Циганський барон – як хресний батько: про його існування знають всі, але мало хто його бачив. Живуть барони приховано, знайти їх непросто, так що звичайний українець нічого не знає про їх побут, закони, за якими вони живуть. Відомості з фільмів Еміра Кустуріци та оперети "Циганський барон" уривчасті і неточні: ми знаємо, що цигани люблять золото і що слово барона – закон. На цьому знання, мабуть, закінчуються.
В ПОШУКАХ БАРОНА. Свого героя ми шукали довго. Це й не дивно: виявилося, що титулованих баронів в Україні всього п'ять – у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Золотоноші (Черкаська область) та Ужгороді. На пошуки київського барона пішло два тижні. Ми знайомилися з циганськими дітьми на вулиці, і за двадцятку ті божилися, що ввечері зателефонують і дадуть телефон барона – але ніхто не передзвонював. Ми чіплялися до циган на вулиці, писали повідомлення всім знайомим ромам (саме так потрібно правильно називати народність, чия історія налічує 5787 років) у всіх соціальних мережах. Але все було марно: незважаючи на гадану відкритість ромів, живуть вони замкнуто і в своє коло чужинців не пускають. Порятунок прийшов несподівано: на барона нас вивели цигани, виступаючі в одному з київських ресторанів. Як пізніше нам сказав сам барон, до якого ми напросилися в гості, "в мій будинок може постукати будь який циган – двері для нього завжди будуть відкриті, і я допоможу, чим зможу. А для не ромів – у мене не прохідний двір".
АВТОРИТЕТ. На території колишнього СРСР більше авторитетного цигана, ніж барон, немає. У Швеції живе цілком офіційний циганський король, але в Україні, наприклад, авторитет барона куди вище, ніж цього короля. Втім, титул барона сьогодні – це щось подібне звання англійської королеви: звучить почесно і гордо (барона багато хто просить прийти на весілля або стати хрещеним батьком), але доходу він не приносить і передбачає куди більше турбот, ніж бонусів.
Як отримують титул
"Баро" по-ромськи означає "велика людина". З часом до слова "баро" додалася буква "н" і вийшло більш звичне для слов'янського вуха слово", – розповідає Олександр Чукаленко, 42-річний циганський барон, який живе в Києві. Приймав він нас у просторій світлій вітальні за великим білим столом. "У часи циганського кочівництва баро призначався табором. Він повинен був володіти рисами мудрого лідера, неабияким розумом, умінням поєднувати людей і обов'язково користуватися авторитетом у всього табору. Адже у ромів ніколи не було конституції – вони жили за законами тієї країни, в якій в даний момент знаходилися. Але при цьому були правила табора, які повинні дотримуватися всі", – каже Олександр.
Спочатку барони вирішували майже всі питання табора – починаючи з того, в якому місці його поставити і хто буде відповідати за його влаштування, закінчуючи вирішенням будь-яких господарських питань і суперечок. Часто спадкоємцями титулу ставали син або племінник барона, яких спочатку виховували в певних традиціях і з більшою часткою відповідальності перед кочовим табором. Такі правила діяли до 1953 року. Потім указом Сталіна всіх циган зобов'язали вести осілий спосіб життя, тому сьогодні в Україні кочових циган немає, а бути бароном зараз означає, скоріше, нести суспільне й соціальне навантаження. В обов'язки входить не тільки вирішення локальних проблем місцевих ромів, а й організація фестивалів, конференцій та лобіювання інтересів народності на державному рівні. Олександр прийняв титул у третьому поколінні після батька і діда. До слова, стати бароном можна в будь-якому віці. Так, Олександр, отримавши освіту в Києві, а потім у Москві, прийняв титул у 26 років.
Позбавити цигана баронському титулу може табір, якщо барон не справляється зі своїми обов'язками.
