Вижити без МВФ: три сценарії для України

Чи зможе Україна вижити без кредитів МВФ? Про це все частіше замислюються українці, бачачи, що останній транш був півроку тому, а коли дадуть новий – невідомо: Фонд призупинив співпрацю з Києвом до вирішення політкризи.

"Сегодня" запитала в експертів, чи є життя без МВФ, і з'ясувала: вийти з економічної піку країна зможе і без кредитів, спираючись на власні сили, тобто – проводячи реформи. А ось реформи ці економісти бачать по-різному: виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко говорить, що гроші Фонду потрібні, але не приносять користі, поки не подолана корупція у владі: "У нас щороку розкрадається до $20 млрд. Це практично ще один держбюджет". А президент Украналітцентра Олександр Охріменко – за те, щоб спиратися тільки на власні сили. "Сегодня" оцінила три можливих шляхи виходу країни з кризи, якщо нових траншів від МВФ більше не буде.

Податки: курс на зниження

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На переконання Охріменко, економіка почне активно розвиватися навіть без чужих грошей, якщо бізнес вийде з тіні (там його зараз – до 50%). А для цього влада повинна знижувати податки: "ПДВ – з 20% до 18%, як в країнах, що розвиваються. Податок на прибуток – з 18% до 15%, – упевнений Охріменко. – Але головне – зменшити ще більше кількість бізнесменів, які працюють за спрощеною схемою оподаткування, – саме тут головна причина тіні (з 2016-го "спрощенка" можлива для фірм з річним оборотом до 5 млн грн замість 20 млн. – Авт.), і перевести їх на загальну схему сплати податків. А "спрощенку" залишити тільки сфері послуг і дрібної торгівлі – там це об'єктивно необхідно".

Експерт прогнозує, що тимчасове падіння доходів держбюджету, викликане зменшенням податків, буде компенсовано вже через рік – зростанням легальної сфери бізнесу, оскільки працювати в тіні йому стане невигідно. А в перший рік для виплати зарплат бюджетникам і пенсій пенсіонерам можлива незначна емісія гривні, що не розкрутить інфляцію.

Схожої думки дотримується головний економіст одного з великих банків Олексій Блінов. На його думку, перебої з кредитами Фонду для нас не найнебезпечніше – адже в разі успішного реформування економіки у нас з'явиться доступ і до інших ринків капіталу. Але в разі відмови від реформ гроші ми не отримаємо ні від кого.

Деякі експерти, втім, наполягають, що податкова реформа буде ефективною лише у співпраці з МВФ – адже транш МВФ допомагає, в першу чергу, стабілізувати курс гривні: "Дефіцит держбюджету, який обов'язково збільшиться в перші роки, якщо знизити податкове навантаження на бізнес, може бути подолано лише за рахунок міжнародних позик і коштів інвесторів. Але для цього потрібно встановити прозорі правила ведення бізнесу", – нагадує Устенко.

"Чистий" продаж майна

Є у нас і ще одне внутрішнє джерело доходів, обсяги яких цілком можуть змагатися з траншем МВФ. Йдеться про приватизацію майна, яке ще залишилося в держвласності .

Нагадаємо, на 2016 рік Кабмін запланував продати 25 підприємств в енергосекторі, хімгалузі, портової інфраструктури. Першим повинен піти в приватні руки Одеський припортовий завод, потім – "Центренерго", "Укрспирт", підприємства машинобудування. Всього за держмайно влада сподівається виручити від 17 до 30 млрд грн.

На жаль, експерти скептично оцінюють і терміни проведення приватизації, і те, що виручені гроші не будуть проїдені, і те, що продані ці підприємства будуть на прозорих аукціонах. "Підприємства, зношені більш ніж на 40-50%, не представляють інтересу для серйозного інвестора, тому що доведеться занадто багато вкладати в їх модернізацію, – говорить екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький. – Навіть обладнання Одеського припортового заводу зношене на 80%. Тому за більшість об'єктів вдасться виручити набагато менше, ніж планується. Але продавати треба за будь-яку запропоновану ціну і якомога швидше – тоді держава швидше отримає віддачу у вигляді податків". До того ж реально запущені в роботу підприємства – це нові робочі місця та інвестиції в розвиток регіонів.

Охріменко же вважає, що настав час для продажу землі с/г призначення, причому великим закордонним агрохолдингів. Зараз там, де вони орендують десятки тисяч гектарів, до них стоїть черга із селян, що хочуть працювати: інофірми застосовують сучасні технології, та й заробітки там пропонують високі і офіційні. Експерт упевнений: отримавши землю у власність, бізнесмени зможуть збільшити виробництво і експорт дешевої і якісної української продукції на нові ринки, перш за все в Індію та Південно-Східну Азію.

Свобода: економічні зони та казино

Серйозним важелем для розвитку економіки можуть стати вільні економічні зони (ВЕЗ), створені за прикладом китайських, вважає Охріменко. Промисловість в таких зонах платить податки за пільговими ставками, але недоотримання коштів до бюджету компенсується припливом інвестицій і створенням нових робочих місць. Організовувати СЕЗ варто в прикордонних регіонах: Одеській, Миколаївській областях та західних регіонах.

Суть роботи зон, за словами Охріменка, проста: інвестори, які відкривають там бізнес, звільняються від ПДВ на ввезене обладнання, використовують місцеву робочу силу, сплачуючи їй реальну зарплату, не платять податки на прибуток, вкладену в розвиток виробництва в Україні, і мають право на репатріацію (ввезення і вивезення) капіталу і заробленого прибутку, з якої сплачено податки, без будь-яких обмежень. Але ці товари не можуть продаватися на території України, щоб не було нерівної конкуренції з вітчизняним бізнесом – тільки вивозитися за кордон.

Лисицький теж вважає, що схема може запрацювати – але якщо Рада поквапиться з прийняттям законів, які дозволяють таку діяльність.

Може допомогти в наповненні бюджету та створення закритих ігрових зон – таких, які функціонують в США, Грузії та багатьох інших країнах. "Казино треба легалізувати. Все одно вони діють підпільно, а держава втрачає гроші. Але необхідно створити зрозумілу, фіксовану схему сплати податків з їх доходів, щоб не було потреби в контролюючих органах, – каже Лисицький. – Тоді у нас з'явиться додаткове джерело доходів для скарбниці".