У те, що мозок працює лише на 10%, вірить більше половини людей, з'ясували американські психологи. Цей та інші міфи виявилися широко поширені навіть серед людей, які поглиблено вивчали нейробіологію, повідомляє gazeta.ru.
Міфи, пов'язані з роботою мозку, надзвичайно живучі – в них вірить більше половини людей, причому навіть ті, хто вивчав нейробіологію. До такого невтішного висновку прийшли американські психологи. Присвячена цьому стаття була опублікована в журналі Frontiers in Psychology.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Так, наприклад, згідно з поширеною помилкою, людина використовує мозок лише на 10%. Насправді кожна область мозку має свою функцію і у здорової людини немає такої частини мозку, яка була б не задіяна в роботі.
Якщо ж через пошкодження мозку будь-яка його частина перестає функціонувати, з часом клітини мозку в цій області вироджуються.
Інше, дещо менш популярне переконання свідчить, що від солодкої їжі діти стають менш уважними. Однак метааналіз декількох десятків досліджень, присвячених цьому питанню, не виявив ніякого значущого зв'язку.
Ці та інші помилки були використані в тесті, який пропонувалося пройти добровольцям. Вони повинні були погодитися або не погодитися з пропонованими твердженнями. Всього в дослідженні взяли участь 598 педагогів, 234 людини, які вивчали науки про мозок додатково, і 3045 осіб, які не мають спеціальної освіти в цій області.
В останній групі, як і очікувалося, частка тих, хто вірив в міфи, виявилася найвищою – 68%. Однак серед педагогів таких виявилося небагато чим менше – 56%. І навіть серед тих, хто поглиблено вивчав роботу мозку, в міфи вірили 46%.
Найбільш живучими виявилися міфи про те, що люди з дислексією (нездатність навчитися нормально читати і писати) бачать букви в дзеркальному відображенні, і про те, що людина краще засвоює інформацію, подану відповідно до його типу навчання (візуального, кінестетичного, аудіального).
Родоначальником першого твердження був американський невролог Самуель Ортон. Він висловив таке припущення ще в 1920-х роках, допустивши, що схильність деяких дітей писати букви в їхньому дзеркальному відображенні може бути пов'язана з дислексією. Надалі це припущення не підтвердилося. Теорія про різноманітні стилі навчання з'явилася в 1970-х роках, але теж не підтвердилася подальшими дослідженнями.
Найбільш вільними від забобонів про особливості мозку виявилися молоді люди з вищою освітою, які вивчали науки про мозок і які переглядали наукові дослідження на цю тему.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
"Результати показують, що профільна освіта допомагає зменшити віру в подібні міфи, але не позбавляє від неї повністю", – роблять висновок автори роботи.
Більшість міфів про роботу мозку пов'язані із занадто спрощеним або взагалі неправильним розумінням висновків досліджень. Небезпека в тому, що багато хто з них пов'язані зі сферою освіти. Так, учитель, переконаний, що діти з дислексією бачать букви задом наперед, не зможе нормально навчати таку дитину. Крім того, вчителі можуть витрачати час на розробку підходів до навчання відповідно до міфів про різне сприйняття інформації, замість того щоб використовувати методики з доведеною ефективністю.
"Я стикалася з міфами про мозок, навчаючи викладачів, – говорить Келлі Макдональд, одна з авторів дослідження. – Багато хто з них використовував засновані на міфах практики під час навчання дітей".
"Нас здивувала кількість людей, які вірять в міфи про мозок, серед тих, хто вивчав нейробіологію, – відзначає провідний автор дослідження Лорен Макграт. – Вони вірили в основному в міфи, пов'язані з навчанням і поведінкою.
Так що не завжди знання в області нейробіології сприяють розумінню психології". Ґрунтуючись на отриманих результатах, дослідники збираються розробити навчальний модуль, присвячений розвінчанню міфів про роботу мозку. Поки що він буде орієнтований переважно на педагогів.
Головні теми