Що чекає гривню і українські банки в 2016-му: прогнози експертів

Незважаючи на те, що на дворі тільки лютий, українці вже встигли з початку року серйозно похвилюватися через нового падіння гривні. Адже в січні курс долара на готівковому ринку зміцнився з 24,7-25,53 грн на початку місяця до 25,7-26,67 грн наприкінці періоду. Настільки неспокійний поведінку валюти означає, що на фінансовому ринку країни як і раніше неспокійно. Саме тому "Сегодня" спільно з експертами спробувала спрогнозувати, яким виявиться стан фінринку в цьому році. У нашому традиційному банківському огляді ми розібралися, що очікує ставки по депозитах і кредитах, який курс долара встановиться в кінці року і як краще українцям зберегти свої заощадження. Своїми думками з нами поділилися аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко, голова ради НАБУ Роман Шпек, виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, експерт банківського ринку Ігор Шевченко та топ-менеджер одного з банків Ігор Львов.

Курс: чекаємо траншу МВФ і рішень НБУ

Який курс гривні очікувати в 2016 році – напевно, це найскладніше питання для прогнозування фінаналітиків, адже на падіння нацвалюти тисне занадто багато факторів. "У січні просідання гривні одночасно спровокували зниження продажів валюти експортерами, підвищення імпорту газу через морози, зросла до історичних максимумів ліквідність банків, невизначеність із термінами виділення траншу МВФ і наростаючий політкризу. Ці фактори, як економічні, так і психологічні, призвели до зростання курсу долара на міжбанку", – перераховує Іван Нікітченко. За його словами, на гривню також тисне зміцнення долара по відношенню до євро, рубля, тенге, юаню. При таких розкладах курс може заспокоїтися, коли МВФ схвалить виділення Україні наступного траншу, а політика НБУ стане прозорою і послідовною, вважає Роман Шпек. "Затримка за рішенням вже п'ять місяців. Це ризик зриву програми. Тому ринок і хвилюється. Всі розуміють, що без МВФ девальвація гривні на горизонті року стає очевидною. А коли очевидно – ніхто не чекає рік, – зазначає Шпек. – Потрібні грамотні дії влади. Тобто, наприклад, бюджет мали ухвалити ще у вересні, згідно з вимогами законодавства. Чому цей цирк затіяли наприкінці грудня? Така політика не влаштовує міжнародних інвесторів. Тому, коли є потреба нарощувати резерви і отримувати кредити, потрібно важко працювати. І тоді курс стабілізується, бо фінринок побачить чітку політику регулятора". Експерти вважають, що якщо міжнародні кредитори продовжать співпрацю з Києвом, то при позитивному сценарії курс може бути в коридорі 24-26 грн/$ на міжбанку до кінця лютого. Правда, це реально, якщо НБУ буде, зокрема, проводити активні валютні інтервенції. "А якщо регулятор вирішить дотримуватися вільного курсоутворення, тобто фактично допустить невелику девальвацію, то курс може вирости до 27-28 грн/$ на міжбанку вже до кінця лютого. На готівковому ринку, відповідно, курс буде на 1,5-2 грн вище", – зазначає Нікітченко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вклади стануть дешевшими

Незважаючи на те, що курс долара йде вгору, депозитні ставки, навпаки, потихеньку падають. Причому, за спостереженнями експертів, середні ставки за вкладами у валюті й у гривні почали знижуватися ще в липні-2015. "Це сталося в основному тому, що вже кілька місяців поспіль спостерігається приплив вкладів населення як у гривні, так і в інших валютах. Це означає, що потроху довіру населення до фінсектору відновлюється", – пояснює Іван Нікітченко. Таким чином, за останні півроку середня прибутковість за депозитами в гривні знизилася на 0,7-2% – до 18-20% річних; а за доларовими вкладами – падіння склало від 0,9-1,2% до 6-7,2% річних. Примітно, що чим менше термін депозиту – тим активніше банки знижують ставки, кажуть експерти. І курс на зниження залишиться незмінним, якщо інфляція буде сповільнюватися, а банківський сектор потроху стабілізується. "У першому півріччі цього року падіння депозитних ставок може скласти ще 1-2% річних. Але якщо курс долара підскочить на міжбанку вище 30 грн, то ставки за депозитами можуть знову зрости десь до середніх 22% у гривні та до 8% у валюті", – прогнозує Нікітченко.

