"Укргазвидобування" плодить свиней, "Антонов" – рибу: що робити з непрофактивами держпідприємств

Всю новітню історію України проблема збитковості держпідприємств, а також наявності у них непрофільних активів була на порядку денному влади. Проте, за словами експертів, як при СРСР, так і зараз непрофільні активи служать для провертання корупційних коштів і вимивання грошей платників податків.

За даними Міністерства фінансів, в даний час в Україні існує більше 3340 підприємств державної власності, з яких 45% не працюють.

Решта 55% держпідприємств, які здійснюють активну економічну діяльність, в 2014 році понесли збитки в обсязі 115 млрд грн або 7,2% від ВВП країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому в Мінфіні зазначають, що дані підприємства володіють активами сумарною вартістю 870 млрд грн, або 22% від ВВП, в той же час загальний обсяг дивідендів, сплачений ними в бюджет за результатами 2014 року, становить лише 0,7% від загального обсягу доходів держбюджету.

Нещодавно, міністр економіки Айварас Абромавічус заявив, що держава навіть до кінця не знає, що відбувається на підконтрольних йому підприємствах. "У державних компаніях на даний момент є якась асиметрія інформації, що означає, що ті люди, які керують цією компанією і ті, які мають вплив на цю компанію, вони мають повністю іншу якість інформації про фінансовий стан суб'єкта економічної діяльності, ніж власники – тобто держава. І це звичайно потрібно змінити", – сказав він.

Ситуація також ускладнюється тим, що великі державні відомства і стратегічні компанії часто мають велику кількість непрофільних активів, які, державі, як правило, приносять лише збитки, що втім не заважає окремим особистостям на них наживатися.

Приклади непрофільних активів

Так, буквально днями глава "Укргазвидобування" (входить в "Нафтгаз") Олег Прохоренко повідомив, що крім виробництва газу, нафти та конденсату, компанія також вирощує свиней, корів, виробляє молоко, вирощує пшеницю, оперує магазинами і кафе. Причому робить це компанія, як правило, собі в збиток.

При цьому, за словами, Прохоренко, незважаючи на те, що вже кілька місяців проводиться аналіз цього непрофільного майна, в компанії поки ніхто так і не може сказати, скільки непрофільного майна є, і який результат воно генерує.

Директор з корпоративних і загальних питань "Укргазвидобування" В'ячеслав Чаус. У свою чергу, повідомив, що ринкова вартість непрофільних активів компанії складає більше 0,5 млрд грн.

"Мета нашої роботи в цьому напрямку – позбутися цього тягаря, щоб "Укргазвидобування" займалося видобутком газу, а не вирощуванням свиней, а там, де не зможемо повністю позбутися – підвищити якість управління і вийти на фінансовий прибуток", – заявив Прохоренко.

Разом з тим, "Укргазвидобування" – далеко не єдина велика держкомпанія, яка володіє непрофільними для себе сільськогосподарськими активами.

Так, наприклад, державіаконцерн "Антонов" має філію "Антонов-агро", який знаходиться в селі Круглик Києво-Святошинського району Київської області.

Підприємство виробляє і реалізує на постійній основі: гриб гливу, органічні екологічно чисті добрива: ґрунтову суміш, біогумус, Биостим, ставкову рибу короп і товстолоб. А також надає послуги з відпочинку та розваг: відпочинок на березі озера, рибалка, оренда мінікоттеджей і плавдач. Чи приносить це підприємству збитки, або, навпаки, прибуток, не повідомляється.

Непрофільні активи є не тільки у підприємств, які знаходяться в державній власності, а й великих держустанов. Зокрема, у Національного банку України.

Про необхідність позбутися від непрофільних активів в регуляторі заговорили ще в 2014 році – після приходу нового глави Валерії Гонтарєвої.

Втім, почалося все, як це часто буває в питаннях держзакупівель, зі скандалу. Так, видання "Наші гроші" з посиланням на дані з Вісника державних закупівель повідомило, що Управління НБУ в Івано-Франківській області 12 серпня 2014 року уклало угоду з компанією "Житлобуд-І" на оснащення оздоровчого комплексу "Прикарпаття" в Яремче (будівництво ведеться з 2010 року) меблями за 7,64 млн. грн. Ціни на окремі позиції в списку Нацбанк не оприлюднив.

В НБУ, в свою чергу, заявили, що рішення про закінчення будівництва цього об'єкта було прийнято ще в I кварталі 2014 року. "Більше 80% із зазначених коштів (7,64 млн грн) Були передбачені для завершення будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт, подальшої консервації та реалізації об'єкта", – йдеться в повідомленні.

