Катерина Степаненко
редактор "Сегодня" дізналася, за навчання на які професії готові платити українські випускники, і порівняла їх вибір з галузями, в яких на думку міжнародних експертів вже через 10 років з'явиться найбільша кількість мільйонерів.
У нас обійшлося без сюрпризів – в тренді, як і раніше економісти і юристи. Так, згідно з останніми звітами Міносвіти щодо вступної кампанії-2016, батьки юних українців готові викласти кругленьку суму, щоб навчити своє чадо на правознавця – 19 302 зарахованих. На другому місці опинилися менеджери – платити за навчання готові 9328 абітурієнтів. Третіми за популярністю серед контрактників виявилися "Фінанси, банківська справа і страхування" – 8707 зарахованих на платній основі. А ось п'ятірку лідерів замикають "Вчителі шкіл" (8335 контрактників) і "Облік і оподаткування" (7447 контрактників). У топ-10 також потрапили філологи (6843), фармацевти (6212), економісти (5899), медсестри (5633) і підприємці (5585).
На жаль, судячи з оцінок міжнародних експертів, українська молодь поки слабо орієнтується в світових трендах і нерідко помиляється у виборі професії. Так, днями британське агентство Capgemini представило свій щорічний звіт World Wealth Report, в якому виділив 16 галузей, де, на їхню думку, буде найбільше мільйонерів через 10 років. Виявилося, нинішні студенти-контрактники не прогадали тільки з однією сферою – фінанси. На думку експертів, світові біржі будуть процвітати ще довгий час. На другому місці опинилася сфера високих технологій – 30,9% опитаних експертів вважають, що винахід речей, здатних полегшити життя людині, принесе в майбутньому мільйони. Успішними будуть працівники медицини, особливо ті, які будуть винаходити нові медпрепарати і ліки від раку та СНІДу, – мільйонні заробітки в цій сфері обіцяють 30% опитаних експертів. П'ятірку галузей-мільйонерів в майбутньому замикає сфера виробництва (екологічний підхід врятує нас від дефіциту ресурсів) і будівництва (вирішить питання з перенаселенням міст) – в цьому впевнені 20% аналітиків.
Ми дізналися у експертів, чому ж українська молодь так погано відчуває світові галузеві тенденції. "Всьому виною помилкове відчуття батьків і випускників про значимість спеціальностей. Економіка і право були довгий час елітними сферами, не для всіх. Тепер же при вступі за ЗНО всі прагнуть потрапити на ці спеціальності. Тут же грає роль і пострадянське уявлення про непрестижність робітничих професій, тут і батьки, яким не принесли щастя дипломи інженерів. При цьому ніхто не дивиться на те, що навіть зараз на ринку немає попиту на юристів, ні на економістів. Наприклад, у нас на порталі в категорії "Виробництво" – 14 тисяч вакансій, в медицині 8 тис., а ось для юристів тільки 1 тисяча по всій країні", – пояснила нам HR-експерт Тетяна Пашкіна.
КОНТРАКТНИКІВ МЕНШЕ ПОЛОВИНИ
Крім того, в Міносвіти повідомили, що в цьому році більшість студентів денної форми навчатимуть за кошти держбюджету – на контракт потрапили всього 49% від всіх абітурієнтів. "Всього в цьому році в українські вузи на денну форму навчання надійшло 465 тисяч 283 абітурієнти. До цього числа входять як студенти-бюджетники, так і контрактники за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями – бакалавр, магістр, фахівці та молодші спеціалісти. При цьому на бюджет надійшло 237 тисяч 625 абітурієнтів, а на контракт – 227 тисяч 654 абітурієнти", – пояснили в Міносвіти. Крім того, як показує статистика відомства, кількість контрактників перевищує бюджетників в навчанні на бакалавра і спеціаліста. При цьому на магістра і молодшого спеціаліста навчатимуться в основному за рахунок держави.
Головні теми