Інтерв'ю з Віталієм Окороковим: "Пісню "Бухгалтер, милый мой бухгалтер" написав за 10 хвилин"

 - Віталію, ви були автором багатьох радянських хітів – "Бухгалтер", "Ксюша", "Два кусочека колбаски"... Як думаєте, чому зараз не з'являються пісні, які були б так близькі народу?

- Мої пісні застали кінець СРСР. Тоді всі жили приблизно однаково і на однакову зарплату. Не було такого соціального розшарування, як зараз. А тепер у культурному сенсі нація вже не об'єднана. Та й у самих піснях з часом з'явилася криза жанру. Можливо, тому сьогодні, через 20 років, мої пісні знову спливли, з'явилося багато реміксів. Чого вартий один відомий ролик на YouTube, де видно, як російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв разом із коміком Гаріком Мартиросяном під "Американ бой" витанцьовував. І колишня солістка "Віа ГРА" Аня Сєдокова років три тому дзвонила, просила дозволу переспівати "Рашн герл".

- Ходять байки, що ви штампуєте хіти зі швидкістю звуку. А можете згадати свій рекорд з написання пісні?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Я завжди швидко пишу, наприклад, "Бухгалтера" склав за 10 хвилин. Автором тексту була Альона Апіна. На чергових гастролях о сьомій ранку вона мені підсунула аркушик: "Дивися, що я вночі написала". Читаю, а там якась фігня про бухгалтера, дебет з кредитом... Я кажу: "Альона, це ж навіть вимовити неможливо!". Але все таки сів і написав музику. А от з "Американ бой" було складніше: я написав 15 варіантів приспіву, все ніяк не міг зловити настрій і ритм. А взагалі обмірковувати ідею можна довго, а втілити її швидко. Тільки я зрозумів, що не треба цього робити за роялем: треба все в голові тримати, а потім сісти – і мотивчик сам прийде.

Для мене мої пісні – це лише джерело доходу. Сам я слухаю тільки класику – Баха, Шостаковича. Коли я складав свої пісні, то був упевнений, що пишу одноразову музику. Тому, коли мені розповідають, що "Бухгалтер" – це чи не частина антології радянської пісні, я сильно дивуюся.

- Ви працювали з Аллою Пугачовою. Чим пояснюється те, що популярний композитор створив для неї лише одну пісню ("Крістіан". – Авт.)?

- Не одну, була ще композиція для Сергія Челобанова (музиканта і композитора, у якого був роман з Примадонною на початку 90-х. – Авт.) на вірші Алли під назвою "О Боже!". Вона досить популярна була. А потім Сергій приніс мені текст "Крістіана", попросив скласти музику. Пісня не шлягерна, а експериментальна, написана у французькому стилі. Алла співала її на "Різдвяних зустрічах" у 1993 році. З цією піснею пов'язаний один смішний випадок. Коли я писав її, у мене за плечима була тільки робота з "Комбінацією" – навіть якось несерйозно. І коли я сказав мамі, що мою пісню співатиме Пугачова, вона не повірила. А коли побачила її виступ по телевізору, сказала: "Ну, тепер і помирати можна спокійно! Пугачова заспівала пісню мого сина!".

- Виходить, вас з АБ звів Челобанов?

- Ні, все було навпаки: якби не я, Челобанов на Аллу ніколи б не вийшов. Є загальновідомий факт, що Сергія з Аллою познайомив Аркадій Укупник. Але насправді було не зовсім так. Челобанов приїхав до Москви із Саратовської області, я допомагав йому влаштовуватися в столиці. А у Укупника був вихід на Пугачову, і я йому сказав: "Аркаша, у хлопця такі пісні божевільні – покажи Пугачовій!". До речі, цей факт вже обріс легендами. Є навіть версія, що Аркаша навмисне замість своєї залишив Аллі касету з піснями Челобанова. Алла, коли послухала її, вночі розбудила Укупника дзвінком: "Хто це співає? Я хочу його бачити!". Той відповів: "Ну добре, завтра на студії побачу його і скажу". А вона: "Ні, я зараз хочу!". І Укупник змушений був вночі їхати, будити Челобанова і везти його до АБ. Не знаю, було між ними кохання чи ні, але те, що Челобанов надихав Пугачову – це факт. Шкода, що він не скористався шансом, що випав йому, і скоро зник з очей. Начебто поїхав назад, під Саратов – не витримав нового життя.

- Віталію, вам з усіма артистами легко працювалося?

- Зовсім ні. Наприклад, важко було з Машею Распутіною – у неї важкий характер. Вона не могла, як інші, спокійно писатися в студії. Зазвичай, якщо артисту кажеш, що ось тут потрібно співати тихіше, а ось тут – голосніше, то всі слухалися, як школярі. А Распутіна все робила по-своєму. Її головний аргумент після моїх зауважень звучав так: "Ви гроші отримали за пісню? Ось і сидіть, або в ресторан сходіть!". Вона зі студії мене буквально випроваджувала. Віка Циганова поводилася так само. Не хочу сказати, що вони погані, але натерпівся я від них чимало (сміється).