Українець, німець, поляк: що в споживчому кошику

Споживчий кошик українця – або мінімальний набір продуктів, непродовольчих товарів та послуг, з вартості яких і вираховується розмір прожиткового мінімуму – не критикував тільки ледачий. Основний посил критиків – навіть полонених німців за СРСР краще годували: їм давали 600 г хліба на день, а не 107 г, як належить кожному з нас. "Сегодня" склала щоденне меню продуктів, передбачених у нашому споживчому кошику, і порівняла його з аналогічним у Німеччині та Польщі.

Прожити на наш продуктовий набір можливо – хоча в ньому занадто багато вуглеводів (хліба, картоплі, цукру) і вдвічі менше норми білого м'яса (яловичини), риби і круп, каже лікар-дієтолог Олександра Кириленко. А ось асортимент промтоварів і особливо послуг справді жебрацький (див. інфографіку). Як роз'яснив нам президент Украналітцентру Олександр Охріменко, споживчий кошик потрібен владі, насамперед для того, щоб вирахувати, якою може бути найменша вартість робочої сили, щоб працівник міг вижити на зароблені гроші. Зараз прожитковий мінімум для працездатних дорівнює мінзарплаті (1218 грн), для пенсіонерів – мінпенсії (949 грн). "Принцип формування цього мінімуму залишився у нас від СРСР: там вважалося, що людина повинна більш-менш пристойно харчуватися, щоб трудитися, скромно одягатися і мати мінімум задоволень", – роз'яснив нам Охріменко. За інформацією Мінсоцполітики України, востаннє наш споживчий кошик трохи змінився у 2012 р (в ньому стало менше хліба, більше овочів), тому поки його навряд чи переглядатимуть до 2017 р. Хоча специ міністерства визнають: мінімальний набір товарів і послуг треба збільшувати.

У країнах ЄС споживчий кошик формується не так як в Україні: там оцінюють, на що витрачав гроші середньостатистичний споживач, а у нас – вказують, що йому можна купити за мінімальну зарплату. "У польському кошику – 2000 продуктів, і кошик змінюється щороку – залежно від структури споживання домашніх господарств. Рішення про перегляд приймає влада Польщі. Щорічно проходить дослідження, на основі якого і складається кошик", – розповіли нам у Центральному статофісі Польщі. За інформацією німецького бюро статистики, їхній споживчий кошик містить всі товари і послуги, які найбільш купуються, а його склад оновлюється кожні 5 років. Але ми змогли привести всі три кошики до спільного знаменника.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЯК МИ РАХУВАЛИ. Ми взяли мінімальний дохід німця (8,5 євро за годину роботи, або 1445 євро на місяць) і поляка (400 євро на місяць), ціни бюджетних продуктів і послуг у Німеччині і Польщі, і відсоток витрат на кожний вид товару і послуги (за офіційними статистичними даними цих країн). І таким чином вирахували, скільки поляк чи німець може купити за місяць, наприклад, їжі, або скільки часу треба збирати, щоб зробити велику покупку. Очевидно, що розрахунки в якійсь мірі умовні, оскільки в Німеччині та Польщі споживчий кошик розрахований на середньостатистичного жителя, а ми брали мінімальні доходи. Наприклад, у німців середня зарплата – 2330 євро, тому у "бідного" німця з зарплатою 1445 євро реальні витрати, наприклад, на їжу, будуть вищі, а на розваги і відпочинок – нижчі. Але вона дає можливість оцінити, що міг би собі дозволити останній за нашими нормами. Ми зосередилися на основних статтях витрат українців і не враховували житлово-комунальні послуги, ремонт одягу та побутову техніку, послуги перукарні, бо на це кошти витрачаються не регулярно.