Експерт-музеолог Зеновій Мазурик: "Музеї показують соціальну, а не монетарну цінність речей"

2 Серпня 2017, 14:29

До 12-х роковин Фонду Ріната Ахметова Зеновій Мазурик розповів про те, що якість роботи музею вимірюється не в кількості відвідувачів, а в ступені їх зацікавленості

<p style="text-align: justify;">Зеновій Мазурик: "Конкурс "Динамічний музей" дав поштовх так званій "динамізації" музейної діяльності в Україні". Фото: prostir.museum</p>
Зеновій Мазурик: "Конкурс "Динамічний музей" дав поштовх так званій "динамізації" музейної діяльності в Україні". Фото: prostir.museum

- Яка місія музеїв на сьогоднішній день?

- Всі музеї збирають, зберігають, досліджують і презентують, показують. Сучасна тенденція така, що в музеї має бути місце для діалогу різних спадщин і пам'ятей.

Свідоцтва минулого – це знаки, символи, значення яких розкривається в різних контекстах. І завдання співробітників музею – формувати контекст, ставити питання і шукати на них відповіді: хто ми, куди йдемо, як всі разом зможемо знайти взаєморозуміння? Повинна бути присутнім і емоційна складова в музеях, ігрова. Через гру люди вчаться. Але гра повинна бути добре організована через інтерактивні методи. Є навіть такий термін "едьютейнмент", що означає навчання через розвагу.

Нові методи музейної комунікації вже використовуються в українських музеях – наприклад, в Національному музеї мистецтв України, в музеї Ханенків, в літературному музеї в Харкові, в одеському музеї ім. Блещунова. У природничому музеї Львова є тимчасова експозиція "Мистецтво виживання" про те, як виживають тварини в міському середовищі. Але це не стільки гра з експонатами, скільки гра "на тему" з використанням експозиції. Наприклад, різні квести, пошукові екскурсії. В процесі пошуку глядачі дізнаються щось нове, допомагають один одному, взаємодіють.

- При цьому людей в музеях досить мало. Що треба зробити, щоб їх стало більше?

- Завдання музею – не заробляти якомога більше грошей з відвідувачів, збільшуючи їх кількість. Функція музею – соціальна, служити розвитку суспільства. Формувати людину, громадянина, у якого є пам'ять, заснована на людських цінностях. А кількість глядачів не така важлива. Є туристи, які забігли в музей, пофотографувати на телефон і втекли, мовляв, вдома подивимося. Я бачив в Луврі, як біля Джоконди стояла ціла юрба з фотоапаратами. Але вони ж не бачили, що їм показують.

Треба працювати з відвідувачами, зацікавлювати, щоб приходили в музей ще. Наприклад, проводити таку роботу з пенсіонерами, дітьми, з інвалідами. Музей показує не монетарну цінність речей, а соціальну та суспільну. І коли відвідувач це зрозуміє – робота музею буде вважатися якісною.

- Наскільки важливі приватні чи державні інвестиції в музеї?

- Музей може бути приватним, але він – все-таки неприбуткова організація. Він не може бути самоокупним. Все одно завжди потрібне додаткове фінансування, як з бюджетних коштів, так і інших джерел.

У сучасній музейному середовищі дуже важливо вміти залучати партнерів. Завдання держави – підтримувати музеї, але державних грошей завжди не вистачає. Тоді на допомогу приходять приватні інвестиції. Наприклад, в США немає міністерства культури, і музеї не мають прямого фінансування з бюджету. Але там є багато стимулів, які дозволяють залучати приватні гроші. Там дуже великий донорський ринок, де підприємства, фонди і багаті (і не тільки) люди підтримують діяльність музеїв.

В Європі дуже поширена форма управління музеями через фонди або товариства з обмеженою відповідальністю, які створюються з музейних працівників. У них є і досвід роботи, і високий професіоналізм, і відповідна освіта. Вони беруть на себе відповідальність за музей і розширюють його можливості. Є тенденція до автономізації музеїв, що допомагає їм заробляти більше грошей. У нас в країні музейна політика дуже статична, у нас немає нових методів управління музеями.

- Але оновлення музеїв все-таки відбувається? Як змінюються музеї?

- Так, в музеях працюють професіонали, відповідальні і старанні. Але розвиток музею повинен відбуватися як знизу, так і зверху. В Україні діяльність музеїв, як я вже сказав, обумовлена недосконалою культурної та музейної політикою.

Якщо взяти як приклад Польщу, то там відбулися серйозні зміни в музейній і культурній політиці. І там з'явилося те, чого нам не вистачає – професіоналізація, науково-дослідні інституції, які займаються дослідженням музейної проблематики. У нас з'явилося багато музеєзнавчих кафедр і спеціальностей у вищих навчальних закладах, але цього мало. У нас немає магістерських програм, немає нормативного зобов'язання для музейних співробітників, щоб вони періодично підвищували свою кваліфікацію як наукові співробітники. Зміни в світі вимагають нових знань і умінь. І треба постійно поповнювати свої знання, щоб застосовувати їх на практиці.

Продовжуючи тему Польщі: там є музей Варшавського повстання, відкритий музей Пана Тадеуша, музей Шопена, є цікаві музеї в Гданську, Кракові, Вроцлаві. Це сучасні музеї, які використовують сучасні засоби комунікації, де не дуже багато об'єктів в експозиціях, але тема розкривається глибоко, є можливості для її інтерпретації найбільш різним людям. Тому що в музейній діяльності використовуються не тільки такі науки, як історія або мистецтвознавство, це ще й інші – філософія, соціологія, антропологія, педагогіка, коммунікологія та ін.

- Наскільки проект "Динамічний музей" Фонду Ріната Ахметова зміг допомогти українським музеям в розвитку?

- Ця програма багато дала – не тільки гроші, але і знання, і знайомства з дуже цікавими людьми, з музеями. Конкурс "Динамічний музей" дав поштовх так званій "динамізації" музейної діяльності в Україні. В рамках проекту було розглянуто 25 заявок, відібрано два музеї. Головний переможець конкурсу – Львівський природознавчий музей, володіючи унікальними експонатами відомими в світовому музейному співтоваристві, протягом 20 років був закритий для відвідувачів. Грант Фонду Ріната Ахметова було виділено не на ремонт самого музею, а на розробку стратегії розвитку і створення нової постійної експозиції. Завдяки йому співробітники змогли познайомитися з кращими зразками природничих музеїв Європи. Музей провів ряд семінарів, конференцій, колоквіумів зі стратегічного планування, на підставі яких була розроблена концепція розвитку Львівського музею.

В рамках проекту "Динамічний музей" найвідоміші фахівці з Німеччини, Грузії, США прочитали ряд лекцій з музейної справи. Це дуже важливо для українських музеїв. Ще один переможець, який виграв конкурс "Динамічний музей" – музей Івана Гончара в Києві, актуалізував свою етнографічну спадщину і показав її в сучасному аспекті.

Взагалі, для музеїв зараз нелегкі часи. Не завжди виконуються основні функції музеїв, вони повинні виживати, незважаючи ні на що. Такі проекти, як "Динамічний музей" Фонду Ріната Ахметова, дають шанс українським музеям вийти на новий рівень за рахунок сучасної подачі своїх експонатів і інтерактивних комунікацій з відвідувачами.

Ви зараз переглядаєте новину "Експерт-музеолог Зеновій Мазурик: "Музеї показують соціальну, а не монетарну цінність речей"". Інші Інтерв'ю зірок дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Станіслав Донець

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування