"Чудова сімка": економічні підсумки і головні події 2015 року

Загальний стан економіки

Якщо судити за даними Держстату, то падіння найважливішого економічного інтегрованого показника – величини ВВП – протягом року, квартал за кварталом уповільнювалося. Є надія, що спад (у річному обчисленні) в IV кварталі виявиться близьким до нуля.

Але не варто забувати, що і 2014-й був для економіки сильно збитковим.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Споживча інфляція, що злетіла в березні і квітні через девальвацію гривні і зростання тарифів ЖКГ, знизилася до місячного зростання 2-2,5%, а в окремі місяці ціни навіть зменшувалися. Але в цілому за рік інфляція може скласти 45%.

Статистика показує, що експорт товарів і послуг вже другий рік перевищує за вартістю імпорт. Частково завдяки цьому вдалося стабілізувати курс гривні. Але проблем у зовнішньоекономічній діяльності все ще багато, а скасування з 1 січня додаткового імпортного збору і початок роботи зони вільної торгівлі з ЄС можуть стимулювати зростання імпорту.

Темпи зростання обсягів торгівлі товарами і послугами до попереднього періоду,%

Дані: Держстат

Складною залишається ситуація на ринку праці. Нових робочих місць у країні створюється все ще дуже мало, тому число безробітних скорочується повільно.

У листопаді офіційне безробіття становила 1,6% населення працездатного віку, середній розмір допомоги по безробіттю – 1357 грн на місяць. На кінець жовтня 2014 р. у країні було 403 тис. зареєстрованих безробітних, а середній розмір допомоги – 1199 грн.

Попит і пропозиція робочої сили

Джерело: Держстат

У країні зростає не тільки номінальна зарплата, а й число відносно високооплачуваних працівників. Так в загальній кількості частка з зарплатою більше 5000 грн у вересні становила 23%, рік тому вона була 15,3%, а у вересні 2013-го – 13,7%.

Але реальна зарплата падає – за підсумками січня-жовтня вона склала всього 78,2% від минулорічної на цю ж дату. Ще сильніше скоротився реальний наявний дохід населення – у другому кварталі він склав всього 66% від торішнього рівня.

Непрямим підтвердженням падіння доходів населення є скорочення пасажирообороту транспорту та обороту роздрібної торгівлі: за 10 місяців року вони відповідно склали 90,4% і 78,3% рівня минулого року.

Середньомісячна заробітна плата

Джерело: Держстат

Переважна частина витрат населення – 89,2% спрямовується на придбання товарів і послуг, на накопичення йде всього 0,6% (рік тому ця частка становила 6,2%).

У структурі доходів частки соціальної допомоги та заробітної плати практично рівні, що навряд чи добре для країни, якщо вона хоче розвиватися.

Не покращується ситуація із заборгованістю по заробітній платі, яка щомісяця перевищує 5% фонду оплати праці. При цьому 70,2% боргу припадає на економічно активні підприємства.

Заборгованість з виплати заробітної плати

Дані: Держстат

На 1 жовтня чисельність населення України становила 42,8 млн осіб. Якщо говорити про віковий склад, то чоловіків найбільше у віці 30 років (380 тис. осіб). У чоловічій структурі населення є два локальних мінімуму – мало 15-річних юнаків (150 тис.) і 50-річних чоловіків (270 тис.). Це може говорити про те, що через кілька років посилиться дефіцит робочої сили, і вже зараз не вистачає досвідчених працівників.

"ЧУДОВА СІМКА"

1. Очищення року

В рамках процесу очищення банківської системи НБУ за 2014-й і неповний 2015-й визнав неплатоспроможними 61 банк, і їх кількість скоротилася зі 182 до 121. Останнє за часом подібне рішення було прийнято 25 грудня – до категорії неплатоспроможних віднесений банк "Укрінбанк".

Світовий банк у рамках заходів української влади щодо підвищення стійкості та ефективності банківської системи країни очікує зниження кількості банків України до 100 в 2016 р.

За 11 місяців поточного року збитки українських платоспроможних банків склали 57,3 млрд грн. Але місячні збитки скорочуються: вересень – 6 млрд грн, жовтень – 3,7 млрд, листопад – 1 млрд.

2. Мінливість року

28 грудня минулого року офіційний курс гривні до долара був 15,77. Січень цього року він протримався приблизно на цьому рівні, але 2 лютого почався різке падіння до мінімуму 28,67 грн, який був досягнутий 26 лютого. Нацбанк застосував жорсткі, насамперед, адміністративні заходи, після чого гривня стала стрімко дорожчати, досягнувши позначки 23,65 до 6 березня.

Регулятор оголосив, що відтепер курс буде гнучким і визначатися за результатами валютних торгів на міжбанку. Після цього істотних стрибків не було, але курс змінювався і змінюється практично щодня, то зростаючи, то падаючи.

3. Накопичення року

Уряд пишається залишками на єдиному казначейському рахунку, які у протягом 11 місяців практично постійно зростали і на 1 грудня досягли 47,96 млрд грн (на 1.01.2015 їх було всього 3 млрд грн). Чому цей показник важливий? Казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України. А залишки на єдиному казначейському рахунку – це те фінансування, яке може отримати на початок місяця вся фінансована з держбюджету сфера країни.

