Вкласти гроші в антикваріат і мистецтво: з чого почати і як відрізнити оригінал від підробки

26 Лютого 2017, 12:00

У тренді фарфор, вишиванки, ікони та роботи сучасних художників

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Справжній</span> <span>антикваріат</span><span>.</span> <span>Особливо</span> <span>цінуються</span> <span>предмети</sp
Справжній антикваріат. Особливо цінуються предмети

Нерухомість, предмети старовини і мистецтва завжди вважалися найнадійнішим способом збереження і примноження капіталу. Особливо в смутні часи, коли на ринок буквально викидається все, що може представляти хоча б якусь цінність. Якщо країна починає все частіше світитися на міжнародній арені і привертає до себе інтерес, – все, що було вироблено в ній, а особливо якщо воно має яскраво виражений національний характер або було вироблено на заводах, яких вже немає, – стає привабливим для колекціонерів. Так, не пропадає інтерес до предметів, вироблених в гітлерівській Німеччині. Також з кожним роком все більшу цінність набувають речі, вироблені в Радянському Союзі, – країні, якої вже немає.

Втім, цінність становлять не тільки старовинні артефакти, а й предмети сучасного мистецтва – картини, скульптури, кераміка і багато іншого. Так, останнім часом у світі, та й в Україні, стало відкриватися все більше приватних галерей і музеїв, а в інтернеті з'являється багато всіляких груп молодих художників і скульпторів, які пропонують свої роботи. Як у випадку з антикваріатом, так і з предметами сучасного мистецтва, важливо розуміти, що і скільки коштує і як відрізнити "мазанину" від що стоїть картини. Розібратися в цьому нам допомогли арт-дилер, засновник проекту in-art Георгій Брайловський і співвласниця приватної галереї Voloshyn Gallery Юлія Волошина
.

КУПУЄМО СТАРЕ. Щоб не потрапити в халепу, купуючи предмет старовини, потрібно розуміти: антикваріат – це те, що вироблено понад 50 років тому, не серійного виробництва, те, що представляє певну унікальність (наприклад, було вироблено не більше 50 шт., певним майстром і т. д.), має зв'язок з історичною епохою чи подією, і те, що складно підробити. Зрозуміло, новачкові складно відрізнити дореволюційний самовар від сучасної підробки. Тому експерти рекомендують звертати увагу на предмети і напрямки, які багаторазово випробували умови зміни кон'юнктури і злети-падіння ринку і залишилися затребуваними.

Безумовно, перше місце займають предмети живопису, але вони і найдорожчі. А ось серед стійких сегментів в світі, яким промишляють колекціонери, можна назвати фарфор, "ювелірку" і ікони. Завжди користуються успіхом нумізматика і фалеристика (ордени і медалі), але вони, як і живопис, вимагають великих вкладень. Пострадянським захопленням можна назвати букіністику. Все більшою популярністю користується сьогодні національне мистецтво: українська вишивка, наївна ікона і кераміка. На початковому етапі такі речі можуть коштувати копійки, але пізніше на них формується стійка висока ціна.

Але відрізнити підробку від оригіналу досить складно навіть експертам. Так, найпопулярніший метод "зістарити" – зберігати бронзову скульптуру у вигрібній ямі: бактерії, що сприяють розкладанню, прекрасно справляються і з залізом, і з деревом. Ще живопис і ікону штучно "коптять", накидаючи тим самим до 100 років. Полотна можуть ламати, створюючи в лаку штучний кракелюр (штучне зістарювання, "пляшковий кракелюр"). Тому, придивляючись до досить дорогого антикваріату, краще звернутися за консультацією до фахівця або в антикварну крамницю. Послуги експерта недешеві – вони можуть обійтися від 10 до 30% вартості оцінюваного предмета. Існує також мистецтвознавча експертиза, яка оцінює предмет по стилю заявленого періоду (наприклад, соцреалізм), технічна експертиза (аналіз матеріалу, складу фарб і т. д.). В середньому оціночну експертизу предмета, який претендує на антикваріат, можна зробити за 2-5 тис. грн. Але ця ціна може зрости і до 10-15 тис., якщо предмет вимагає більш ретельного аналізу. Експерти рекомендують все ж звертатися до знавців того чи іншого напрямку, оскільки їх оцінка буде найбільш об'єктивна – адже, наприклад, в порцеляні при визначенні підробок не існує технічних засобів контролю. Якщо ж немає можливості оплачувати знавців, є безліч форумів, на яких можна почерпнути базову інформацію.

ДЕ І СКІЛЬКИ. На Андріївський узвіз йти не варто: тут, як правило, продають підробки для іноземних туристів. А ось на стихійних блошиних ринках (Куренівка, Петрівка) можна знайти вартісні речі. Самі відомий офіційний ринок - в Експоцентрі на Броварському проспекті, 15. По суботах, з 9:00 до 13:00, там можна знайти любителів старовини. Якщо в суботу проходить виставка, "блішка" переміщається в Експоцентр на Салютній. А кожної останньої суботи місяця трапляється загальноукраїнський зліт, де збираються колекціонери з усієї країни.

