Реструктуризації бути: Рада дала добро на відстрочку держборгу України

Верховна Рада прийняла пакет законопроектів, неоходимой для реструктуризації держборгу України. У пакет входять 4 документа, що стосуються змін до Бюджетного кодексу, до закону "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо державних деривативів, змін до Податкового кодексу та проект постанови про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми МВФ.

Презентуючи пакет законопроектів з трибуни Верховної Ради, міністр фінансів Наталія Яресько підкреслила, що всі документи повинні бути прийняті за основу і в цілому. Обговорення документів проходило за повною процедурою.

Так, "за" законопроект за основу і в цілому №3058 про внесення змін до Бюджетного кодексу України проголосували 309 нардепів. "Ось це патріотична позиція" – прокоментував голосування спікер ВР Володимир Гройсман.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Законопроект за основу і в цілому №3057, в якому йде мова про новий фінансовий інструмент – державних деривативи – підтримали 307 депутатів. "Ці зміни потрібні саме для того, що держава могла випустити гаранти ", – зазначили в профільному комітеті ВР.

"За" законопроект за основу і в цілому №3059, який передбачає зміни Податкового кодексу, необхідні для реструктуризації боргів держпідприємств, проголосували 308 нардепів.

"За" проект постанови про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми МВФ за основу і в цілому віддали голоси 309 нардепів.

Депутати підкреслили, що Кабінет міністрів не занадто правильно презентує умови реструктуризації. На тому, що ніякого списання боргів не передбачено, а передбачена лише розстрочка, наполягли, зокрема, Віктор Пинзеник (ББП) і Юлія Тимошенко ("Батьківщина").

"Ніякого списання боргів немає. Україна їх оформляє новими борговими зобов'язаннями, які повинна буде виплачувати протягом 20 років", – сказав Пинзеник.

За його словами, в залежності від темпів зростання нашої економіки, сума виплат виростає критичними темпами і в разі швидкого зростання ВВП в рази перевищує "списану" суму. "Кажуть, що так швидко українська економіка не зростатиме. Ця точка зору має право на існування, але хто може спргнозіровать на 25 років вперед?", – Сказав депутат.

"Ми точно матимемо зростання ВВП і платити до 40% від цього зростання за старими боргами", – впевнена Тимошенко.

Читайте також: Тимошенко: З одного боку у нас реструктуризація, а з іншого – дефолт

"Я тільки за те, щоб Україна зростала швидкими темпами. ... У такому випадку у нас ВВП буде на рівні сьогоднішньої Швейцарії", – нагадала, у свою чергу Яресько. Вона зазначила, що ВВП на душу населення у разі такого зростання, про який говорили депутати, виріс би в 7 разів, а зарлапати – в 11 разів.

"Тому ми ніякі платежі такого величезного розміру не робимо, якщо вся країна не має плюс від таких умов", – сказала міністр.

У той же час прем'єр-міністр Арсеній Яценюк наполіг, що Україна отримує саме списання $3,6 млрд. "Ми додатково економимо на виплаті відсотків, які ми повинні були б платити за цим боргом", – додав прем'єр.

Також прем'єр нагадав, що відбулася реструктуризація боргів "Ощадбанку", "Укрексімбанку" та після прийняття законів України отримає можливість отримання підтримки МВФ.

"Я не хочу, щоб тут була дискусія про те, що хтось щось приховує, – підкреслив Яценюк. У тому випадку, якщо Україна буде рости, наші кредитори будуть отримувати додаткові гроші. Це правда. Але вони будуть отримувати частину прибутку – а не збитку! – нашої країни", – сказав Яценюк і зазначив, що в цю майбутній прибуток кредитори вкладаються саме тим, що згодні списати зараз частину боргу.

Україна почала переговори про реструктуризацію частини держборгу в рамках нової програми з МВФ у березні цього року. 27 серпня між Міністерством фінансів України та Спеціальним комітетом кредиторів було укладено Угоду щодо реструктуризації боргу, згідно з яким уряд зміг домовитися з кредиторами про реструктуризацію та списання частини зовнішнього боргу України.

Реструктуризація передбачає повне списання $4 млрд, відстрочку платежів по тілу кредиту на 4 роки, а також встановлення єдиної процентної ставки за бондами на рівні 7,75%. Також в одному з положень угоди з кредиторами закладено механізм компенсації, так званий "інструмент відновлення вартості".

"Інструмент відновлення вартості" передбачає, що:

• якщо зростання ВВП України буде менше 3%, Україна нічого не буде виплачувати кредиторам;
• якщо ВВП буде рости від 3 до 4% на рік, кредитори отримають 15% на суму перевищення від 3% ВВП;
• якщо ВВП перевищить 4% на рік, кредитори отримають 40% вартості від кожного відсотка, що перевищує такий ріст.

Процес обміну облігацій не почнеться, поки законопроекти не підпише президент України Петро Порошенко. За словами голови Мінфіну Наталії Яресько, неприйняття Верховною Радою пакету законопроектів про реструктуризацію ставить під загрозу отримання нових кредитів і може призупинити програму з МВФ.

При цьому експерти також бачать небезпеку в узгоджених умовах реструктуризації держборгу. Зокрема, такою небезпекою вважають "Інструмент відновлення вартості".

"Сьогодні ВВП на душу населення в Україні становить $3 083, тобто на рівні Анголи або Ямайки. Для того, щоб почати наздоганяти розвинені економіки і досягти ВВП на душу населення принаймні як у Польщі чи країн Балтії ($ 9 163) в 2025 році, українська економіка повинна зростати більш ніж на 7% щорічно. А якщо при таких темпах зростання, ми будемо віддавати 40% вартості від кожного відсотка приросту ВВП, який перевищує 4%, за те що нам списують $3,6 млрд, то вирватися із замкнутого кола запозичення і віддачі боргів буде неможливо", – міркує експерт з питань макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Христина Аврамченко.

За підрахунками експерта, при зростанні 7% щорічно за 20 років додатково потрібно буде сплатити 1,59 трлн грн (в перерахунку за курсом 25,4 грн/дол – $62,9 млн), що більш ніж в 17 разів перевищує суму списаного боргу.
У той же час, Наталія Яресько вважає, що постійного зростання ВВП 6-7% постійно бути не може, бо економіка розвивається циклічно. Крім того, за словами міністра, якщо таке зростання буде, виплати кредиторам не повинні стати проблемою для України. "Якщо, не дай бог, щось трапиться, можна буде теоретично провести ще одну реструктуризацію. Є досвід Греції ...", – зазначила Яресько.

За словами прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, без реструктуризації боргу Україну чекає дефолт.