ю "Сегодня.ua".

Про ситуацію в країні і переорієнтацію економіки

- Минулий рік виявився для нас дуже складним: втрати ВВП, частини промисловості, ринків збуту. Які сфери економіки постраждали найбільше, а які все-таки витягли цю складну ситуацію?

- Найбільш негативні фактори, які і визначили минулий рік, мали місце і в позаминулому році. А якщо точніше, десь починаючи з кінця літа 14-го року. Тоді у нас сталася окупація частини території, відповідно, близько 15% нашої промисловості фактично відпало.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Минулий рік – це був рік складний, це був певний рік перебудови або перестроювання нашої промисловості, коли багато ресурси стали недоступні (вугілля в основному), ми втратили доступ до споживчих ринків (в першу чергу це ринок Криму, ринок східної частині України). Відповідно, дуже багатьом підприємствам довелося перебудовуватися, шукати нових постачальників, шукати нові ринки збуту.

До того ж на економіку вплинув конфлікт з Росією: призупинення поставок дуже багатьох видів продукції в Росію теж змусило шукати нові ринки збуту. В принципі, то падіння ВВП, яке всі чекали (в районі 10-11%) – воно якраз пов'язане з тими проблемами, які були закладені в другому півріччі 14-го року. Великі проблеми з'явилися у фінансовому секторі, які накопичувалися.

Відносно рівно пройшов 2015 рік для сільського господарства, але тому що на нього цей конфлікт особливо не вплинув. Ще одним серйозним фактором, який цього року вплинув негативно, є падіння зовнішніх ресурсних цін глобальних: ціни на руду, на метал і частково ціни на агропродукцію. Але тим не менш, сільське господарство, напевно, краще за всіх себе відчувало цього року – особливо ті, хто не був закредитований в іноземній валюті.

"Але тим не менш, сільське господарство, напевно, краще за всіх себе відчувало цього року – особливо ті, хто не був закредитований в іноземній валюті."

У першу чергу через те, що у них довгий виробничий цикл. Тобто фактично посівну вони проводили за одним курсом долара, а збирали врожай зовсім за іншим. Відповідно, трохи заробили на інфляції і на девальвації.

- Можна говорити, що економіка вже переорієнтувалася?

- Це не так просто зробити, тому що Донбас – принаймні, та частина, яка зараз окупована, – нам десь приносила 10% українського ВВП – і це тільки безпосередньо. В принципі те, що у нас падіння всього 10%, – це, напевно, вже говорить про те, що частково деякі гравці українського ринку змогли переорієнтуватися. Але сказати, що повністю Україна оговталася від цього шоку, поки, напевно, рано.

- Раніше про Україну говорили як про промислову державу. Змінилася якось ця модель, що зараз локомотив української економіки?

- Якщо говорити по структурі нашого експорту, то в цьому році сільське господарство стало лідером, основним локомотивом, бо обсяги експорту сільського господарства вже цього року обігнали обсяги експорту всієї металургії та однозначно далеко пішли відносно експорту машинобудівної продукції.

Так, дійсно, за сільським господарством у нас є майбутнє. Потенціал зростання дуже великий. Але це не трапиться завтра. Тобто у нас є потенціал збільшення врожайності від 1,5 до 2 разів, але для цього потрібні великі інвестиції, яких у принципі у сільського господарства на сьогодні немає.

Тому воно буде зростати, але швидше за все, воно буде рости повільно. Якщо говорити про локомотиви зростання, то локомотивом нашого зростання зобов'язані стати якісь нові підприємства, яких, можливо, ще в Україні немає. Але я думаю, вони будуть створюватися – і будуть обов'язково створюватися тоді, коли в Україні серйозно покращиться інвестиційний клімат.

"Якщо говорити про локомотиви зростання, то локомотивом нашого зростання зобов'язані стати якісь нові підприємства, яких, можливо, ще в Україні немає. Але я думаю, вони будуть створюватися – і будуть обов'язково створюватися тоді, коли в Україні серйозно покращиться інвестиційний клімат"

- Наприклад?

