Чому в Аргентині оголосили дефолт

У ніч на 31 липня Аргентина була визнана формально неплатоспроможною державою. Це сталося після безуспішних переговорів уряду з хедж-фондами, які володіли нереструктурованим держборгом країни ще з 2001 року. Напередодні агентство Standard & poor's присвоїло цим борговим зобов'язанням рейтинг "вибірковий дефолт", пише Forbes.

Загроза такого розвитку подій нависла над Аргентиною після того, як 16 червня нинішнього року Верховний суд США залишив у силі рішення судді Томаса Грієсси, який зобов'язав уряд країни відшкодувати в повному обсязі кошти двом американським хедж-фондам – NML і Aurelius Capital Management. Раніше обидва фонди відмовилися отримувати повернення позик на запропонованих умовах реструктуризації. Зобов'язання Аргентини перед ними сягають близько $1,33 млрд.

При цьому суддя вирішив, що Аргентина не може платити за своїми реструктуризованими боргами, поки вона не розрахується з фондами-"відмовниками", і наклав арешт на вже проведений платіж у розмірі $1,2 млрд за старими боргами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У результаті 1 липня країна фактично опинилася у стані технічного дефолту, проте отримала 30-денну відстрочку для того, щоб спробувати досягти компромісу з "відмовниками" за участю призначеного посередника. Але переговори до успіху не привели.

При цьому аналітики зазначають, що нинішній дефолт є прямим наслідком попереднього, оголошеного у 2001 році, але за своєю природою кардинально від нього відрізняється. Минулого разу Аргентина буда не в змозі виплачувати свої борги після відмови МВФ у новому транші. Сума непогашеного боргу тоді склала близько $95 млрд, що стало світовим рекордом.

Вже у 2005 році Аргентина зуміла його реструктуризувати зі значним дисконтом – аж до 80%. При цьому 7% власників цінних паперів Аргентини відмовилися співпрацювати на цих умовах, серед яких – фонди NML і Aurelius Capital Management. Інтрига полягає в тому, що зараз Аргентина теоретично могла б виплатити $1,33 млрд цим двом фондам. Але уряд визнав подібний крок небезпечним прецедентом, після якого могли надійти рахунки і від інших кредиторів, не згодних з умовами реструктуризації держборгу. Наразі доля ще $10 млрд вирішується в різних юридичних інстанціях.

При тому, що розмір золотовалютних резервів Аргентини становить трохи більше $28 млрд, подібні виплати могли б збанкрутувати країну і чинити додатковий тиск на національну валюту. Аргентинський песо і так страждає від інфляції, яка цього року може перевищити 40%.

Влада Аргентини відмовляється визнавати факт дефолту і заявляє про готовність платити за реструктуризованими боргами. "Ніхто не знає, як назвати , оскільки подібного ще не траплялося. Це абсолютно незвичайна ситуація: Аргентина заплатила і далі має намір це робити", – заявив міністр економіки країни Аксель Кісіллєв. "Як можна через заяви судді називати нас неплатоспроможними? Це рішення лежить повністю на совісті судді Грієси. Даний дефолт не викликаний невиплатою за контрактами, він викликаний ситуацією, в якій суддя прийняв сторону кредиторів і банків у справі, що стосується тільки нас і позивачів", – дивується Кісіллєв.

Хедж-фонди зі своєї сторони звинувачують Аргентину у відсутності конструктиву під час переговорів. А посереднику Деніелу Поллаку, який був призначений американським судом, не вдалося вплинути на уряд Аргентини. У результаті він змушений був визнати, що країна опиняється в стані дефолту. "Дефолт – не просто технічний стан, це реальна і болісна подія, яка вдарить по реальних людях, включаючи простих громадян і власників облігацій", – сказав Поллак за кілька годин до закінчення терміну пошуку компромісу.

Втім, глобальні ринки поки значної реакції на подію не показують. І, насамперед, тому, що фінансисти були готові до подібного розвитку подій, вважає керуючий активами КУА "Кінто" Павло Ілляшенко. "Це було очікувано, і ринки повинні були це продисконтувати. А для Аргентини це означає ймовірне закриття зовнішніх ринків, хоча вони і так не особливо були відкриті. Там і без дефолту економічний хаос, тому додаткового тиску на песо може і не виникнути", – вважає експерт, додаючи, що особливого поширення аргентинського "негативу" на світовий ринок очікувати, швидше за все, не доводиться.

На думку Ілляшенка, коренем проблеми є популізм аргентинської влади в даній ситуації. "Вона пішла шляхом популістської реакції. Своїм виборцям пояснювали, мовляв, усе добре, ми платимо, але навколо злісні вороги, капіталісти, американці і так далі", – коментує поведінку аргентинського уряду Ілляшенко.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запевнив, що Україні доля Аргентини не загрожує.