Товарообіг України та Білорусі впав на 50%

Влада України і Білорусі працюють над підготовкою "дорожніх карт", спрямованих на відновлення колишнього рівня товарообігу між державами. Про це повідомив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

"Протокол, який був прийнятий за підсумками засідання міжурядової комісії (засідання українсько-білоруської міжурядової комісії 24 липня в Чернігові – Ред.), свідчить про те, що обидві сторони зацікавлені у виправленні ситуації. Протокол містить конкретні пропозиції, прийнято рішення про підготовку "дорожніх" карт у сфері промисловості, виробничої кооперації, енергозбереження, енергоефективності, в транспортно-логістичній сфері і так далі", – повідомив Макей на брифінгу в середу в Києві.

Глава МЗС Білорусі зазначив, що раніше товарообіг між двома країнами досягав близько $ 8 млрд.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Україна для нас третій торговельно-економічний партнер. Ми для України, по-моєму, п'ятий партнер після великих країн. На жаль, минулого року товарообіг впав до $ 6 млрд, цього року знизився ще на 50%", – сказав глава Макей .

За його словами, саме з цієї причини зараз активізувалися контакти на всіх рівнях. Вони спрямовані на поліпшення ситуації в торгово-економічному сфері. "Я не вважаю цю ситуацію трагічною і думаю, що вона переборна", – висловив переконання глава МЗС Білорусі.

Як повідомлялося, 23-24 липня в Чернігові пройшло засідання українсько-білоруської між правової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. За результатами засідання підписано протокол, в якому Україна, окрім іншого, звернулася до Білорусі з проханням вивчити можливість транзиту через її територію газу з Литви.

За словами керівника управління євроінтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Михайла БНО-Айріяна, бажання України отримувати газ з терміналу скрапленого природного газу (СПГ) в Клайпеді (Литва) транзитом через Білорусь є вкрай складним питанням, оскільки ГТС (газотранспортна система – Ред.) Білорусі належить "Газпрому". Він зазначив, що сторони також домовилися провести консультації та обговорити технічну можливість транзиту української електроенергії по території Білорусі.

Пізніше віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко, який є співголовою комісії разом із заступником прем'єр-міністра Білорусі Володимиром Семашком, озвучив пропозицію про те, щоб виробництво товарів, які Білорусь хоче постачати в Україну, частково здійснювалося на території України. За його словами, білоруські партнери мають бажання поставляти в Україну вантажівки, трактори, іншу техніку сільгосппризначення. Пропозиція України полягає в тому, щоб частина обсягу збиралася і виготовлялася на її території.

"Такий підхід вигідний не тільки для України, яка отримає інвестиції, робочі місця і податки. Це також і "вікно можливостей" для білорусів, які після вступу в дію Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС отримають можливість пошуку нових ринків, доступ до яких їм поки закритий", – зазначив Зубко.

Він додав, що в України вже є конкретні пропозиції щодо такої співпраці. "В України є Південний машинобудівний завод, який має промисловий, інженерний і ресурсний потенціал для реалізації подібних проектів. У випадку, якщо відповідні домовленості будуть досягнуті, це може стати початком довготривалого і взаємовигідного партнерства", – підкреслив український віце-прем'єр.

Разом з тим, за його словами, Україна готова на паритетних умовах розгортати виробництво на території Білорусі товарів, яких потребує ця країна. "Нас дуже цікавить балтійсько-чорноморський транспортний коридор. Дуже високий потенціал співпраці ми бачимо в аграрному комплексі, в переробці аграрної продукції, машинобудуванні, енергетичній сфері та спільних логістичних проектах", – сказав він.

За словами Зубка, принципи кооперації та об'єднання капіталів можуть бути задіяні не тільки в двосторонніх торговельних відносинах, а й у співпраці з третіми країнами.