Наприклад, з 1 січня 16-го року ми вступаємо в повноцінну Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Що це означає? Це означає, що ринок у нас з Європейським Союзом буде один. Це означає, що, наприклад, російські бізнесмени, китайські бізнесмени, бізнесмени з Близького Сходу, які хочуть виробляти продукцію, яка може вільно рухатися на європейському ринку, – вони можуть вже приносити сюди інвестиції, створювати тут підприємства, орієнтовані на Європу.

- Тобто Україна в очах іноземних інвесторів все-таки приваблива?

- Привабливість України в тому сенсі, що у нас стане єдиний ринок з Європою, – вона зросте. Але у нас є внутрішні проблеми, які обмежують цю інвестиційну привабливість. Якщо ми ці проблеми вирішимо (в першу чергу це корупція), то в принципі, я думаю, наша країна дійсно може стати досить хорошим порогом для бізнесу, який хоче бути присутнім на європейському ринку.

- Як це лихоліття банківський сектор пережив?

- У ринковій економіці стабільність банківської системи завжди потрібна. Тому що банківська система – вона є кров'ю економіки. Вона бере грошові ресурси від тих, кому вони тимчасово не потрібні, і дає їх тим, хто їх найбільше потребує.

"Але те, що ми бачимо, в останні півтора року: банківська система – вона фактично перестала працювати на економіку. Це теж велика проблема. Вона фактично працює сама на себе, на те, щоб вижити"

Але те, що ми бачимо, в останні півтора року: банківська система – вона фактично перестала працювати на економіку. Це теж велика проблема. Вона фактично працює сама на себе, на те, щоб вижити. Те, що відбувається останній рік в банківській системі, в Нацбанку, – в принципі, я думаю, це дуже правильні процеси, які дозволять максимально швидко цю систему оздоровити.

Тобто банки, які не впоралися з кризою – вони йдуть, і система сама по собі оздоровлюється. Плюс ті банки, ті акціонери банків, які вирішили все-таки залишитися на цьому ринку, вони вносять капітал, вони підсилюють банки, вони пристосовуються до нових правил гри, до нових економічних реалій – і від цього, очевидно, стають сильнішими.

Якщо вони пережили цю кризу, то в принципі вони вже цим показали свою виняткову надійність. Ті, хто не зміг вирішити свої проблеми: "Фінанси та кредит", "Дельта", "VAB-банк", "Фінансова ініціатива" – вони вже пішли. Ті, хто залишилися, – вони однозначно стали сильнішими. В принципі, вони будуть, швидше за все, наступного року вже повноцінно відновлювати і кредитування.

- Тобто вже наступного року банківська система запрацює на економіку?

- Так, однозначно. Тому що банківська система – теж не ізольована від економіки. Вона зобов'язана працювати на економіку, інакше вона просто не буде заробляти грошей. Зараз як і країна, так і банківська система, – вони в принципі вижили. Вони акумулювали якісь внутрішні резерви, вижили. Але далі треба починати розвиватися, інакше просто власники цих банків приймуть рішення, що їм ці банки не потрібні. Тобто або вони зараз починають заробляти, або навіщо вони взагалі існують?

Про макроекономічні прогнози на 2016 рік

- До слова про наступний рік. Ваша компанія дала прогноз зростання ВВП на 0,6%. Це один з найконсервативніших прогнозів. Наприклад, Кабмін заклав до бюджету зростання ВВП на 2%.

- Після падіння більш, ніж на 10%, в принципі діапазон зростання може бути насправді досить широким. Якщо дивитися на різні прогнози, які дають різні аналітики, то на наступний рік там діапазон від -3 до +3. Хоча більшість дійсно сходяться на тому, що зростання буде близько 2%.

