Загроза дефолту: чи повернуть свої борги кредиторам Ощадбанк та Укрексімбанк

Днями міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) "Укрексімбанку" і "Ощадбанку", а також рейтинги їх пріоритетного боргу в іноземній валюті до рівня "CC" (висока ймовірність дефолту) з "CCC" (можливий дефолт).

"Рейтингова дія є наслідком заяви Міністерства фінансів України 13 березня 2015-го про реструктуризацію зовнішнього суверенного боргу. У заяві міністерство вказало, що зовнішній борг "Укрексімбанку" та "Ощадбанку" разом з боргом деяких інших квазісуверенних позичальників буде включений в програму реструктуризації. У той же час міністерство зазначило, що стосовно кожної організації буде проводитися окрема процедура з урахуванням конкретної ситуації", – відзначають аналітики агентства.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зниження рейтингів відображає думку Fitch про можливий дефолт двох банків за своїми зобов'язаннями. Чи справді найбільшим державним банкам України загрожує банкрутство і чим це загрожує для рядових вкладників, "Сегодня.ua" дізналася в експертів.

Дійсно, якщо розглядати показники фінансової звітності найбільших банків України, то "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", 100% акцій яких належать Кабміну, мають найвищі показники збитковості за підсумками 2014 року.

"Укрексімбанк" завершив минулий рік з майже 10 млрд збитків, а "Ощадбанк" показав негативний фінансовий результат у 8,5 млрд грн, при тому що сумарний збиток комерційних банків, за даними НБУ, склав 53 млрд грн.

Однак ці показники в умовах всеосяжного падіння системи в цілому не є індикатором неминучого дефолту.

Експерти вважають, що банкрутство державних банків буде фактично означати дефолт країни, і в зв'язку з цим держава не дасть "Ощаду" і "Укрексіму" "піти на дно".

"Державні банки навіть при найбільш негативних сценаріях будуть рятуватися державою", – прогнозує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

"Дефолт держбанків – це дефолт держави", – відзначає Шевчишин.

Зниження кредитного рейтингу, за словами експертів, свідчить не про те, що держбанкам реально загрожує банкрутство, а про те, що ресурсів на виплату зобов'язань в іноземній валюті зараз не достатньо, і борги будуть реструктуризувати. "Укрексімбанк", до слова, має погасити $750 млн за єврооблігаціями до 27 квітня 2015 року, а "Ощадбанк" – $700 млн до 10 березня 2016 року.

"Причин для зниження рейтингу дві, обидві об'єктивні. Перша – зниження кредитного рейтингу України і, відповідно, зниження всіх кредитних рейтингів, присвоєних за міжнародною рейтинговою шкалою українським компаніям, банкам і містам. Друга – заява пані Яресько (міністра фінансів Наталії Яресько – Ред.) про реструктуризацію боргових зобов'язань держави і зобов'язань державних підприємств, установ і компаній, а також тих зобов'язань, за якими держава виступала гарантом. Тому і кредитні рейтинги "Укрексімбанку" і "Ощадбанку" були знижені. Оцінка стосується міжнародних зобов'язань державних банків, які вони повинні реструктуризувати", – пояснює Григорій Перерва, директор рейтингового агентства IBI-Rating.

В фактичне банкрутство найбільших держбанків експерти не вірять, а населенню радять не панікувати – на думку аналітиків, у разі потреби для порятунку "Ощад" і "Укрексімбанку" можуть включити "друкарський верстат".

"Дефолт держбанків як такий малоймовірний. У масштабах України я взагалі не бачу причин для паніки. Ніхто не вимагає від банків припиняти виплати, вводити мораторій на повернення коштів або припиняти свою кредитну діяльність. Мова йде про перегляд зобов'язань перед іноземними партнерами за раніше випущеними облігаціями. Можливі два сценарії: або реструктуризація (перенесення термінів платежів, перегляд платіжної ставки), або вибірковий дефолт (невиконання зобов'язань за окремою емісією). Про невиконання зобов'язань перед вкладниками мова не йде", – заспокоює Перерва.

"При погіршенні фінансових показників банки докапіталізують в національній валюті, – додає Андрій Шевчишин, – Держава, щоб розрахуватися з вкладниками, завжди може включити друкарський верстат. З валютою ситуація інакша – тут дійсно є проблеми. Друкарського верстата немає. Однак цей аспект не торкнеться пересічних вкладників".

У випадку, якщо з іноземними інвесторами домовитися про реструктуризацію не вийде – на виплати по єврооблігаціях уряд може пустити частину коштів, отриманих від МВФ, вважають експерти.

"Першим кроком є переговори з інвесторами щодо реструктуризації боргу. У разі позитивного рішення банки отримають перепочинок, але не полегшення, оскільки борг буде відстрочений. Ймовірність списання частини боргу та реструктуризація решти виглядає на цей час занадто оптимістично. При відмові інвесторів від реструктуризації держава, ймовірно, буде використовувати кредитні кошти МВФ. Але для України такий варіант не бажаний", – резюмує Шевчишин.

"Держава, щоб розрахуватися з вкладниками, завжди може включити друкарський верстат", – вважають експерти

У Міністерстві фінансів, як і в самому "Ощадбанку", також запевняють, що зниження рейтингу Fitch "ніяк не пов'язане з поточною роботою цих банків і її фінансовим станом". "Також ця дія не впливає на здатність державних банків виконувати зобов'язання перед вкладниками", – повідомили в Мінфіні.

Нагадаємо, зобов'язання України провести реструктуризацію боргу держсектора є однією з вимог МВФ. Мінфін вже почав переговори із зовнішніми кредиторами України. "Міністерство фінансів почало переговори саме про реструктуризацію облігацій для того, щоб всі гроші (останній транш МВФ – Ред.) не пішли на виплату міжнародних боргів. Не те, щоб нам пробачили, а просто відклали виплати цього боргу", – зазначила глава НБУ Валерія Гонтарєва. За її словами, такий крок необхідний, щоб нові кошти від МВФ не пішли на оплату старих боргів.

Читайте також: Що буде, якщо завтра дефолт

Ситуація проте ускладнюється тим, що в РФ відмовляються реструктуризувати борг України в $3 млрд + відсотки. Крім того, глава Мінфіну Наталія Яресько зазначила, що що МВФ може відмовити Україні в наданні другого траншу кредиту, якщо Київ не зможе реструктурувати зовнішній борг.