Також до кінця року суттєво зросли офіційні міжнародні резерви (також звані золотовалютними) країни. Але спочатку в кінці лютого цього року вони досягли свого мінімуму в новітній історії України – $5,63 млрд. Після цього, в першу чергу, завдяки кредитам МВФ, вони почали рости і зараз становлять $12,96 млрд. Глава НБУ обіцяла, що до кінця року буде на $3-4 млрд більше, але МВФ затримує третій транш кредиту, а на міжбанківському ринку НБУ поки купує валюту у відносно невеликих обсягах.

4. Скорочення року

Проведення реструктуризації зовнішнього боргу було одним з найважливіших завдань для уряду і ключовою умовою для подальшої співпраці України з МВФ. Переговори з кредиторами почалися в березні, але знадобилося вісім місяців, щоб знайти компроміс. Вдалося домовиться списанні 20% 15-мільярдного боргу і перенесенні виплат на кілька років практично по всіх українських єврооблігаціях. Бюджету України цього року потрібно на $1,1 млрд валютних коштів менше, ніж до цієї операції.

Днями була завершена і реструктуризації єврооблігацій міста Києва загальною номінальною вартістю $550 млн. Міські облігації були обміняні ті ж на облігації зовнішніх державних позик і державні деривативи, що були запропоновані власникам держоблігацій. Тому тепер борг буде повертатися не з бюджету Києва, а з державного.

Одночасно Україна відмовилася повертати 20 грудня $3 млрд за облігаціями, якими володіє Росія, бо кредитор не прийняв загальні умови реструктуризації. Швидше за все, за цим боргом почнеться довга судова тяганина.

5. Очікування року

22 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради черговий варіант податкової реформи. Попередній проект, який вже називали компромісним, депутати не допустили до сесійної зали, відправивши на доопрацювання ще до першого читання. Дебати з приводу нових пропозицій уряду йшли жаркі, але в підсумку 24 грудня законопроект був все ж прийнятий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада змінила Податковий Кодекс України: головні нововведення

Український бізнес вимагає таких ставок податків і системи податкового адміністрування, які б дозволяли йому розвиватися, інвестувати у виробництво і виплачувати гідні зарплати працівникам, а не шукати шляхи для мінімізації податків і "умиротворення" податківців.

6. Дефіцит року

Українська економіка гостро потребує інвестицій, без яких неможливо початок стійкого зростання. Поки ж величина капітальних інвестицій щорічно скорочується, хоча в поточному році спад значно уповільнився. Основним джерелом таких інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій.

Капітальні інвестиції

Дані: Держстат

Прямі іноземні інвестиції в Україну востаннє приростали в 2013 р. (на $3377 млн). Після цього інвестори більше виводили коштів, ніж приносили. Так, в 2014 р. вони зменшилися на $11140 млн, за 9 місяців поточного року – на $1807 млн.

Станом на 1 жовтня 2015-го найбільшими країнами-інвесторами в економіку України були:

• Кіпр – $12188 млн (27,7%);
• Нідерланди – $5702 млн (13%);
• Німеччина – $5460 млн (12,4%);
• Росія – $2963 млн (6,7%).

7. Втрата року

Незважаючи на розмови про постіндустріальному суспільстві і новій економіці, промисловість зберігає своє найважливіше значення не тільки для країн, що розвиваються, а й для економічно розвинених (в їх відношенні навіть з'явився термін "нова індустріалізація").

Українська промисловість, починаючи з 2013 р., втратила дуже багато. Один з найважливіших негативних факторів – анексія Криму, війна і окупація частини Донбасу. Але восени цього року спад припинився і намітився повільний ріст.

За даними Держстату, спад промислового виробництва в Україні в листопаді 2015-го порівняно з листопада 2014 року сповільнилося до 4,9% з 5%, зафіксованих у жовтні, і 5,1% – у вересні. Але в порівнянні з жовтнем у листопаді промвиробництво впало на 1,7%, у той час як у жовтні порівняно з вереснем було зафіксовано зростання 7,3%.

У цілому за січень-листопад, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року спад промвиробництва становив 14,4% (у січні-жовтні було 15,4%).

Не менше, аніж промисловість, для економіки країни і благополуччя її громадян важливо сільськогосподарське виробництво. В цілому ситуація в ньому краще, ніж у промисловості. Але в цьому році очікується спад.

Багато в чому це відбудеться через несприятливі погодні умови. Однак багато стимули до розвитку відсікаються існуючою податковою системою, браком фінансування. Сильно позначаються також падіння купівельної спроможності населення і фактична втрата російського ринку збуту.

Темпи зростання продукції сільського господарства, %

Дані: Держстат

Однією з останніх за часом позитивний новин галузі є те, що ПАТ "Аграрний фонд" збільшило обсяги закупівель зернових по осінньої форвардної програмою 2016 з запланованих 300 тис. до 500 тис. т. Загальна сума коштів на придбання зерна в ході осінньої програми прогнозувалася на рівні 750 млн грн. Для порівняння – вся форвардна програма 2015 коштувала 2,2 млрд грн, було законтрактовано 963 тис. т зернових майбутнього врожаю.