Що буде з банками і гривнею: НБУ відзвітував про фінансову стабільність

Опубліковано перший в Україні Звіт про фінансову стабільність. Його мета – ідентифікувати ризики, проаналізувати їх вплив на фінансову систему і економіку і дати рекомендації щодо посилення фінансової стабільності. Нацбанк буде відтепер готувати подібні звіти раз на півроку. Це документ в парі з Інфляційним звітом є головними публічними документами багатьох центральних банків світу.

Звіт адресований не тільки учасникам фінансового ринку, а й усім економічним агентам, бо дозволяє їм оцінити ситуацію на ринках і більш обгрунтовано приймати на себе ризики. Також він містить ряд рекомендацій органам влади, реалізація яких, на думку НБУ, є необхідною для зміцнення фінансової стабільності в країні і мінімізації ризиків.

Ключовими зовнішніми ризиками для фінансової стабільності в звіті названі:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• можливість ескалації агресії Росії;
• обмеження доступу на ринки товарів, послуг і праці Росії;
• низькі темпи і нерівномірність зростання світової економіки – ціни на ключові товари українського експорту залишаються волатильними (схильними до значних коливань);
• різкі коливання цін на енергоносії;
• слабкий інтерес інвесторів до економік країн – сировинних експортерів.

Зазначається, що зараз ці ризики вже в значній мірі реалізовані.

Економічне зростання в країні відновилося, а інфляція різко сповільнилася

Макроекономічні ризики знизилися. У Нацбанку вважають, що економічне зростання в країні відновилося, а інфляція різко сповільнилася, незважаючи на істотне підвищення адміністративно регульованих тарифів на газ і комунальні послуги.

Однак дефіцит рахунку поточних операцій збільшиться порівняно з 2015 р. Приплив прямих іноземних інвестицій буде помірним і в значній мірі пов'язаним із конвертацією банками боргів в капітал. НБУ залишається нетто-покупцем валюти на ринку – чисті обсяги купівлі з початку року склали $953 млн (з них $180 млн в червні). Очікується, що НБУ буде залишатися чистим покупцем валюти до кінця року. Фундаментальні ризики різких коливань обмінного курсу зараз мінімальні.

Нацбанк очікує, що валютний ринок протягом другого півріччя 2016 р. залишатиметься збалансованим, якщо:

• не буде ескалації конфлікту на Донбасі;
• відновиться фінансування МВФ і іншими офіційними кредиторами;
• не буде значних погіршень умов зовнішньої торгівлі;
• не буде різких змін у фіскальній політиці, незапланованих переглядів соціальних стандартів і заробітних плат.

В цілому знизилися ризики фіскального сектора. Державний бюджет був дефіцитним протягом чотирьох місяців поточного року. Значною мірою це стало наслідком неперерахування прибутку НБУ до бюджету. Кошти будуть перераховані відразу після затвердження їх суми Радою НБУ (яку вище керівництво країни не може сформувати вже майже рік). Темпи зростання податкових надходжень до бюджету залишаються прийнятними.

Певний ризик для фінансової стабільності можуть створювати різкі перепади залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, але НБУ співпрацює з Мінфіном для неповторення ситуації грудня минулого року. Фактор фіскального домінування залишається в минулому: базовий сценарій НБУ передбачає, що підтримка ліквідності "Нафтогазу", державних банків та Фонду гарантування вкладів фізосіб шляхом купівлі ОВДП здійснюватися не буде. Реструктуризація єврооблігацій, проведена в 2015 р., істотно послабила тиск на бюджет і платіжний баланс.

Умови і ризики банківського сектора. Порівняно з груднем 2015 р., кредитний ризик (відображає перспективи зміни рівня поганих в портфелях банків і необхідності додаткового формування резервів під них) почав зменшуватися. І хоча рівень поганих кредитів виріс до рекордних значень, з початку поточного року приріст значно сповільнилося, в значній мірі він залишається обумовленим запізнілим визнанням банками таких кредитів.