Швидше за все, це пояснюється тим, що офіційний прогноз близько 2%. Чи може він бути таким? Я думаю, так, може. Але ми поки підходимо дуже консервативно, тому що ми не бачимо факторів, які можуть це зростання забезпечити. Всі наголошують на тому, що ми просто виростемо, тому що ми занадто глибоко впали. Просто такий відскік на низькій статистичній базі. Тому я думаю, що 2%-ве зростання – можливе. Але поки ми особисто для себе не побачили того фактора, який дозволить таке зростання забезпечити.

- А які фактори можуть забезпечити зростання ВВП на 2%?

- Якщо розбивати зростання ВВП на складові, то у нас зазвичай найголовнішим двигуном цього зростання було внутрішнє споживання. Тобто коли населення більше заробляє, воно більше витрачає. Відповідно, створює попит на продукцію, підприємства більше виробляють і більше продають. Поки динаміка доходів – вона не дозволяє нам стверджувати, що в наступному році споживання внутрішнє у нас буде рости.

У нас такий прогноз, що, швидше за все, доходи цього року ще не почнуть рости – реальні доходи, відповідно, внутрішній попит – він не сприятиме зростанню економіки.

"У нас такий прогноз, що, швидше за все, доходи цього року ще не почнуть рости – реальні доходи, відповідно, внутрішній попит – він не сприятиме зростанню економіки"

Ще одним важливим чинником зростання у нас зазвичай було так зване інвестиційне споживання. Тобто коли не населення, а підприємства щось для себе закуповують. Тут ми теж поки не бачимо позитиву, тому що, судячи зі статистики підприємств, у нас підприємства 2015 рік пройшли з великими збитками – відповідно, грошей на те, щоб інвестувати у свій розвиток, закуповувати нове обладнання, у них немає.

Тому, єдиним фактором росту, який може забезпечити 2%-ве збільшення реального ВВП, це може бути банківська система. якщо у нас дійсно відновиться кредитування: кредитування споживче та кредитування підприємств, – то ми зможемо побачити серйозне зростання. Серйозний – це десь 2-3%. Але поки ми дотримуємося більш консервативною позиції, тому що ми не впевнені, що це фінансування – воно почнеться дуже скоро. Якщо воно десь почнеться через півроку, то, швидше за все, зростання буде близько 1% або нижче.

Ще одним фактором теоретично можуть стати зовнішні інвестиції. Але знову-таки, поки наш інвестиційний клімат (той, який є на сьогодні) – він не дозволяє нам бути оптимістами, бо ми не бачимо, щоб сюди йшли масово іноземні інвестори.

- Поговорімо про інший макроекономічний показник: курс гривні. Ви прогнозуєте 26 гривень – НБУ сьогодні оголосив 24. Є також прогноз про 30 гривень за долар. Як ви вважаєте, який з цих прогнозів більш реалістичний?

- Ви абсолютно праві. Є певний діапазон від 24 до 32 гривень за долар, який дають наші колеги. В принципі, тут все залежить від припущень. Є два важливі чинники, які можуть дуже сильно вплинути на курс гривні. Перший фактор – це міжнародний кредитор, тобто МВФ, ЄС, США – чи будуть вони продовжувати програму співпраці з Україною? Поки, виходячи з того, що минулого тижня все-таки був прийнятий бюджет, можна сказати, що ризик призупинення співпраці з МВФ – зараз досить низький.

Інший дуже важливий фактор – це ресурсні ринки зовнішні. У першу чергу це ціни на сталь і руду на міжнародних біржах. Ті ціни, які зараз утворилися, – вони, на жаль, не дозволяють нашим компаніям, задіяним у виробництві руди і сталі, працювати з прибутком. Що це означає? Що якщо так станеться, що ціни далі будуть падати, деяким компаніям доведеться зупинитися. Як би там не було, сталь і руда все-таки є важливим джерелом валютної виручки в країні. Якщо потік цієї валютної виручки серйозно зменшиться, то у нас може бути серйозний тиск на гривню.

