Українці перестали платити за кредитами, а колектори відмовляються "вибивати" борги

Стрімке зростання обсягів простроченої заборгованості за кредитами спостерігається на банківському ринку з початку нинішнього року. Якщо в 2012 році цей показник скоротився на 8,5% – до 72,520 млрд. гривень, а в 2013-м на 3,29% – до 70,178 млрд. гривень, то в січні 2014 тенденція змінилася протилежною, пише Forbes.

За даними національної рейтингової агенції "Рюрик", тільки протягом березня обсяг простроченої заборгованості зріс на 13,05% (10,83 млрд. гривень), досягнувши до 1 квітня розмір в 93,802 млрд. гривень.

Робота з проблемною заборгованістю дуже ресурсномістка, тому багато банків вважають за краще продавати "погані" активи. Найбільш активно продавали і купували "погані" портфелі в 2011-2013 роках. Позбутися від таких позик в першу чергу намагалися банки з іноземним капіталом, які виявилися не готові працювати в українських правових реаліях, коли кредити не поверталися навіть після судового рішення. Покупцями виступали кредитні агентства.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Цього року пропозиція проблемних кредитів різко збільшилася через зростання неповернень, а кількість покупців, навпаки, скоротилося. Це спричинило за собою значне зниження цін на "проблемку". "Все залежить від якості портфеля. Але зараз в середньому за більш-менш якісний портфель дають 5-7% від номіналу", – відзначає Костянтин Вайсман, голова правління ВТБ Банку.

На ціну портфелів впливає валюта, термін простроченої заборгованості, кількість позичальників, чи був цей портфель на обслуговуванні у колекторів. Втім, ні зниження ціни, ні розширення пропозиції поки не стимулюють покупців до активності.

"На ринку залишилося два-три колекторських агентства", – пояснює Вайсман. "Купівельна спроможність зараз дуже низька, і з більшою частиною нової "проблемки" банкам доведеться працювати самостійно", – вважає акціонер банку "Національний кредит" Андрій Оністрат. "Обсяги операцій зараз набагато нижче, ніж у минулому році", – додає Вайсман.

Основні покупці проблемної заборгованості – колекторські компанії – попросту не поспішають обзаводитися простроченими банківськими кредитами в нинішній нестабільній ситуації. "Цього року наша компанія фокусується не на покупку портфелів проблемної заборгованості, а на залученні таких портфелів на комісійній основі, тобто за договором доручення", – констатує Віктор Мурга, комерційний директор CCG-Credit Collection Group.

Але з осені експерт прогнозує пожвавлення ринку, оскільки покупці зможуть більш зважено оцінювати портфелі і пропонувати ринкові ціни. Схожий прогноз дає і Михайло Демків, аналітик банківського сектора групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU): "Я не виключаю угоди з продажу таких кредитів. Однак має пройти якийсь час, перш ніж ці кредити будуть визнані NPL, згруповані і виставлені банком на продаж. Даних угод можна очікувати наприкінці 2014 – початку 2015 року".

Тим часом, учасники ринку очікують подальшого зростання пропозиції по проблемної заборгованості. За їх оцінками, до кінця року обсяг прострочених кредитів збільшиться ще на 30-40%. Основною причиною будуть події на сході України, а також зниження платоспроможності населення країни.

Додатковим чинником зростання пропозиції є закриття українського банківського бізнесу в Криму. Банки виставили на продаж свої кримські активи. У тому числі і "погані" кредити. В цілому, згідно з оцінками учасників ринку, близько 40-60% кредитів, виданих на півострові, сьогодні є проблемними. За кримським сценарієм розвивається і ситуація в Донецькій і Луганській областях. Учасники ринку відзначають і різке зростання неплатежів за споживчими, виданими фізособам. На сьогоднішній день обсяг неповернень за такими позиками вже виріс до 40-50%.

Незважаючи на те, що банки припинили свою діяльність в Криму, кредити, які видавалися на півострові, "висять" на балансах фінустанов. Охочих придбати такі портфелі мало. За словами Мурги, в них зацікавлені колекторські або факторингові компанії, які мають свої підрозділи в Росії: "Ці кредити цікаві на перспективу. Після того як ситуація нормалізується, ці компанії передадуть ці портфелі на обслуговування своїм російським підрозділам".

Ціни на кредити з півострова зараз дуже низькі. Залежно від якості портфеля такі активи можна придбати за 0,5-5% від номіналу. А в деяких випадках, коли мова йде про кредити, виданих до 2008-2009 років, ціна портфелів з кримською пропискою може становити всього 0,1-0,3% від номіналу. Вартість портфелів південно-східного регіону зараз оцінити складно. Банки не поспішають виставляти ці портфелі на продаж, боячись продешевити. У той же час і попиту на них особливо не спостерігається.

Нагадаємо, нова голова НБУ Валерія Гонтарєва назвала позбавлення банківської системи від "поганих" активів одним з найважливіших завдань регулятора.