• Ризик достатності капіталу (оцінка можливості виконання банками відповідних вимог регулятора) залишається високим через істотні втрати банків від погіршення якості активів. Однак він поступово зменшується, оскільки більшість великих банків уже повністю або частково залучили додатковий капітал.
• Ризик ліквідності (здатність банків в повній мірі і своєчасно виконувати свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами) істотно зменшився і продовжить знижуватися, оскільки депозитна база відновлюється. Однак ліквідність банків все ще розподілена нерівномірно.
• Юридичний ризик (можливість банків ефективно використовувати юридичні інструменти для захисту власних інтересів) залишився на високому рівні. У Верховну Раду подано законопроекти, які в разі їх прийняття і практичної реалізації зможуть істотно знизити ризики банківського сектора по захисту власних інтересів.
• Валютний ризик (вплив тенденцій валютного ринку на фінансовий результат) істотно зменшився протягом останніх місяців завдяки відновленню цін на світових сировинних ринках і зменшення коливань обмінного курсу гривні.
• Ризик прибутковості (здатність банків генерувати чистий прибуток) поступово зменшується, але сектор залишатиметься збитковим в 2016 р., оскільки банки будуть змушені здійснювати відрахування в резерви. У той же час зростання доходів буде стримуватися погіршенням якості кредитного портфеля.

У реальному секторі економіки найбільші ризики платоспроможності притаманні будівництва, операцій з нерухомістю та машинобудування – тут найбільше боргове навантаження і порівняно низька прибутковість (або взагалі збитковість). Фінансово нестійкими також є підприємства з високим впливом державного регулювання: виробництво та постачання енергії та газу, комунальні послуги. Висока кредитне навантаження держпідприємств створює ризики для банківського сектора – держава, в разі зволікання з приватизацією, має буде вирішувати боргові проблеми таких підприємств за рахунок бюджетних коштів. Найменш ризиковими закономірно є експортно-орієнтовані галузі, що випускають товари з низьким ступенем переробки – сільське господарство і видобуток сировини.

Боргове навантаження в розрізі секторів є високою (співвідношення боргу до операційного прибутку вище п'яти) для всіх галузей, крім сільського господарства і добувної промисловості. Ці дві галузі мають потенціал для розвитку за рахунок позикових коштів. Для компаній інших галузей залучення довгострокового кредитування буде проблематичним. На кінець березня проблемних кредитів в машинобудуванні, металургії і харчовій промисловості було відповідно 57%, 55% і 48% від загальної заборгованості; значно менше – в транспортній галузі, сільському господарстві та постачання електроенергії, газу та води (13%, 19% і 19% відповідно). З огляду на поточну ситуацію, варто очікувати зростання проблемної заборгованості, насамперед в енергетичній, транспортній та торговельній сферах, а також в машинобудуванні

Ключове завдання банків – визнання реальної якості активів. Частка проблемних кредитів у портфелях банків зросла з 27% (заявлених банками) до 36% після аналізу якості активів, і до 53% за результатами стрес-тестів. Високою є частка таких кредитів серед валютних кредитів фізособам: 83% (за даними стрес-тестів). Більшість цінних паперів в портфелях топ-20 комерційних банків були визнані не мають цінності, оскільки їх емітенти мали ознаки фіктивності, а "ринкова" вартість паперів підтримувалася тільки завдяки штучним котируванням на біржі.

Від'ємний фінансовий результат банківського сектора буде зберігатися протягом другого півріччя 2016 р. За цей час банки повинні визнати всі проблеми на балансах і сформувати відповідні резерви. Повернення до прибуткової діяльності банківського сектора очікується в 2017 р.

Депозити домогосподарств залишаються основою фондування банків. Драйвером банківської кризи 2014-го був відтік коштів з клієнтських рахунків, перш за все фізосіб. Паніка, обумовлена загостренням військового конфлікту і різкою девальвацією гривні, призвела до втрати банками 33% депозитів фізосіб в національній валюті і 50% – в іноземній в 2014-2015 рр. Обсяг гривневих депозитів населення досяг мінімуму в березні 2015 року і відтоді відновлюється. Відтік валютних коштів тривав майже два роки. На кінець I кв. 2016 р. гривневі депозити в платоспроможних банках відновили докризовий рівень, валютні депозити залишаються менше на 50%. Частка нових депозитів, залучених на строк від 6 до 12 місяців, зросла з 9% в травні 2014 року (мінімальне значення) до 21% в березні 2016 р. Збільшення щоденних лімітів на зняття коштів не привело до відтоку депозитів, що дозволяє НБУ продовжувати пом'якшувати введені в розпал кризи адміністративні обмеження. Прогноз приросту обсягу депозитів в 2016 р. становить 10%.

