"Вас зомбують" – цю фразу останнім часом можна почути мало не на кожному розі. Причому кожен вважає, що зомбують тільки опонентів. Але під час інфовійн "робота" проводиться на всіх фронтах. Ми спробували виділити основні типи людей, які особливо схильні до зомбування, і головні "гачки", на які ловлять довірливих рибок.
Консультант з підвищення ефективності персоналу "Майстерні веб-бізнесу" Роман Макаренко каже: "Колись людині було необхідно жити в "зграї", приймаючи її правила, інакше він би просто загинув. Те, що цей закон діє і сьогодні, доводить відоме дослідження. У кімнаті сидять 6 чоловік – один випробуваний і п'ять "підсадних качок". На столі перед ними 6 фішок – 5 чорних і 1 біла. Всім задають питання: "Якого кольору фішки?". Підмовлена "зграя" стверджує, що всі чорні, і в 55% випадків ті, кого випробують погоджуються з більшістю. Звичайно, всередині сумніваються, але тим не менш. Виходить, половина з нас готова повторювати те, що говорить їх оточення – а це серйозна допомога організаторам інфовійн".
СЛУХНЯНІ. Тривожні події б'ють в першу чергу по емоціям. Занурюючись в них, ми автоматично провалюємось в дитячі травми. Пам'ятайте батьківський заповіт: "Слухай старших"? Дорослі не забувають його, а лише переносять відповідальність за власне життя з батьків на керівників рідного підприємства, міста, країни. Скаже начальник: "Вам погано, холодно, голодно, вас рятувати треба", ми і віримо, адже з дитинства пам'ятаємо, що "батя завжди правий". Іншого сценарію просто немає – людина не вміє виживати, якщо ніхто не скаже як. Так що слухняні діти суворих батьків, незважаючи на вік, теж відмінно піддаються зомбуванню.
ЯК ГЕРОЙ. Люди завжди прагнуть бути героями і хочуть бути на боці сильних. Так що з появою переможця більшість людей автоматично приймає його сторону, незважаючи на моральне обличчя героя. Переможців адже не судять. Логіка проста: бути з героєм – значить, самому бути героєм. У цієї тріумфальної ходи є лише одне "але": переможений, коли прийде в себе, візьме на озброєння модель поведінки переможця. І все почнеться спочатку: пропаганда, підбурювання ідей та інтересів, конфлікти. Цій моделі поведінки багато тисяч років. А наслідувачі – третя категорія, легко піддається пропаганді.
СЛІДИ ПРОПАГАНДИ
У часи інформаційних війн необхідно вчитися відрізняти правду від вигадки і знати таємні "гачки", на які нас ловлять знавці психотехнологій. Засновник і директор тренінг-центру "Спікер" Наталія Лозійчук пояснює: "Люди ведуться насамперед на дві речі – страхи та стереотипи (мислення і поведінки). Тому, щоб легше було впливати на людину, йому потрібно відключити логіку і включити емоції: налякати, образити, похвалити, пообіцяти подарунки – діяти можна по-різному".
КЛЮНУТИ НА ЖАХ. Спочатку людині повідомляють страшну історію про те, як "стадо людей Х знущалося над невеликою групою людей Y". Після такого пасажу подальшу інформацію вже не аргументують і не підтверджують фактами: картинка включила емоцію і люди "клюнули" на "жах".
ЗАХИЩАТИ МАЛЕНЬКИХ. Важливо звертати увагу на мовний прийом, який часто використовується: небажаних зазвичай називають "стадом", а їхні дії "знущанням", при цьому "свої" описуються і показуються у вигляді "невеликої групи". Тут "вшитий" певний стереотип, активно формований у всіх нас з дитячих років: бити тих, кого за чисельністю менше, недобре, їх потрібно захищати. Це моральна норма для нашого суспільства – допомагати слабким і тим, хто в бою опинився в меншості. Хто порушує цей закон, робить нешляхетний вчинок і навіть злочин. А якщо злочин, то за ним повинно неухильно (знову стереотип) слідувати покарання. Висновок, до якого підводять: "людей Х слід покарати".
УЗАГАЛЬНЕННЯ. Ще один маніпулятивний трюк – надузагальнення. У цьому випадку злочинцями називають не тільки винних у конкретних діях, але також співчуваючих і тих, хто не висловлюється проти.
