Ненудні уроки: як створюються і впроваджуються в навчання розвиваючі ігри

17 Грудня 2016, 13:00

В ігровій формі знання засвоюються швидше і запам'ятовуються легше

<p style="text-align: justify;"><span id="result_box" class="short_text" lang="uk"><span>Учні</span> <span>мріють</span> <span>про</span> <span>лабораторки</span> <span>у вигляді ігор</span><span>.</span></span></p>
Учні мріють про лабораторки у вигляді ігор.

Багато батьків скаржаться, що діти не завжди добре запам'ятовують нову інформацію. Серед основних причин – нудний спосіб подачі і її неактуальність/непридатність в житті. Однак, оскільки певну не завжди придатну інформацію все ж необхідно знати, окремі українські викладачі стали шукати варіанти способів подачі матеріалу. Знайшовся він в розумінні, що більш за все діти люблять грати. Так з'явилося відносно новий напрямок – подача знань у формі гри. Деякі вчителі вже відзначили, що отримані таким способом знання запам'ятовуються значно краще, ніж просте пояснення вчителя біля дошки, і відкладаються в довгостроковій пам'яті. Але такі ігри необхідно спеціально розробити під навчальні цілі. Ефективність такого методу подачі матеріалів розуміють всі. Але ресурсів і фахівців на розробку ігор не вистачає. Тому поки створенням ігор займаються ентузіасти, а впроваджують їх потроху приватні і спеціалізовані школи.

ДЛЯ МОЛОДШИХ — РЕБУСИ І ЗАГАДКИ

Лілія Каракула, вчитель початкової школи і сертифікований майстер гри, вже може поділитися деякими результатами своїх праць щодо випробування альтернативних методик навчання: "В деяких приватних школах я вже практикувала, хоча поки і не на основних, а додаткових уроках, ігрові способи подачі матеріалу. Для цього я спеціально розробила гру, яка дає можливість дітям здійснювати віртуальні подорожі в різні країни, познайомитися з особливостями культури, архітектури, звичаїв, історії, виконуючи різноманітні захоплюючі завдання. Виглядає вона, як настільна, розрахована на учнів молодшої школи. Завдання нескладні, але, як показала практика, дуже цікаві дітям. Наприклад, потрібно закреслити кожну другу букву в певному слові, після чого можна буде прочитати назву столиці Туреччини. Або, навпаки – вставивши певні букви, можна отримати популярні турецькі солодощі, розгадавши ребус – назву народних музичних інструментів Хорватії тощо". Всі діти запам'ятали особливості країн, куди робили віртуальні подорожі, каже вчитель. За словами інших вчителів, хто також практикує такі заняття, даний спосіб може використовуватися не тільки в якості подачі матеріалу, але і як перевірка знань.

КОЛИ ВПРОВАДИТИ СКЛАДНІШЕ. Відзначають ігротехніки і ще одну тенденцію. По-перше, вчителів-ентузіастів, які практикують альтернативні методики навчання, порівняно мало. А по-друге, в загальноосвітніх школах застосувати такі способи подачі матеріалу складніше через більшу кількість дітей в класах (в порівнянні з приватними школами, де їх 5-15 осіб). "Якщо дітей в грі занадто багато, то їх увагу буде вислизати. Є ймовірність, що частина або навіть вся інформація, крім тієї, над якою "працювала" конкретна дитина, не засвоїться", – кажуть вчителі. При цьому, як метод контролю, спосіб гри, на їхню думку, підходить більшою мірою. Ігротехніки вбачають проблему ще і в тому, що недостатньо бути хорошим учителем, щоб скласти гру правильно, – потрібно також отримати певні знання про ведення гри.

Є своя думка і у батьків. Вони, з одного боку, раді подібним експериментам, а з іншого - переживають, що нехай і ігри, але вони стануть додатковим навантаженням. "Ми і так пізно приходимо додому після уроків, а ще потрібно зробити домашні завдання. Ми на такий позакласний захід підемо навряд чи", - говорить мама другокласниці Люди з Києва Ольга Потапова.

new_image_244

Школярі люблять ребуси і загадки, а відповіді запам'ятовують швидко і надовго.

ДЛЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Широку популярність ігровим способам подачі матеріалу для старшокласників прогнозує засновник і автор проекту Workshop Edu-Games Ukraine, ігротехнік-фасилітатор і консультант з питань освіти Наталія Чупріна.

"Подача як навчального, так і розвиваючого матеріалу у формі гри, впровадженої в хід уроку, на мій погляд, відбилося б на успішності позитивно, - каже вона. - Причому гри можуть бути різні, від квестів до стратегій - можна створювати їх під різні потреби".

Так, за допомогою гри можна краще запам'ятати матеріал з фізики / хімії, можна придумати гру на міжособистісні відносини або профорієнтацію. Вчителі, які вже працюють в цьому напрямку з учнями старших класів, кажуть, що створювати гру для них складніше, але цікавіше. Популярністю користуються як гри з ведучим/модератором, який може бути учасником гри або просто її вести, так і гри, розраховані на школярів без "керівництва". У більшості випадків вчителі солідарні, що розроблена гра за допомогою одного з шкільних предметів могла б стати відмінним способом перевірки знань учнів.

"Якби, наприклад, лабораторну гру можна було провести, граючи в настільну гру, і в ній потрібно було б вирішувати формули, відгадувати кольору змішаних реактивів тощо, просуваючись таким способом до оцінки, це було б цікаво. І не виключено, що багато хто б вчився старанніше", - вважає учень 10 класу однієї з київських шкіл В'ячеслав Терехов, підкреслюючи, що для позакласної активності це не дуже гарна ідея - тому що навчальний день і так досить довгий.

Ви зараз переглядаєте новину "Ненудні уроки: як створюються і впроваджуються в навчання розвиваючі ігри". Інші Новини освіти дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Юлія Полєхіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування