Україні необхідно 35 млн, щоб експортувати яловичину на ринки ЄС

У травні-червні поточного року Україна почала експортувати заморожену яловичину в Йорданію, В'єтнам та Ірак. Про це розповів економіст продовольчої організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, – пише delo.ua. "Ринок яловичини набагато ширший, ніж ринок свинини, яку в багатьох країнах не вживають з релігійних причин. Експортувати яловичину можна в країни Африки, Близького Сходу та Азії. До того ж ці ринки на 75% залежать від імпорту",— розповідає Андрій Ярмак. На думку експерта, за останній місяць експорт яловичини активізувався.

Нагадаємо, що в поточному році Україна різко скоротила експорт червоного м'яса через російську заборону на поставки продовольчих товарів з України. Раніше практично весь обсяг виробленої свинини і яловичини йшов у Росію.

Після введення ембарго російською стороною українські виробники почали шукати інші ринки збуту. Зокрема, експорт яловичини в ЄС має високий потенціал, оскільки сам по собі ринок Європи є великим імпортером яловичини. Для виходу на європейський ринок українські виробники повинні удосконалити переробку м'яса, а також отримати європейський сертифікат.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Для отримання статусу країни, вільної від губчастоподібної енцефалопатії, Україні необхідно 35 млн грн. Про це повідомили в прес-службі Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Зазначимо, статус BSE – це формалізація підтвердження того, що захворювання губчастоподібної енцефалопатії ВРХ в Україні немає.

"Технічно це не складне завдання – ми розуміємо, що і як треба зробити. Але з практичної точки зору це пов'язано з проведенням відповідного моніторингу, та для організації цього моніторингу потрібні кошти в обсязі 35 млн грн", – зазначив керівник Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Лапа під час прес-конференції про перспективи виробництва і експорту української яловичини.

Лапа також зазначив, що відповідні пропозиції щодо включення цих витрат до програми розвитку АПК на період до 2020 року представлені в Міністерство аграрної політики і продовольства.

Зазначимо, що процес виходу на ринок ЄС розпочався у 2008 році і досі не завершений. "З 15 зауважень, висунутих європейською стороною, Україна закрила лише 9",— розповідає експерт з ветеринарії Віталій Башинський.

Крім ЄС, є низка країн, які вже готові купувати яловичину українського виробництва. Зокрема, зараз Мінагропрод веде переговори про налагодження поставок з Китаєм, ОАЕ, Єгиптом, Йорданією, а також з Ізраїлем. "Щодо кожної з цих країн є свої нюанси, наприклад, щоб вийти на ринок ОАЕ, необхідно сертифікувати "халяль", а для ринку Ізраїлю продукція повинна бути кошерною", — розповідає про тонкощі виходу на нові експортні ринки керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Тим часом в Україні зростає виробництво свіжої та охолодженої яловичини, а також знижується виробництво замороженої яловичини. Так, за перше півріччя 2016 року обсяг виробництва свіжої або охолодженої яловичини зріс на 2,8% — до 23,3 тис. тонн. Виробництво замороженої яловичини в країні в січні-червні цього року знизилося на 33,6% порівняно з аналогічним показником минулого року — до 5,2 тис. тонн.

Нагадаємо, представники України та Ірландії обговорили доступ ірландської яловичини, свинини і молочних продуктів на український ринок, а також питання про конкурентоспроможність української продукції на ірландському ринку.

Як повідомлялося, 19 квітня Україна і Данія підписали ветеринарний сертифікат на експорт української яловичини в Данію.