Заборона солі: як нове ембарго від РФ позначиться на Україні

З 1 листопада 2016 року сіль буде внесена в перелік продуктів, заборонених до ввезення в РФ з країн, які ввели санкції проти Росії. До цих країн належить і Україна.

Це вже друге обмеження на поставку української солі за останні два роки. Перше обмеження було введено 26 січня 2015 року: Росспоживнагляд заборонив ввезення на територію Росії харчової солі виробництва українських підприємств "Артемсіль" і "Слов'янська сіль", а також білоруських "Мозирсіль" і "Белкалій". Тоді виникли претензії до якості продукції, що надається.

Після введення заборон ринок в солі в РФ перекроїли

Як з'ясувала компанія Alliance Capital Management, до обмежень значну частину солі в Росію поставляли саме ті компанії, які потрапили під санкції: "Артемсіль" – 23,9%, "Слов'янська сіль" – 2,3%, "Мозирсіль" – 29,1 %, "Белкалій" – 0,5%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але після введення заборон на поставки ринок в солі в РФ перекроїли. За підсумками 2015 р. найбільшими постачальниками цього продукту в РФ стали російські "Руссоло" і "Тиретський солерудник". На ці два підприємства довелося 95% всіх потужностей з виробництва харчової солі.

Багато великі російські покупці харчової солі відчули наслідки обмежень на собі. Основна різниця між поставками продукції "Артемсолі" і "Руссоло" в тому, що український виробник відвантажував свою продукцію з відстрочкою платежу до 25 днів, а підприємство "Руссоло" відвантажує свою продукцію після оплати через два місяці.

Для українського лідера солевидобутку "Артемсолі" такий поворот подій став несподіваним, оскільки на російський ринок припадало понад 55% продукції, що випускається. За два місяці (січень-лютий) 2015 року виробництво солі підприємством скоротилося на майже третину.

У той же час Росспоживнагляд зупинив відвантаження в РФ харчової солі, але не обмежував поставки технічної. Артемсіль продовжив її експортувати. Завдяки цьому, в першому півріччі 2015 року підприємству вдавалося зберегти обсяги видобутку на рівні 2014 року. Але в середині липня 2015 року було обмежено постачання технічної солі підприємства в Росію у зв'язку з підозрами про постачання харчової солі під виглядом технічної. Як результат – якщо в червні 2015 року підприємством було відвантажено в Росію 3094 вагонів солі, то вже в липні – всього 1810 вагонів. Після всіх цих подій, в липні 2015 року підприємство перейшло на скорочений чотиригодинний робочий день.

На внутрішньому ринку найбільший український виробник залишає 35% від всього обсягу випущеної продукції: 15% – це харчова сіль і 20% – технічна. Решта продукції відправляється на експорт.

"Швидко переорієнтуватися з російського ринку харчової солі на ринки ЄС виявилося практично нездійсненним завданням, оскільки європейські споживачі не вживають в їжу кам'яну сіль, та ще й при наявності сірих вкраплень природного походження (ангідридів) – вони вважають за краще білосніжну, випарену (вакуумно-виварну) сіль класу Екстра. Застаріле обладнання підприємства не здатне випускати такий продукт", – уточнюється в дослідженні Alliance Capital Management.

З 10 травня 2016 р. Росспоживнагляд дозволив "Артемсолі" завозити на російський ринок до 170 тис. тонн солі, але в режимі "одного вікна", через єдиний митний термінал. Після повернення "Артемсіль" змогла повернути собі лише 13,5% російського ринку. Основний обсяг поставок компанії припав на липень.

Український ринок

Обсяг українського виробництва солі (в то числі технічної) в першому півріччі 2016 р. склав 646 449 тонн. Обсяг виробництва харчової солі склав 240 649 тонн.

Основним зовнішнім ринком збуту української харчової солі в першому півріччі поточного року стала Румунія. Її частка склала 21,9% від загального обсягу експорту, в натуральному вираженні. На другому місці Білорусь з питомою вагою 14,2%, а на третьому – Молдова (11,7%).

Росія займає на поточний момент лише десяте місце і всього 1,8% в структурі сольового імпорту. Хоча в минулому році їй належало 17,8%, а в позаминулому році 71,5% – експорту харчової солі.

"Найбільш помітний ріст поставок в першому півріччі зафіксовано в Вірменію з 1580,1 тонн у 2015 році до 3445,5 тонн в першому півріччі 2016 року і Угорщину – з 2406,1 до 2923,9 тонн", – повідомили в Alliance Capital Management.

З'явилися в 2016 році і нові ринки збуту: невеликі партії харчової солі почали поставляти в Киргизстан (67,8 тонн) і Словаччину (65,7 тонн). Практично весь експорт харчової солі в першому півріччі 2016 р забезпечили три компанії:

• Державне соледобувне підприємство Артемсіль (Соледар, Донецька обл.) – 86,5%
• Виробник солі Екстра під торговою маркою Слов'янська сіль – компанія Руссоло-Україна (Райгородок, Донецька обл.) – 8,4%
• Торгова компанія СоЕкспо (Полтава) – 4,4%.