Ігор Шевченко, навпаки, очікує, що банки продовжать знижувати ставки за депозитами: адже в банківській сфері зараз майже немає кредитування, а значить заробити на цьому складно, треба "ужимать" вкладників. "Зараз мало хто несе великі гроші в банки, але їх і не забирають, – говорить Шевченко. – Залишилися в основному постійні клієнти, які живуть на відсотки з депозитів. І якщо банки поступово, на 0,5-1%, будуть знижувати ставки при переукладанні договорів, то клієнти підуть на нові умови, так як у них немає іншого виходу – депозити їх джерело існування. Але з банків, які зменшать відсоток річних на 2% (нижче 16%), можливо перетікання клієнтів у більш щедрі фінустанови".

Кредити поки дорогі

Тим часом банкіри не виключають, що в цьому році кредитування може пожвавитися. Так, згідно з опитуванням, проведеним НБУ серед кредитних менеджерів 50 банків, в 2016-му прогнозується збільшення обсягів кредитування. Банкіри очікують поступового пожвавлення роздрібного кредитування серед фізосіб. Крім того, вперше за останні два роки фінансисти відзначають, що умови схвалення кредитних заявок починають пом'якшуватися.

Експерти відзначають, що в основному попит на кредити є в потребкредітованії фізосіб, малого та середнього бізнесу (МСБ), короткостроковими позиками і гривневим картам. Інтерес підвищився через зниження ставок: наприклад, у другому півріччі 2015-го ставки за кредитами для МСБ впали на 2,5-3% – до 27-27,5% річних. "Пожвавлення можливо, але кардинальних зрушень очікувати не варто. Адже на уровнь 2010-2012 років сектор банківського кредитування вийде не раніше ніж через 2-3 роки", – говорить Нікітченко.

Шевченко очікує, що конкуренцію банкам складуть фінансові і кредитні компанії, які пожвавилися в останній рік: "Їх контролює Держфінпослуг, і ці структури працюють з агросектором, металургією та логістичними структурами (перевезення, насамперед міжнародні). Вони беруть вищий відсоток, але кредитують реальні високоприбуткові проекти і залучають гроші як юросіб, так і фізосіб на більш вигідних умовах, ніж банки. Працюють вони і з фізособами, видаючи заставні мікрокредити (до 30-50 тис. грн) під 35% річних, беззаставні – під 70-300%". Ігор Львов скептичний – кредитування оживе в Україні тільки тоді, коли почнеться підйом економіки, а це можливо не раніше ніж через рік-два.

Заначка: у банках і різній валюті

Експерти радять українцям зберігати заощадження в банках, оскільки процентний дохід від депозитів перевищує інфляцію, а це дозволяє хоча б частково компенсувати втрати девальвації нацвалюти. "Оптимальною пропорцією для розміщення валютних вкладів у різних країнах є: 60-80% – у нацвалюті, 40-20% – в іноземній. Переважання нацвалют пояснюється тим, що всі світові валюти зараз нестабільні, і передбачити, виграєте ви від зміни курсу або програєте, складно. А живемо в Україні, за їжу та компослуги платимо гривнею і зарплату в основному отримуємо в гривні. Тому велика ймовірність, що на конвертації валют вдасться не заробити, а втратити. А зберігаючи заощадження в гривневих внесках, можна в будь-якому випадку мати високі відсотки", - роз'яснює Олена Коробкова.

При цьому, розміщуючи гроші на банківських депозитах, слід враховувати цілі, на які планується витратити ці кошти в майбутньому, а також структуру сімейного бюджету, зазначають експерти. "Варто розміщувати кошти на декількох депозитах – з можливістю допвложеній, на короткострокових і довгострокових вкладів. Тоді кошти, розміщені на короткостроковому депозиті, строком на 1-3 місяці, можна зняти при форс-мажорів. А заощадження, які зберігаються на депозитах з можливістю накопичення, і довгострокові вклади, терміном на 1-3 роки, доцільно використовувати, якщо запланована велика покупка", – говорить Коробкова.

Експерт уточнює, що сьогодні вигідні і депозити в золоті, оскільки, крім доходу безпосередньо у вигляді відсотків від депозиту, вкладник також отримує вигоду від зростання вартості самих банківських металів. Але слід враховувати, що подібні депозити не гарантуються Фондом гарантування вкладів (ФГВ), на відміну від грошових. "Це потрібно пам'ятати і у випадку, коли вибираєш банки для зберігання депозитів. Адже якщо у людини є заощадження понад 200 тис. Грн, то варто покласти ці кошти в кілька банків, щоб ці кошти потрапляли під гарантії ФГВ. При цьому варто довіряти свої гроші або найбільшим банкам або державним, або з іноземними інвестиціями ", – каже Іван Нікітченко. А Коробкова доповнює, що також не варто гнатися за високими ставками, які обіцяють деякі банки: це може говорити про те, що банк має проблеми з ліквідністю і якими способами намагається залучити ресурси.