Кредитування залишатиметься обмеженим в найближчі квартали. Незважаючи на нинішній високий рівень ліквідності в банківському секторі, відновлення кредитування буде повільним. Основні перешкоди: низький рівень захисту прав кредиторів і вкрай висока закредитованість бізнесу на тлі скорочення його доходів. Попитом на сьогодні користуються тільки короткострокові кредити на поповнення оборотного капіталу, а домогосподарства перестали бути значимою категорією позичальників. З 2016 року скорочення загального корпоративного кредитного портфеля платоспроможних банків може скласти 1-2%, а кредити домогосподарствам можуть знизитися на 2-3%. Однак уже в 2017 р. темпи зростання кредитування можуть помітно зрости. Вартість кредитних ресурсів буде зменшуватися на тлі уповільнення інфляції, що за відсутності нових шоків дозволить НБУ знижувати ключову ставку.

Співвідношення обсягів кредитів до ВВП в 2015 рю,%

Зростає концентрація банківської системи. За час кризи зросла частка державних, іноземних і найбільших банків. Концентрація в секторі може підвищитися і далі, що зазвичай відбувається після кризи. Частка активів найбільших п'яти банків наблизилася до середньоєвропейського рівня і склала 54% в березні 2016 р. них зосереджений 61% депозитів фізосіб, що відображає високу довіру вкладників до великим банкам.

Концентрація банківських активів в розрізі груп банків,%

Найближчі плани і наміри НБУ в контексті фінансової стабільності:

• введення нових правил оцінки кредитних ризиків з початку 2017 р.: ключову роль буде грати фінансовий стан позичальника/емітента цінних паперів; враховуються очікувані втрати; істотно посилюються вимоги до застави;
• продовження фінансової лібералізації: ослаблення адміністративних обмежень, (динаміка буде залежати від макроекономічних показників і зовнішніх ризиків для фінансової стабільності);
• розробка концепції гармонізації нормативної бази з рекомендаціями Базельського комітету і директив ЄС: дорожня карта гармонізації буде розроблена протягом другого півріччя 2016 р.; впровадження нових вимог не буде швидким і відбуватиметься тільки після перезавантаження банківського сектора;
• початок роботи над концепцією пруденційного регулювання (через встановлення дозвільних вимог, фінансових нормативів, вимог до подання звітності) банківського сектора; здійснення нагляду не тільки за окремими фінансовими установами, але і по системі в цілому.

Рекомендації НБУ органам влади:

• прийняти закони, які мінімізують втрати банків і дозволять завершити перезавантаження системи;
• розпочати реформу державних банків;
• налагодити повноцінну роботу консолідованого офісу продажів Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Що стосується реформування державного банківського сектора, то в НБУ впевнені: масштабних реформ не уникнути, тому що нинішня система показала свою низьку ефективність. Держава повинна до кінця 2016 р. вийти з капіталу всіх банків, крім "Укрексімбанку" і "Ощадбанку" (з "Укргазбанку" вийти в 2017 р.). До 20% акцій двох держбанків повинні бути продані кваліфікованим інвесторам до кінця 2018 р. Потрібно посилити спеціалізацію цих банків. У 2017 р. "Ощадбанк" має почати поступово приєднуватися до Фонду гарантування вкладів, що потребують одночасної скасування в ньому гарантії державою депозитів фізосіб без обмеження їх розміру (що є в інших банках).

У НБУ визнають, що політичний ризик є основним при впровадження його рекомендацій щодо реформування держбанків. Сьогодні їх діяльність регламентована законами і підзаконними актами, зміни в яких вимагатимуть політичного консенсусу.