Щоб обзавестися цінністю, не обов'язково бути мільйонером. Але готуйтеся розщедритися на $ 50-400 – залежно від того, чи має експонат музейну цінність, або це предмет побуту. Раритети можуть коштувати і до $ 1 тис., але їх, як правило, на барахолку не виносять, здійснюючи продаж через лавки або по інтернету, в спільнотах антикварів. Угоди укладаються в твердій валюті, або за курсом Нацбанку. Для надійності, щоб не купити підробку, можна домовитися з експертом про супровід: він або попросить за свої послуги 10-25% вартості покупки, або фіксовану ціну, від $ 20-30.

-1_103

АРТ НА ЕКСПОРТ

Предмети антикваріату – товар ходовий. І якщо ви вирішили вивезти бабусин самовар за кордон, заробивши на його продажу, ознайомтеся з Законом України №1068-XIV "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". Він передбачає, що для перевезення предметів, яким понад 50 років, необхідно мати право власності (чек купівлі-продажу, договір дарування, спадщина), висновок Держекспертизи, за якою видається свідоцтво на право вивезення предмета. Видає таке свідоцтво Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України або виконавчі філії цього департаменту, які є в великих містах України. В ідеалі отримати заповітний папірець можна за 7-30 робочих днів і 7-27 грн. На практиці ця вартість зростає від 1 до 3 тис. грн, в залежності від терміновості і цінності експоната. Щоб не возитися самостійно, можна звернутися в фірми-прискорювачі, де вартість дозволу зросте до 4000-6500 грн.

ПЕРСПЕКТИВНЕ МИСТЕЦТВО СЬОГОДНІ

Сьогодні, за словами експертів, все більшої популярності і цінність набуває сучасне мистецтво, а ось антикварний живопис - не в тренді: нові колекціонери старого мистецтва не з'являються, а старі вже розпещені. Тому проводити аукціони в Україні по антикварних живопису немає сенсу. Саме тому колекціонери зайняті пошуком нових імен, роботи яких в майбутньому можуть стати цінними.

.jpg_82

Колос, що повстає. Скульптор Єгор Зігура. Ціна 80 тисяч фунтів

СУЧАСНІСТЬ. Так, найдорожчими роботами українських авторів, проданими на аукціонах, останнім часом були фотопроект Віталія та Олени Васильєвих "Апокаліпсис" за $ 207 тис. і робота Анатолія Криволапа "Кінь. Вечір", що пішла за 186 тис. грн. Сучасне українське мистецтво зайняло свою, хай і не найдорожчу, але гідну нішу на світовій арені арту, тому придбати кілька робіт молодих художників дуже перспективно. Але щоб не помилитися, важливо знати, що цінність художника, нехай і молодого, - в його історії.

new_image6_141

В лідерах. Саша Чичкан. "Френк Сінатра"

У пошуках шедевра, знову ж таки, не варто вирушати на Андріївський узвіз – там переважно представляють свої роботи художники, що не знайшли визнання серед професіоналів. За цінними полотнами грамотніше всього йти в художні галереї, які професійно оцінюють перспективу художника. Зацікавившись роботою, з'ясуйте, в скількох галереях висять його роботи, в яких виставках він брав участь. Безумовно, персональні авторські виставки додадуть до вартості роботи художника один, а іноді і два нулі. Чим більше персональних або просто виставок, тим дорожче цінується художник: поважаючі себе і своє ім'я галеристи не стануть брати роботи творців (художників, скульпторів), які не становлять ніякої цінності. Оскільки виставка – це своєрідний огляд професіоналів, мистецтвознавців і критиків – то саме після неї ім'я художника, а значить, і його робіт, починає оцінюватися в сотнях доларів. Ще більшу цінність отримує автор, який виїжджав зі своїми роботами за кордон. Також, за словами наших експертів, нехай навіть одна робота автора, але куплена іноземними галереями, говорить про те, що його ім'я може вирости в ціні в кілька разів.

new_image3_266

Олена Придувалова. "Алея"

Висновок: якщо ви хочете вкласти гроші, а не купити предмет декору в будинок, не варто розраховувати на свій смак. Зверніться до знавців: мистецтвознавців, галеристів, арт-дилерів. Останні - посередники між художником і продавцем, і продавати цікаві роботи - їх робота. Вони не будуть зв'язуватися з безперспективними художниками. За гідну роботу будьте готові викласти від $ 500 до 1 тис., а за шедевр - до $ 10 тис. Але такі роботи через п'ять років можна буде продати мінімум в 2-3 рази дорожче.

new_image4_217

Ближе до класики. Ольга Кравченко. "Іриси на білому столі"

Ви зараз переглядаєте новину "Вкласти гроші в антикваріат і мистецтво: з чого почати і як відрізнити оригінал від підробки". Інші Покупки дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Шагінян Тетяна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування