МОЗ "розсекретило", що увійде до обов'язкових медстраховок українців

17 Березня 2017, 08:17

Експерти критично оцінили ініціативи влади

<p style="text-align: justify;">Експерти побачили серйозні ризики в ідеях МОЗ. Фото: Pixabay</p>
Експерти побачили серйозні ризики в ідеях МОЗ. Фото: Pixabay

Медична реформа в Україні, яку кілька років анонсують чиновники, нарешті починає обростати конкретикою. МОЗ виставив на громадське обговорення відразу кілька законопроектів, в яких розписана схема забезпечення українців меддопомогою, пише UBR.

Йдеться, зокрема, про проекти "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг" та внесення змін до Бюджетного кодексу в частині розподілу фінансування охорони здоров'я між державним і місцевими бюджетами.

Що безкоштовно, а що – за гроші

МОЗ пропонує впровадження відразу двох страхових пакетів.

Перший – мінімальний пакет – буде повністю оплачувати держава. До нього увійдуть:

  • екстрена допомога;
  • первинна допомога (на рівні сімейного лікаря);
  • паліативна допомога (підтримка невиліковних хворих).

Такі страховки вже в другій половині 2017 року видадуть всім без винятку українцям і навіть іноземцям, які постійно проживають в нашій країні і потребують соціальної підтримки. В рамках мінімального пакету громадянам будуть доступні всі процедури, які призначить лікар – від аналізів до лікування.

У самому законопроекті не зазначено суму, на яку в підсумку застрахують кожного українця. Вона з'явиться, як тільки Кабмін розрахує і затвердить вартість медичних послуг і маніпуляцій. Поки ж лише відомо, що тарифи будуть єдиними для всієї країни.

Але введуть ще й коригувальні коефіцієнти, в яких врахують "ризиковість" хворого (його вік, стан здоров'я тощо). Додатково медустановам обіцяють доплати за результати в лікуванні та профілактиці (скажімо, високий рівень вакцинації, масовий скринінг (рентген, мамографія тощо) населення. Окремим пунктом лікарям заборонено під будь-яким приводом вимагати у пацієнтів гроші "мимо каси".

До страхового пакету другого типу додатково увійдуть:

  • вторинна допомога (вузьких фахівців);
  • лікування в установах національного рівня.

Його обіцяють запустити до 2020 року. Щоправда, в цьому випадку всі витрати держава на себе вже не братиме. Передбачена солідарна оплата – частину грошей має вносити сам пацієнт.

В яких частках держава і рядові українці стануть оплачувати таке, м'яко кажучи, недешеве лікування, в законопроекті не йдеться, цей нюанс повинен окремо опрацювати Кабмін.

Для цього пакету вартість медпослуг буде вже іншою. Так звані тарифи спільної оплати також має розробити уряд.

Де лікуватимуть

Українці зможуть йти з новими страховками як до державних, так і до приватних клінік, з якими Національна служба здоров'я укладе договори про медичне обслуговування населення.

Паралельно МОЗ хоче законодавчо прописати, за що в медицині платитиме держава, а що "повісять" на місцеві бюджети. У розроблених міністерством правках до Бюджетного кодексу зазначено, що з державної казни фінансуватимуть первинну допомогу (сімейні лікарі) та програми суспільного здоров'я (лікування туберкульозу, онкологічних, серцево-судинних захворювань, ВІЛ/СНІД).

З місцевих бюджетів пропонується зняти первинну допомогу, але додати витрати на розвиток комунальних установ, що надають такі послуги. На практиці "розвиток" поліклінік, амбулаторій, фельдшерських пунктів – це в тому числі, дорога комуналка і ремонти. Держава візьме на себе лише частину витрат, які будуть закладені до медичних субвенцій, що виділяються регіонам.

Самі субвенції, які зараз розраховуються виходячи із кількості населення в тому чи іншому регіоні, пропонується виділяти, виходячи з числа укладених з громадянами договорів про медобслуговування.

"Це виключить дискримінацію, скажімо, трудових мігрантів, які не прописані в певному населеному пункті, але постійно там живуть", – вказує МОЗ.

Ефект плацебо

Експерти оцінюють ідеї МОЗ скептично. "Готується велика афера на державному рівні", – упевнений президент міжнародного фонду "Здоров'я українського народу" Сергій Сошинський.

І пояснює: держава повинна виділяти на охорону здоров'я не менше 7-8% ВВП, а у нас цей показник не перевищує 4-5%. Якщо рахувати за показниками внутрішнього валового продукту за 2016 рік, діра в фінансуванні просто величезна – 2,7 млрд доларів. І це при тому, що зараз держава офіційно визнає, що не в змозі платити за все: рентгени, аналізи, МРТ тощо платні навіть в муніципальних лікарнях.

Якщо ж влада почне масово постачати українців безкоштовними страховками, грошей знадобиться ще більше. І їх в бюджеті явно не вистачить, підрахував Сошинський. Очевидно, держава спробує перекласти частину витрат на роботодавців – їм доведеться платити за страховки своїх співробітників. Але бюджет навряд чи потягне навіть медичну допомогу для дітей, людей похилого віку і безробітних, за яких, власне, платити нікому.

"Швидше за все, громадянам навіть за мінімальний і формально безкоштовний пакет доведеться доплачувати зі своєї кишені вже на місці. Тим більше, що лікарям ніхто зарплати не підвищував, а за копійки вони не працюватимуть", – пояснив Сошинський.

Представник громадської організації "Медичний контроль" Ігор Щедрін звертає увагу і на технічні недоробки МОЗ. В Україні досі немає стандартних протоколів лікування більшості хвороб. Але ж у всьому світі саме вони є базою для розрахунку вартості страховок і тарифів на послуги. Як збираються рахувати у нас, і чи не вийде так, що до державної годівниці просто отримають доступ "свої" клініки, які зможуть виставити завищені розцінки – питання поки що відкрите.

Ви зараз переглядаєте новину "МОЗ "розсекретило", що увійде до обов'язкових медстраховок українців". Інші Фінанси дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування