Україна виплатить відсотки за "хабарі" від Росії на 3 млрд доларів, уникаючи дефолту

20 червня настає день виплати Україною Росії чергових $75 млн за євробондами на $3 млрд. Попередню таку виплату Україна зробила рік тому, однак з наближенням дати виникали сумніви, що Україна заплатить. Підстав для занепокоєння вистачало, враховуючи скрутне фінансове становище, складні відносини з Росією і тривалі переговори з комітетом кредиторів на реструктуризацію частини зовнішнього боргу. Однак 19 червня міністр фінансів України Наталія Яресько розвіяла ці сумніви, заявивши, що Київ має намір здійснити виплату.

"Ми обслуговуємо всі наші борги, і платіж по так званих російських облігаціях буде сплачено", – заявила глава Мінфіну.

Так зв. російський кредит охрестили неспроста. У сторін досі немає єдиної позиції, комерційний це борг, як вважає Україна, чи державний, як стверджує Росія, не кажучи вже про політичне підґрунтя. Домовлявся про горезвісний кредит на 15 млрд доларів від "братньої Росії" Віктор Янукович, днями позбавлений звання президента. Щоправда з 15 млрд Україна отримала 3 млрд (під 5% річних), які президент України Петро Порошенко назвав "хабарем" Януковичу за відмову підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом.

"Це був хабар", – сказав Порошенко в інтерв'ю Bloomberg, запевнивши, що Україна буде вести себе відповідально, а відповідальність лежить на Мінфіні та уряді.

Згідно з позицією глави держави, російський кредит повинен трактуватися нарівні з іншими приватними кредитами (раніше Порошенко схвалив можливість введення мораторію на виплати за такими кредитами).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На заяву Порошенка відреагував прем'єр Росії Дмитро Медведєв. "Якщо 3 млрд суверенної позики, на думку Порошенка, – хабар, то мільярди від МВФ – організація масштабного розкрадання", – написав Медведєв у Twitter. Цікава позиція, враховуючи, що Росія з 1992 року скористалася кредитами МВФ на загальну суму близько 22 мільярдів доларів.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко вважає, що хоча Порошенко і назвав російський кредит "хабарем", повертати його доведеться, оскільки у Москви є тиск у вигляді газового важеля. "Цей борг оформлено юридично правильно, тобто як єврооблігації. Вони котируються на Ірландській фондовій біржі. Тому до цього боргу повинні застосовуватися всі правила і норми, що й до інших боргів. Не дай Бог не заплатимо, тоді це буде скандал і найближчі десятиліття ми не отримаємо в борг ані цента.

Тому краще добиватися реструктуризації боргів, віддалити їх виплату хоча б на 10-20 років і тоді є шанс уникнути технічного дефолту. І в цій ситуації не варто змішувати економічні і політичні взаємини України і Росії", – вважає експерт.

Росія очікує отримати платіж 75 мільйонів доларів від України 22 червня, оскільки 20 червня – вихідний. "Платіж, швидше за все, надійде в понеділок, 22 червня. Будь-який неплатіж означатиме подію дефолту. Такий розвиток подій явно не відповідає інтересам України. Тому я вважаю, що платіж прийде", – заявив заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак в інтерв'ю телеканалу "Росія 1". Глава Мінфіну України підтвердила, що Україна виплатить 75 мільйонів 22 червня.

Таким чином Росія не зможе зіграти на цій даті й оголосити про початок фінансової війни України проти Росії в річницю початку Великої Вітчизняної, що вже на деяких сайтах стало проскакувати. Натомість у цей день з'явиться інший інформ привід – очікуване 22 червня рішення ЄС про продовження економічних санкцій проти Росії. За інформацією The Wall Street Journal, санкції проти Росії в цей день можуть продовжити без обговорення. На тлі такої перспективи для Росії, яка вже втратила понад 150 млрд доларів в результаті санкцій і падіння цін на нафту, очікувана в грудні виплата Україною кредиту на 3 млрд доларів також чутлива. "У тих умовах, в яких ми реально живемо, в умовах скорочення доходів бюджету, відсутності доступу до позикового капіталу на зарубіжних ринках, ми змушені наполягати на тому, щоб дебітор повністю виконав зобов'язання перед РФ", – заявляв заступник міністра фінансів РФ.

Однак для України мова йде не тільки про виплату кредиту Росії. Києву поки не вдалося домовитися з Комітетом кредиторів про реструктуризацію близько 23 млрд доларів держборгу (загальний обсяг державного боргу України становить близько 70 млрд доларів).

Аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко вважає, що вірогідність підписання реструктуризації боргу з комітетом кредиторів знижується: "На жаль, вірогідність підписання договору з кредиторами знизилася. Свідчення тому – як заяви української сторони, так і комітету кредиторів. Кожна зі сторін наполягає саме на своєму варіанті: Україна хоче тільки списання частини боргу, а кредитори готові тільки на зміни умов за паперами, але без списання тіла боргу. Проблеми в переговорах підтверджують і коментарі МВФ: Фонд вже готовий виділяти транші спочатку і без реструктуризації, а потім і навіть у випадку дефолту.

Є варіант, що Україна хоче до останнього тиснути на кредиторів, все більше піднімаючи ставки – або погоджуєтеся, або дефолт. Не виключено, що домовленість буде досягнута в останній момент.

Наприклад, кредитори погодяться списати частину боргу, але не 40%, а, наприклад, 20%. Навіть з існуючої пропозиції кредиторів Україна економить більше, ніж вимагав МВФ. Однак наш Кабмін відчув "смак крові" і вирішив брати максимально великі вигоди для себе з ситуації. У будь-якому випадку, розв'язка вже близько".

За словами Нікітченка, якщо ж говорити про терміни підписання реструктуризації боргу або включення режиму мораторію, то навряд чи Україна буде чекати вересня, адже міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що вирішити це питання потрібно якнайшвидше: "Раніше Україна поспішала через транш МВФ, але Фонд вже озвучив, що домовленості з кредиторами не будуть впливати на рішення. Крайній термін відомий лише Мінфіну і він залежить від того, чи є в України гроші на обслуговування боргу. Швидше за все, можливостей платити за боргами у нас все менше, тобто до кінця літа грошей ще може вистачити, а потім – ні".

Експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський зазначає, що навіть один день зволікання виплат за зовнішніми боргами означає технічний дефолт. "Якщо Україна вирішить оголосити технічний дефолт, то вона повинна розробити чітку програму, як зберегти довіру інвесторів і міжнародних партнерів і за яким планом вже своїми силами виходити з кризи. Звільнені від тимчасової несплати боргів гроші можна направити на те, щоб підвищити соцвиплати – це трохи заспокоїть населення і сповільнить інфляцію. Крім того, держава повинна зробити ставку на розвиток малого та середнього бізнесу, для чого потрібні податкові пільги, низькі кредити та інші види держпідтримки. Крім того, потрібно жорстко боротися з корупцією і виводити країну з тіні, яка за підсумками 2014 року вже досягла 42%. Якщо нам вдасться це провести за кілька років, то економіка продовжить зростання. Щоправда, конфлікт на Сході як і раніше є тим фактором, який може в будь-який момент несподівано боляче вдарити по всіх планах Києва, і як тут вирішити проблему – складно сказати", – каже експерт.

Українська ж влада запевняє, що навіть якщо технічний дефолт оголосять, народ цього не відчує. "Чесно кажучи, на український народ він ніяк не вплине, – заявила Наталія Яресько в інтерв'ю "Зеркалу недели". – Закон про зупинення платежів, який був прийнятий, матиме тільки один вплив — валюта буде залишатися в країні, і тиск на платіжний баланс знизиться. Для народу це не негатив, це не вплине на його життя. Зрозуміло, що дефолт негативно позначиться на можливостях України виходити на міжнародні ринки запозичень, але такої можливості у нас немає і сьогодні, без дефолту, через складну фінансову ситуацію, значну кількість вже існуючих боргів і війну".

Раніше опитані "Сегодня" експерти допускають девальвацію гривні у разі дефолту, хоча в уряді запевняють, що турбуватися про це не варто. Детально про це читайте в матеріалі "Якщо завтра дефолт".

Аналітик "МПП консалтинг" Павло Мельник вважає, що в цій ситуації треба менше турбуватися про дефолт, а пріоритетним напрямом робити створення нових робочих місць: "Нашу економіку вдасться запустити тільки тоді, коли в країні не буде безробіття, все населення працюватиме, отримуватиме "білу" зарплату, що дозволить активніше поповнювати держбюджет. Тільки робочі місця забезпечують Китаю одне з перших місць у світі за обсягами економіки. Тільки такий варіант врятував США від кризи у 30-х роках минулого століття. Тому важливо подумати про реалізацію інфраструктурних проектів і розвиток наших локомотивів – того ж агросектору, де може випускатися готова продукція соків, кетчупів, чіпсів, що можна реалізовувати за кордоном. Такі підходи не тільки допомагають наростити експорт, але і швидше виплатити всі борги, щоб у підсумку жити за свій рахунок, а не чужий".