- Тобто, враховуючи прогнози на зовнішніх ринках, девальвація гривні продовжиться?

- Якщо ми виходимо з сценарію, що ціни на сталь і руду будуть надалі падати, то цілком можливо, що наш прогноз щодо курсу 26 гривень за долар – не буде реалізований, тобто гривня буде слабкішою. Ми у своїх прогнозах виходили з цін на сталь і руду на поточному рівні протягом 2016 року.

- Тобто, виходить, бюджет сформований з урахуванням цін на сталь і руду вище, ніж є зараз?

- Курс гривні визначається в нашому випадку, наприклад, у тому числі і валютними обмеженнями, які встановлені Нацбанком. Тому це не однофакторний модель: що ціни впали – і гривня впала.

- Наскільки реалістичний прогноз 24,1-24,4 гривень за долар протягом 2016 року?

- Реалістичний. Це не є якимось фантастичним сценарієм. Більше того, якщо ми подивимося на меморандум з Міжнародним валютним фондом, там саме такий курс і закладений. Інша справа, що востаннє ці прогнози оновлювалися півроку тому. Можливо, в нових документах, які будуть підписуватися з Міжнародним валютним фондом, будуть якісь інші параметри. Але поки що, якщо сьогодні розглядати різні сценарії у ресурсних ринках, щодо співпраці з міжнародними організаціями, то курс 24-24,2 виглядає реалістичним.

- А по інфляції ви не робили прогноз?

- Наскільки я пам'ятаю, Мінфін закладає близько 12%. Ми закладаємо 14% на поточний рік. Це знову-таки пов'язано з нашими різними припущеннями щодо курсу гривні. 12% – це мається на увазі від початку до кінця року. Але якщо ми візьмемо середні ціни за 15-й рік і середні ціни за 16-й рік, то там ефект буде більш серйозний. Основним чинником інфляції, як показав минулий-позаминулий роки, була все-таки девальвація гривні. Тобто у нас дуже багато імпортних товарів у споживчому кошику. Відповідно, якщо долар дорожчає, то всі продукти, прив'язані до долара, – вони теж дорожчають. І тут нічого не поробиш.

Про податки і спецрежим ПДВ для аграріїв

- Деякі експерти зазначають, що в бюджеті закладена досить висока дохідна частина – 595,1 млрд гривень. Це майже на 16% більше, ніж торік. За рахунок чого можемо отримати такий дохід?

- Основною характеристикою бюджету на 16-й рік і тих законів, які приймалися в пакеті з цим бюджетом, є розширення податкової бази. Тобто більша частина економіки буде платити податки. І це було в першу чергу вимогою Міжнародного валютного фонду. Відповідно, перший фактор, який впливатиме на зростання доходів, – це інфляція.

Очевидно, вона буде. І друге – це все-таки те, що більше підприємств, більше фізосіб будуть платити податки. Якщо з цього виходити, то в принципі бюджет виглядає цілком реалістичним. Навіть виходячи з тих скромних параметрів інфляції, які в нього закладені. Найкращою перевіркою цьому є позиція Міжнародного валютного фонду, який в принципі стверджує, що дохідна частина є здійсненним. Як ми знаємо з запевнень Міністерства фінансів, Міжнародний валютний фонд перевіряв всі цифри і всі допущення.

- Зараз, як ви знаєте, аграрії активно протестують проти введення нового Податкового Кодексу, а саме скасування спецрежиму ПДВ і створення двох реєстрів для повернення податку. Чи може наш уряд піти на поступки і все-таки, незважаючи на рекомендації МВФ, погодиться з вимогами аграріїв?

- Два реєстри – це дуже дивна міра. Тут, мені здається, обурення цілком обгрунтовано. А те, що скасовується спецрежим ПДВ або пільги з ПДВ для аграріїв, – це, в принципі, є одним з ключових вимог Міжнародного валютного фонду. Напевно, тут на поступки піти не вийде.