Тоді ж в НБУ заявили про намір, реалізувати непрофільні активи на загальну суму понад 1 млрд грн.

"Ми в два рази зменшуємо витрати: банківське телебачення вже не закладено в кошторис, фінансування університетів не закладено, а продаж непрофільних активів вже закладена в нашу кошторис на наступний рік", – заявила Валерія Гонтарєва в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня" у вересні 2014 року.

Разом з тим про подальшу долю комплексу "Прикарпаття" та інших непрофільних активів НБУ з тих пір не повідомлялося, а телеканал був переоформлений на Мініформполітікі тільки в серпні 2015 року.

Як відомо, телеканал БТБ був створений в червні 2011 року тодішнім главою Нацбанку Сергієм Арбузовим з формулюванням для "популяризації банківської грамотності серед населення". Протягом 2011-2012 років з держбюджету були виділені більш ніж 117 млн грн для забезпечення функціонування телеканалу.

В даний час ГПУ веде розслідування проти Арбузова за фактом розтрати державних коштів та зловживання службовим становищем.

Радянська система продовжує успішно працювати

За словами експертів, велика частина більш-менш великих державних підприємств в Україні має непрофільні активи, і тягнеться все це ще з часів СРСР.

"На жаль, для економік, де висока частка державного сектора, і особливо якщо це високо корумповані країни, є характерним наявність у державних підприємств непрофільних активів. Історично так склалося, що непрофільні активи на держпідприємствах України тягнуться ще з радянського часу", – сказав Сегодня .ua Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Як при Союзі, так і зараз непрофільні активи використовуються для корупційних схем, вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. "В СРСР будь-господарник намагався максимально набрати собі різних непрофільних активів. Непрофільні – це самий шикарний джерело для корупції: коли перевіряють підприємство, то перевіряють, як правило, профільні активи, а витрати завжди можна списати на непрофільні", – пояснив він.

Експерти також відзначають, що до непрофільних активів відносяться і різні об'єкти соціальної інфраструктури: поліклініки, санаторії та інше. "Для працівників, наприклад, ядерної енергетики краще, якщо поліклініка залишається галузева. Але якщо подивимося, скільки на неї витрачатися грошей, як ці гроші витрачаються, то, звичайно, стає ясно, чому (керівники підприємств) їх хочуть залишити", – сказав Олександр Охрименко.

І кількість таких активів за час незалежності, як зазначає Олег Устенко, деякі держпідприємства навіть збільшили.

Як боротися з неефективністю

Про неефективність українських підприємств і збитки, які через це несе країна, кажуть вже давно, на це вказував в тому числі і МВФ.

На думку експертів, реально змінити ситуацію, може тільки масштабна приватизація держпідприємств. "Єдиним ефективним способом вирішення проблеми є просто приватизація держпідприємств і вже приватний власник вирішить, яким чином він позбудеться від цих непрофільних активів. Без реальної широкомасштабної приватизації розв'язати проблему, яка стосується в цілому неефективності державних підприємств, не вдасться", – вважає Олег Устенко.

А в тих випадках, коли варіант з приватизацією виключений (стосується стратегічно важливих підприємств), має бути прийнято рішення про повну відмову від непрофільних активів, що буде відповідати західним практикам, додає Олександр Охрименко. "В Англії, Іспанії, Італії навіть в голову нікому не прийде, щоб, наприклад," Енергоатом "володів власною поліклінікою", – пояснив експерт.

При цьому Олександр Охріменко нагадав, що ще за часів президента Леоніда Кучми підіймалося питання про "очищення" держпідприємств від непрофільних активів. "Навіть був момент, коли Фонд держмайна розробляв план щодо позбавлення від непрофільних активів. Намагалися робити все поетапно. Як бачимо, етапи рухаються і далі", – пояснив він.

Нагадаємо, 16 лютого 2016 року, Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект, який дозволить уряду почати приватизацію великих державних підприємств.

"Відмінно! Рада таки прийняла законопроект 2319 про приватизацію. По-іншому корупцію в держкомпаніях не подолати", – написав після прийняття законопроекту міністр економічного розвитку України Айварас Абромавічус в своєму Twitter.

Перелік підприємств, які держава запланувала віддати інвесторам на приватизацію, Кабмін затвердив ще в минулому році. До нього увійшли такі великі підприємства, як "Одеський припортовий завод", "Центренерго", "Сумихімпром", держконцерн "Укрторф", деякі обленерго, шахти і порти.

Приватизація великих підприємств може початися з Одеського припортового заводу.

Нагадаємо, що в 2015 році влада планувала отримати від приватизації 17 млрд грн. Однак, за даними Фонду держмайна, за 2015-й рік вдалося заробити всього 151,5 млн грн.