Банкопад в Україні: хто заробив, а хто заплатить (інфографіка)

В Україні триває банкопад. Тільки за минулий тиждень Нацбанк оголосив банкрутами ще дві фінустанови.

Так 15 вересня неплатоспроможним був визнаний "Інтеграл-банк", а 17 вересня "Банк "Фінанси та Кредит". У обидві установи введена тимчасова адміністрація.

"Інтеграл-банк" і "Банк "Фінанси та Кредит" – далеко не перші, хто потрапив "під ніж" НБУ. Якщо на початок 2014 року ліцензію регулятора мали 180 банківських установ, то станом на 1 серпня 2015 до категорії платоспроможних регулятор відніс тільки 126 банків.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зараз, за даними Фонду гарантування вкладів, у стані ліквідації перебуває 54 українські банки, в 9 фінансових установ введена тимчасова адміністрація.

Поки вдалося продати лише один неплатоспроможний банк – "АСТРА БАНК". У ЗМІ також з'являлися повідомлення про те, що знайшовся покупець на 100% "Укргазпромбанку", але поки він числиться у списку банків, які знаходяться в стадії ліквідації.

При цьому, судячи із заяв голови НБУ Валерії Гонтарєвої, в банківському секторі "чистка" може продовжитися. "Коли ми говорили про відправлення 54 банків у Фонд гарантування вкладів, то це не означає, що вона (банківська система – ред.) повністю очищена. Але ми можемо говорити, що пройшли перший етап", – сказала вона 27 серпня.

До цього 12 серпня Гонтарєва заявила, що регулятор розглядає 44 банки як непрозорі, і по ходу аналізу ця цифра може збільшитися. Заступник Гонтарєвої Дмитро Сологуб, у свою чергу, вказав на те, що в Україні повинні залишитися тільки здорові банки. Сама ж реанімація банківської системи, за його словами, може початися тільки до другої половини 2016 року.

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, основна хвиля банкрутств закінчилася, але деякі банки ще можуть бути виведені із системи.

"Якщо не буде якогось витка негативного макроекономічного, то майже всі банки, які треба було вивести з системи, вже виведені. Якщо і будуть з'являтися неплатоспроможні банки, вони не будуть критичними для системи", – сказав він Сегодня, додавши, що йтиметься буде, швидше за все, про невеликі "кишенькові банки".

При цьому також не варто очікувати, що введені Україною санкції проти РФ, будуть робити істотний вплив на вітчизняний банківський ринок, оскільки обмеження не торкнулися жодного з великих російських банків, які мають свої представництва в нашій країні.

У той же час, як зазначають експерти, криза в банківській системі ще не закінчилась.

"Поштовхом до руйнування фінансової системи послужила девальвація національно валюти, яка в таких країнах, як Україна (зі слабкою національною валютою, експортно-орієнтованою і залежною від імпорту економікою) завжди веде до руйнування фінансового сектору", – сказав Сегодня.ua екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Він пояснив, що і банки, і їхні клієнти мали великі зобов'язання у валюті, а доходи в гривні і після різкої девальвації не змогли платити за своїми зобов'язаннями, що і призвело до кризи.

"У цій ситуації говорити про очищення, це не цілком відверта позиція. Це позиція, яка прикриває власні помилки, і крім як до розростання кризи, вона ні до чого не веде", – сказав він.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що НБУ зараз "зачищає" банківську систему з певною метою. "Йде" зачистка "конкурентів", – сказав він Сегодня.ua, припустивши, що через рік деякі сьогодні маленькі, але які мають владних покровителів банки, вже можуть значно наростити свої активи.

Олександр Жолудь, у свою чергу зазначає, що НБУ очищає систему від непрацюючих банків, які створюють проблеми для всієї банківської системи. "Банки серед іншого займаються і міжбанківським кредитуванням, тому погані банки можуть витягати гроші і у хороших банків. Погані банки створюють проблеми для всієї системи в цілому, а не тільки для себе і своїх вкладників", – сказав він.

Рефінансування банків, хто отримав, і хто буде платити за рахунками

НБУ виділяв і виділяє суттєві кошти для підтримки ліквідності банків.

Тільки в 2014 році НБУ видав 222,26 млрд грн кредитів "рефінансування". З них половина (115,61 млрд грн) – це довгострокові кредити (з терміном погашення понад 30 календарних днів). За той же період час банки повернули НБУ 189,43 млрд грн.

Загальна заборгованість банків за кредитами рефінансування з урахуванням попередніх років на 1 січня 2015 року становитила з +108,95 млрд. Грн.

З даних НБУ виходить, що найбільше "рефінансу" в 2014 році отримали державні банки, яким гроші були потрібні в основному для фінансування "Нафтогазу України".

Приватним банкам регулятор допомагав справлятися з відтоком депозитів.

Більше за інших отримали найбільший банк країни – "ПриватБанк" (приблизно 20 млрд грн) "Дельта Банк" (більше 10 млрд. грн), Банк "Фінансова ініціатива" (8,3 млрд грн), "VAB Банк" (5,5 млрд грн), а також "Брокбізнесбанк" (2 млрд грн), "Укрбізнесбанк" (1,029 млрд грн).

Цього року Нацбанк значно скоротив обсяги рефінансування. Згідно з даними регулятора, кредити банкам строком понад 30 днів були надані в обсязі 5,3 млрд грн.

Найбільшими одержувачами стали: "Приватбанк" – 1,9 млрд. грн, "Укрексімбанк" – 1,6 млрд і банки "Фінанси та кредит" (974 млн грн).

При цьому так вийшло, що цілий ряд банків, які отримали "рефінансування" в цьому і минулому році зараз визнані неплатоспроможними і в них або введена тимчасова адміністрація ("Дельта Банк", "Фінансова ініціатива", "Фінанси та Кредит" та ін .) або вони вже перебувають на стадії ліквідації ("VAB Банк", "Брокбізнесбанк", "Укрбізнесбанк" та ін.).

Думки експертів щодо того, наскільки реально буде повернути кредити, які НБУ видав збанкрутілим банкам, розійшлися.

"Гроші нереально буде повернути до бюджету. Це буде списано на збитки. У нас в 2008 році був "Родовід Банк", там теж допомагали-допомагали і досі питають, куди зникли ці гроші. Досі ніхто їх не повернув. Тут те ж саме", – пояснює Олександр Охріменко.

Олександр Жолудь зазначає, що рефінансування видавалося виключно під певні застави. "Так, що гроші ці будуть повернуті Національному банку і не можна стверджувати, що ці гроші зникнуть", – сказав він.

Олександр Охріменко при цьому все ж вважає підозрілим, що деякі банки перед банкрутством отримували великі суми "рефінансу".

Але Олександр Жолудь зазначає, що рефінансування одержували банки, у яких була проблема з відтоком депозитів. "Отримували як ті, які на сьогоднішній день є робочими, так і ті, що ліквідуються. Не можна стверджувати, що рефінансування видавалося цілеспрямовано саме ліквідованим банкам", – сказав він.

Разом з тим, Сергій Яременко не бачить логіки в тому, як НБУ видавав банкам кредити. "Якби ми говори про стратегію, яку Нацбанк називає "очищенням", тоді ні про яке рефінансування (банків, які сьогодні оголошені банкрутами) не повинно були йтися. Інша ситуація, як у 2008 році, коли рефінансування видавалося майже на основі неповернення (для реального порятунку банків)", – сказав він.

При цьому екс-заступник голови НБУ зазначив, що в нинішній ситуації не відбулося ні першого ні другого варіанту. "Вийшла смикалка", – сказав він.

Кому і скільки вкладів повернуть

Крім вантажу "рефінансу" на бюджет України лягає ще одна проблема – виплати вкладникам збанкрутілих банків.

Згідно із законодавством, всі вклади до 200 000 гривень вкладникам повертає Фонд гарантування вкладів.

Наразі Фонд виплачує вклади клієнтам 31 банку.

Як повідомлялося, станом на 1 травня, Фонд виплатив вкладникам вже більше 21,2 млрд грн. Найбільш значні виплати проводилися і тривають по банках "Форум", "Брокбізнесбанк", "VAB-Банк", "Надра" і "Імексбанк". Але попереду ще виплати вкладникам такої великої фінансової установи, як "Дельта Банк" і багатьом іншим банкам.

Фонд гарантування вкладів фінансується фактично з двох джерел – регулярні збори з банків і бюджет країни. Саме на державу, як зазначають експерти, лягає основний тягар виплат по рахунках збанкрутілих банків.