- А чи зможуть наші аграрії нормально пережити скасування спецрежиму?

- Якщо ми говоримо про рослинництво, то ефект на рослинництво буде мінімальним. Зараз вони продають за нижчими цінами, але залишають у себе частину податків, але цього року вони не будуть отримувати цю податкову подушку, але на приблизно цю ж різницю, можуть підвищитися внутрішні ціни закупівельні на зерно. Відповідно, чистий ефект для них буде невеликим. При цьому потрібно враховувати, що у нас зменшується податкове навантаження на зарплату. Відповідно ті, хто платив, наприклад, високу зарплату в секторі, – ті навпаки зможуть частково заощадити на цьому. 15% ПДВ аграрії все-таки зможуть у себе залишити.

Якщо говорити про птахівництво, там дійсно... Оскільки більшість виробників орієнтовані на внутрішній ринок, для них це буде великою проблемою. Удар по ним від цих змін буде більш серйозним.

- Бо там рентабельність вище?

- Саме тому, що там більше рентабельність, вони отримують великі пільги по ПДВ. І через те, що вони не експортують. Вони невелику частину продукції експортують. Вони не будуть отримувати повернення ПДВ.

- Як зміни до Податкового кодексу, зокрема підвищення податкової ставки, вплине на бізнес? Чи сфери, які без підтримки держави, пільг просто не витримають?

- Держава не може підтримувати бізнес, тому що у держави немає ресурсів. Тобто якщо ми говоримо про підтримку кого-небудь за рахунок держави, ми повинні розуміти, що це підтримка за рахунок когось іншого.

Усі платять податки, але хтось отримує якісь пільги або підтримку. Тут завжди потрібно шукати якийсь баланс. Якщо держава визначила, що хтось повинен отримувати пільги, то, відповідно, воно повинно знайти, хто за ці пільги буде платити. Тому в ідеальному варіанті ніхто не повинен жодних пільг отримувати, крім тих випадків, коли без пільг такий виробник не буде конкурентоспроможний.

Наприклад, ми знаємо, що аграрний сектор в Європі дуже сильно субсидується. Відповідно, якщо ми не будемо субсидувати наш аграрний сектор, то, швидше за все, він може стати неконкурентоспроможним. Тому, можливо, пільги саме в аграрному секторі – це варто залишити. Поки в тій ситуації, в якій ми знаходимося сьогодні, наша продукція залишається конкурентоспроможною на всіх зовнішніх ринках просто через те, що у нас сталася велика девальвація.

- Чи можна очікувати, що в цьому році українці відчують на себе, на своїх власних гаманцях, зміни на краще?

- Ми починали як раз бесіду з того, що швидше за все не буде цей рік роком зростання, тому що щоб рости, щоб рухатися, потрібен якийсь ресурс. Поки цього ресурсу немає. Поки у нас, на жаль, майже напевно не буде підгодовувати зовнішній ринок. Завжди в найкращі роки, коли ми дуже бурхливо росли, – ми саме росли на хороших зовнішніх ринках.

"Швидше за все не буде цей рік роком зростання, тому що щоб рости, щоб рухатися, потрібен якийсь ресурс. Поки цього ресурсу немає. Поки у нас, на жаль, майже напевно не буде підгодовувати зовнішній ринок. Завжди в найкращі роки, коли ми дуже бурхливо росли, – ми саме росли на хороших зовнішніх ринках"

2016 рік поки не обіцяє нічого хорошого. Так, зовнішні ресурсні ринки нас навряд чи підтримають. Але нас можуть підтримати або внутрішні ресурси (тобто банківська система почне потроху працювати на кредитування бізнесу, на кредитування споживання) і нам можуть сильно допомогти інвестиції іноземні. Але для цього потрібно ще дуже багато зробити.