Вчені знайшли можливу причину того, чому куріння викликає рак

Можливою причиною розвитку раку при тривалому курінні сигарет є те, що компоненти тютюнового диму змінюють роботу білкової "упаковки" ДНК, що робить гени вразливими для накопичення мутацій, говориться в статті, опублікованій в журналі Cancer Cell.

"Ми показали, що частина змін, які сприяють розвитку раку легенів, не є справжніми мутаціями. З цієї причини, якщо людина припинить курити, то ймовірність придбати рак у неї зменшиться, так як ці шкідливі епігенетичні зміни припинять накопичуватися в її клітинах", – розповідає Мішель Ваз (Michelle Vaz) з університету Джона Гопкінса в Балтіморі (США).

З часів Колумба і "відкриття" тютюну європейцями серед багатьох людей побутувало уявлення про те, що куріння в "розумних межах" є корисним, а не шкідливим для здоров'я. В результаті цього до кінця 19 століття більше половини населення Європи і Америки, зокрема і жінки, були курцями, і тільки в середині 20 століття вчені змогли переконати публіку в тому, що куріння є смертельно небезпечним для організму.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як показують останні дослідження, крім підвищеної ймовірності розвитку раку легенів, куріння також підвищує ймовірність розвитку інфаркту у вісім разів в похилі роки життя і потроює шанси випадання зубів. Крім того, тютюн і нікотин впливають на життя не тільки самих курців, але й їхніх ще не народжених дітей, змінюючи структуру білкової "упаковки" ДНК в їхніх статевих клітинах.

Як розповідає Ваз, сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що куріння в рази збільшує ймовірність розвитку раку легенів і є прямою причиною його появи, проте сам механізм того, як виникає пухлина, поки залишався таємницею для генетиків і медиків. Це заважає пошуку можливих способів захисту курців від хвороби і смерті.

Ваз і її колеги зробили перший крок до отримання відповіді на це питання, спостерігаючи за тим, що відбувається всередині культур клітин легенів, які вирощувалися в живильному середовищі, що є "рідким" еквівалентом тютюнового диму.

Доза цього "диму" була розрахована таким чином, що за 15 місяців спостереження клітини поглинули стільки канцерогенів, скільки в середньому отримує завзятий курець, що вживає приблизно по пачці сигарет на день протягом 20-30 років.

Як показали ці спостереження, сигаретний дим і речовини, що містяться в ньому, спочатку не викликали мутації в ДНК клітин, а діяли на них зовсім іншим способом. Їх "обкурювання", за словами вчених, призводило до того, що в клітинах легенів включався ген і пов'язаний з ним фермент EZH2, що відповідає за включення і виключення ряду інших ділянок ДНК шляхом внесення змін у білкову "обгортку" генома.

Генетичний матеріал людини і всіх інших живих істот із відокремленим клітинним ядром упакований в особливі білки-гістони, які утримують згорнуту ДНК на місці і впливають на "зчитування" окремих генів.

В останні роки генетики знаходять все більше натяків на те, що ця "обгортка" ДНК бере участь в передачі інформації між поколіннями і дозволяє тваринам і рослинам швидше пристосовуватися до нових умов середовища, і проблеми з "перезаписом" особливих міток на її поверхні виявилися пов'язані зі схильністю до гомосексуальності та суїцидів серед людей.

Зміни в структурі гістонів, як зазначає Ваз, можуть впливати на роботу генів, які захищають клітину від накопичення в ній мутацій і відповідають за запуск апоптозу, "програми самознищення", яка нищить її при появі критичних поломок у ДНК. Проблеми в роботі цих генів, як відзначають вчені, з'явилися в культурах клітин вже на 10 день "куріння".

Погіршення роботи цих генів, як показали подальші досліди на "пробіркових" легенях, зробили клітини більш чутливими до дії канцерогенів, ніж вони були до початку експериментів. Завдяки цьому мутації в їхніх генах починають з'являтися в них набагато частіше, що і є причиною розвитку раку легенів у курців.

Що цікаво, подібні зміни в устрої "обгортки" генів не є постійними. Приблизно через півроку після завершення дослідів робота ферменту EZH2 та інших пов'язаних з ним ділянок геному прийшла в норму. Як вважають вчені, це може пояснювати те, чому припинення куріння різко знижує ймовірність розвитку раку та інших проблем з роботою легень навіть для найбільш затятих курців. Крім того, тепер вчені можуть розробити ліки, які будуть блокувати зміни в роботі EZH2 і захищати людей від раку.

Раніше вчені виявили ще одну небезпечну властивість сигарет.