"Божевільний закон", 100 мільярдів збитків і "маразм, з яким тільки куля може боротися": як країна зустріла рішення про валютні кредити

Закон про реструктуризацію валютних кредитів, який дозволяє українцям повертати банкам борги за курсом, який був встановлений на момент підписання договору, викликав величезний резонанс в Україні. Соцмережі киплять вже другий день, одні депутати захищають рішення, інші – в поспіху відкликають свої ж голоси і просять про вето президента. Нацбанк заявив, що рішення Ради підкосить всю банківську систему і завдасть збитків на 100 мільярдів гривень, а міністр фінансів Наталія Яресько назвала закон "викликом справедливості".

Що передбачає закон. Законопроект №1558-1, який Рада 2 липня прийняла в третьому читанні, дозволяє позичальникам, які брали споживчі кредити у валюті, повертати гроші за старим курсом. "Усі банки та інші фінансові установи, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов'язані протягом 1 місяця провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором", – йдеться в пояснювальній записці до документу. Ніяких обмежень суми заборгованості немає. Курсова різниця списується банками.

За це рішення було віддано 229 голосів при мінімально необхідних 226-ти. Але 6 нардепів вже вимагають відкликати їх голос. Спікеру Володимир Гройсману надійшли заяви від Антонищака, Кутового, Черненка, Шкрума, Юринця та Яницького. До них обіцяв приєднатися і член фракції "Батьківщина" Ігор Луценко. "Друзі, я вчинив як ідіот. Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли прийшовши додому і подивившись підсумки голосування, виявив, що 1558-й прийнятий в цілому", – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Правда, перший заступник голови регламентного комітету Павло Пинзеник заявив, що у них нічого не вийде, оскільки "не існує процедури відкликання голосів". Але ряди передумали від цього не порідшали.

ХТО ПІДТРИМАВ ЗАКОН: ГОЛОСУВАННЯ ФРАКЦІЙ

У пропрезидентській фракції БПП, яка найактивніше жала на кнопки "за", вже звучать ідеї звернутися до спікера Гройсману, щоб він не підписував закон. А перший заступник голови фракції Ігор Кононенко висловив думку, що Петро Порошенко його ветує. "Я думаю, що (президент) накладе вето", – повідомив Кононенко. "Парламент під тиском прийняв божевільний закон – мінус 90 мільярдів (грн) в країні", – дав Кононенко свою оцінку резонансній документу. Юрій Луценко, який на момент прийняття закону керував фракцією БПП (сьогодні він уже зі своїх причин подав заяву про відставку) підтримав думку однопартійця. "Цей закон у його нинішньому вигляді призведе до того, що виграють максимум кілька десятків тисяч громадян, але 40 мільйонів програють", – сказав Луценко.

100 мільярдів збитків і гнів міністра. У "профільних" держвідомствах – Нацбанку та Міністерстві фінансів – в унісон розкритикували вчорашнє рішення депутатів. У НБУ заявили, що закон "завдасть руйнівний збиток для фінансової та банківської системи України та ставить під загрозу добробут усіх громадян". "Якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/$1, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн", – зазначає прес-служба НБУ.

З цією цифрою солідарні й експерти. "Зараз борг позичальників перед банківською системою становить майже 6 мільярдів доларів. Різниця між курсом 5 гривень за долар (який був раніше) і більше 21 гривень за долар, який існує на сьогодні, – це 16 грн. Якщо помножити на 6 млрд, виходить близько 100 млрд грн додаткового навантаження", – розповів у коментарі Сегодня.ua президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Якщо банки втратять ці кошти, їм буде потрібно державне рефінансування, а на це, знову ж таки, потрібні додаткові кошти.

Джерело: НБУ

Міністр фінансів Наталія Яресько визнала закон "викликом справедливості в Україні". "Чомусь депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити", – зазначила міністр на сторінці в Facebook.

Потенційні втрати банківської системи України, за її розрахунками, складуть 95 млрд гривень. Це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році. "Це – популізм, який не має нічого спільного із справедливістю", – вважає Яресько.