ЛІНИВИЙ СЕКРЕТ. "Хто володіє інформацією – той володіє світом", особливо, якщо цей "хтось" володіє інформацією про світ, про людей і про головні риси людей. Одна з таких рис – ледарство. Це ще одна "фішка", на яку роблять ставку пропагандисти. Вони знають, що перевіряти, сумніватися і аналізувати інформацію – це важка праця, і щоб виконувати її, потрібно бажання, терпіння, усидливість, а найголовніше – розвинене критичне мислення. Такий набір якостей є не у всіх, тому пропагандисти багато чого сміливо роблять за слухачів і телеглядачів самі. Так з'являється цукерочка, яку легко проковтнути і неможливо виплюнути.
НОН-СТОП. Головне в пропаганді – постійність у підтримці головних, ключових послань. Причому вони повинні бути гранично чіткими і простими, спрямованими на певні цільові аудиторії слухачів і обов'язково впливати на їх мотиви (потреби). Класичний приклад у цьому сенсі – ленінський посил "Землю – селянам, заводи – робітникам".
ВИПЛИВАЙ З ІНФОХАОСА
Інформаційних монстрів в сучасному світі величезна кількість – будемо вчитися не піддаватися їм.
"Для того, щоб протистояти пропаганді, перш за все слід визнати: "Так, я можу бути жертвою впливу ззовні, – стверджує Наталія Лозійчук. – Це визнання і є перший крок для протистояння зовнішньому впливу. Однак дуже багато хто не хоче з цим погодитися. "Як?! Я, такий освічений, начитаний, постійно в курсі всіх подій і новин, – і можу бути якоюсь жертвою? Це просто неможливо!". Така емоційна реакція цілком обгрунтована нашими захисними механізмами: "Я – хороший, і поганою (жертвою) бути не можу!" Також важливо пошукати відповіді на наступні питання: Які мети людини (групи людей), який повідомляє мені цю новину? Мене просто інформують чи все-таки хочуть вплинути на мою думку? У чому мене хочуть переконати? Наскільки доказово це все звучить? Чим це підкріплено? Які засоби для цього використовують: слова, відеоряд, щось інше? Якої реакції від мене очікує той, хто говорить, і чи дійсно це те, чого я хочу?"
ВАЖЛИВІ ПРАВИЛА. Крім того, щоб виманити правду з безлічі новин та повідомлень, необхідно знати ще кілька правил, які пропонує Роман Макаренко:
- Перевіряти інформацію, а на ту, яку перевіряти не збираєтеся, не включатися емоційно.
- Завжди ставте питання: "Чи потрібна мені ця інформація?" – І не поспішайте з відповіддю. Шукайте інший погляд на проблему, адже однозначність суджень – перша ознака того, що ви зомбовані. Почувши будь-яку плітку, запитуйте себе: "А чи є інша думка з цього приводу?"
- Шукати "свій" вихід. 70% людей приймають рішення, вибираючи з стандартних варіантів, навіть не думаючи, що ще можна зробити в такій ситуації. Наприклад: "Якщо почнеться війна, я піду воювати і стану героєм, або спираючись в підвалі і тоді виживу, але стану зрадником". Про те, що можна не піти на війну і при цьому не бути зрадником, людина не думає, а адже такий варіант існує (допомога в тилу, наприклад).
- Сперечатися з самим собою. Наш мозок влаштований так, що націлює нас шукати підтвердження, а не спростування вже сформованої думки. Наприклад, кандидат у депутати чи президенти каже: "Сяду в крісло – всім підвищу зарплату і пенсію". Людям, звичайно, хочеться в це вірити, і вони навіть не замислюються, яку ціну їм доведеться заплатити за такий "подарунок".
Читайте також:
- В Одесі проросійські активісти зміцнили свій табір мішками з піском
- Соцпрацівники пікетують Кабмін
- Київське кафе оголосило Путіну бойкот
- В Україні скоротили кількість документів для бізнесу
- Під Києвом готові прийняти понад півтори тисячі кримчан
- У Миколаєві вирішили підтримати біженців з Криму цементом
- У Луганському управлінні СБУ стріляли
Головні теми