У 2014 році Фонд отримав кредити по 10 млрд. кредитів від Мінфіну та НБУ. Цього року Нацбанк відкрив йому кредитну лінію на період січень 2015 року – січні 2016 на суму 9,950 млрд. А уряд в квітні випустив облігації внутрішньої держзайму на суму 20 млрд. грн. Нещодавно прем'єр Арсеній Яценюк повідомив, що Фонд попросив ще 20 млрд грн.

За словами Олександра Охріменка, кошти, які виділяються для Фонду гарантування вкладів, є чистої емісією гривні. "Їх ніхто повертати не буде. Це чиста емісія гривні. Формально це входить в держборг України, але оскільки у нас там такі (великі) суми, ніхто на це не зверне увагу", – сказав він.

А Сергій Яременко вказує га те, що зараз неможливо оцінити наскільки Фонд гарантування вкладів ефективно і прозоро розпоряджається активами збанкрутілих банків (за рахунок продажу яких у тому числі повинні здійснюватися виплати вкладникам).

"Ефективність Фонду гарантування може простежуватися тільки в мирний час, коли 2-3 банки збанкрутували, а вся інша система працює. Тоді є час зайнятися розбиранням ситуації, роботою з активами, пасивами, продажем і т.д. А коли 40-50 і такі величезні банки. Це виходить якась вакханалія, яка вже не піддається ніяким регулятивним речам", – сказав він.

Хто втратив, хто заробив, і чим це все закінчиться

При цьому експерти зазначають, що крім бюджету, на який лягли "рефінанси" і виплати за вкладами, крах стількох банків також вдарив як по багатьох вкладниках, так і по клієнтах (юрособах) збанкрутілих фінансових установ. Що в свою чергу вдарило і по реальному сектору економіки.

Так, за словами Олександра Охріменка, великі втрати понесли ті, у кого вклади перевищували 200 тис. "По 200 виплатили і решту не повернули, багатьом людям Фонд гарантування вкладів не повернув, оскільки вважає, що це дроблення (для того щоб отримати свої гроші люди в проблемних банках розбивали їх на частини). І вийшло, що багато українців реально втратили гроші" , – сказав Олександр Охріменко, зазначивши, що в 2000 році під час банківської кризи в Україні такої ситуації не було, і люди могли, розбивши свої вклади на кілька частин отримати назад свої гроші.

Сергій Яременко зазначає, що в збанкрутілих банках зникли десятки мільярдів обігових коштів компаній, які користувалися послугами цих фінансових установ. "Це чиїсь невиплачені зарплати, чиїсь інвестиційні кошти і т.д. Якщо порахувати по 54 банках, то ця сума буде вас вражати. На цю суму немає чи то обігу продукції, чи то інвестування в економіку", – сказав він .

За оцінками Олександра Охріменка, втрати юросіб становлять порядку 140 млрд грн. "Ми дивимося за залишками на рахунках юросіб в банках, в які була введена тимчасова адміністрація і які були ліквідовані. Там було 700 млрд. грн, 140 втратили", – пояснив він.

При цьому, за словами Олександра Охріменка, на банкрутствах банків сьогодні заробляють усі причетні сторони. "Зараз дуже багато заробляють, у тому числі, і колишні власники банків, і окремі клієнти та представники контролюючих органів, тимчасова адміністрація, ліквідатор", – сказав він.

І розібратися в цьому всьому буде досить складно, вважає Сергій Яременко. "І ніхто займатися цим не буде", – сказав він.

А подальша стан банківського сектору, як зазначають експерти, буде тісно пов'язаний з загальною макроекономічною ситуацією.

"Це залежить не тільки від самої банківської системи, а й від того, що буде з економікою. На сьогоднішній день є прогноз, що буде відновлення економіки в найближчі роки. Відповідно і банківська система повинна поступово повертати хоча б той рівень депозитів, який у неї був до кризи", – сказав Олександр Жолудь.

На думку Олександра Охріменка, для того, щоб повернути довіру населення буде потрібно як мінімум 5 років. "Для того щоб люди понесли гроші в банк, щоб їх заспокоїти потрібно років п'ять. Потім вони забудуть і знову понесуть гроші (у великих обсягах) в банк", – сказав він.