"Збитки на трьох". Думки експертів розділилися. Частина з них підтримали критику, інші вважають, що реструктуризація валютних кредитів – це цілком справедливий крок. "Цей закон збільшує можливість позичальників для маневру і з часом дозволить банківській системі вийти з колапсу. На сьогодні без такого закону більшість позичальників не здатні повернути кредити. Це створює проблеми не тільки для них, а й для самих банків, оскільки заставне майно в умовах, коли ринок лежить, реалізувати складно. Я вважаю, нехай банки краще поступово отримають хоч якісь гроші, ніж так, як зараз – не будуть отримувати нічого", – заявив глава комітету економістів України Андрій Новак.

На його думку, закон дозволяє розподілити навантаження від курсової різниці на три сторони. "З цієї ситуації неможливо вийти іншим шляхом, ніж розподіливши навантаження на трьох – позичальників, банки і держава", – сказав Новак.

З ним солідарний і народний депутат від Радикальної партії Дмитро Лінько. "Йдеться про споживчі кредити простих людей. Банки на такі кредити закладають прибуток 200% з урахуванням того, що 50% позичальників не повертають їх. Але залишається 100%, і тому вони мають прибуток", – написав він у Facebook. На думку депутата, закон дає позичальникам можливість платити по силам, і не позбавляє засобів банки. "Реструктуризація кредитів – це не їх списання. Це можливість людям платити поступово і потроху. Інакше просто заберуть заставу, продадуть за безцінь і перепродадуть потім знову", – написав він.

Захистити і позичальників, і банки, поклавши всю відповідальність на державу, пропонує бізнесмен Олександр Меламуд. "Я розумію, що не можна знищувати банківську систему, що в основі цієї редакції лежить популізм, але давайте подумаємо про тих, хто взяв валютний кредит при низькому курсі. Вони не розбираються в економіці, не могли припустити, що курс за кілька років завалиться в 4,5 рази. Вони ніколи не зможуть повернути кредит та приречені на жебрацтво. Що з ними будуть робити? Відбирати житло?" – Написав він на своїй сторінці в соцмережі. Меламуд вважає, що якщо політика держави призвела до того, що гривня впала, то і відповідати за це повинна влада, а не прості українці і не комерційні банки. "Не можна викинути величезну кількість людей на смітник, не можна при цьому знищити банки, значить, потрібен закон, за яким усі збитки будуть лежати на справжнього винуватця ситуації – на державі", – вважає бізнесмен.

"Банки будуть закриватися величезними пачками". Наслідки закону про реструктуризацію валютних кредитів будуть негативними, впевнений ряд експертів. "Крах банківської системи, яка точно переживає зараз не найкращі часи, тоді буде неминучий. Взяти і викачати гроші з банківської системи зараз практично неможливо. Банки будуть закриватися величезними пачками", – заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Банкрутство банків призведе до втрати коштів нинішніми вкладниками, підкреслює президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. "Банки падають, а їм ще на шию додатково вішають 100 мільярдів гривень. Це маразм, з яким, напевно, тільки кулями можна боротися. Україна вже втратила близько 50 банків, у результаті українці втратили в цих банках 300 мільярдів гривень. Зараз ще банки впадуть, люди знову втратять кошти", – прогнозує він.

Для вирішення ситуації потрібно не перекладати збитки, а створити умови для розвитку економіки, впевнений Сугоняко. "Питання, на кого перекласти збитки від курсових різниць, – це неконструктивний питання. Конструктивний питання – яким чином зменшити збитки від тих курсових різниць, які у нас є на сьогоднішній день. Зменшити ці збитки можна тільки шляхом розвитку української економіки. У тому числі шляхом розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечення роботи для економічно активних валютних позичальників. Ну дайте їм можливість заробляти!" – сказав експерт.

Відновлення економіки має стати пріоритетом і для уряду, і для Нацбанку, і для народних депутатів, вважає він. "Ми стали біднішими все, країна стала біднішою після падіння курсу гривні. Ми можемо стати багатшими тільки після запуску нормальної програми відродження економіки", – упевнений експерт.