За законом: циганський суд
Цигани й донині живуть великими громадами-сім'ями з глибокими традиціями домострою: поважають старших, намагаються створювати сім'ї тільки між собою і живуть за законами табора. Українські цигани (сьогодні їх в країні налічується 500 тис.) називаються серви. Вони є громадянами України і живуть за нашими законами. Як і у всіх, в їх громадах трапляються розбіжності, але оскільки роми – народ закритий, сміття з табору виносити не люблять і вдаються до допомоги барона і циганського суду, який існує з часів кочівництва, коли соціального захисту у ромів не було. Суд – це рада старійшин, на якому розбирається спірне (як правило, побутове) питання. Вердикт барона на суді не обговорюється і є догмою. Якщо ж винний свою неправоту не визнає або його підозрюють в обмані, то в хід йде ікона. "Роми – народ богобоязливий. Перед іконою всі говорять тільки правду", – розповідає Олександр. Після того, як з'ясовується винний, йому призначається покарання. Найстрашніше – вигнання з табору, простіше – громадські роботи.
Брати по титулу
Українські циганські барони спілкуються між собою і підтримують ромів не тільки в своєму регіоні, а й по всій Україні. Титул сам по собі ніякого доходу не приносить, тому у кожного з п'яти українських баронів свій бізнес. Так, циганський барон в Закарпатті (там, до слова, найбільше ромських громад) володіє газетою і ТБ-каналом, харківський і золотоніський – торговими точками, а дніпропетровський очолює одну з комерційних структур. На питання про те, дружать чи барони з криміналітетом, Олександр каже: "Я, вже будучи бароном, сидів за одним столом з кримінальними авторитетами, але в махінаціях участі не приймаю – мені дорого моє ім'я серед ромів. І справжнім циганам їх авторитет теж важливий. Ми можемо зараз проїхатися по всьому Києву і я гарантую, що ви не знайдете жодного п'яного рому. Але зате якщо трапиться масова бійка, в якій візьмуть участь сотні українців і один циган – у новинах будуть говорити тільки про нього. Я впевнений, що у ромів криміналу не більш, ніж у будь-який інший нації".
ЦИГАНСЬКИЙ БОГ. Українські роми в основному православні. Причому досить побожні – в будинку Олександра ікони в кожному кутку і паска заввишки в метр. Такі вміє пекти його бабуся, причому ... в російській печі. У Криму живуть і цигани-мусульмани – кримсько-татарські роми сповідують іслам і дотримуються старовинних традицій: навіть у повсякденному житті носять яскраві сорочки і довгі квітчасті спідниці. На материковій же частині країни одяг циган мало чим відрізняється від європейського. Наш барон, наприклад, зустрів нас у брендовому спортивному костюмі і дорогих замшевих туфлях. Але, за його визнанням, в шафі висить червона шовкова сорочка, а також лежать фамільні мантія і навіть корона.
Хліб насущний
"Я людина творча, як і мій батько. Я адже закінчив Московську консерваторію, 17 років їздив по гастролях зі своїм ансамблем. Зараз володію студією звукозапису, продюсую групи і співаків", – каже Олександр. З відомих артистів, з якими співпрацював барон, – Петя Чорний, Оксана Хожай, Віктор Павлик, Ольга Юнакова, Ірина Білик. Втім, особливу гордість Олександра викликає не це, і навіть не безліч нагород за перемоги в міжнародних музичних конкурсах (у тому числі ті самі дощечки з дисками, які висять на стіні в маленькій кімнатці на другому поверсі), а його музичні інструменти.
З задоволеним виглядом барон виніс до нас бувалий футляр, з якого з трепетом дістав саксофон: "Такий в Україні всього один. Раритет – зроблений аж в 1914 році! Мені його батько подарував".
І, звичайно, який циган без гітари – вона стоїть у футлярі в залі за диваном, щоб завжди бути під рукою.
У ЗАГУЛ. "Відпочивати ми вміємо, – розповів нам Олександр за черговою чашкою чаю. – У відпустку їздимо до Туреччини або Єгипту, але любимо і зібратися просто у нас у дворі. Коли набирається натовп – вся округа гуляє! З танцями, піснями, веселощами – благо сусіди у нас розуміють. Ніяке циганське застілля не обходиться без традиційної циганської каші і мого фірмового десерту, який я придумав перед участю в одній кулінарній ТВ-передачі ". Циганську кашу цигани споконвіку готували у великих казанах і на багатті: в свинячу зажарку кладуть дві рубані курки, пшоно, картоплю і 20 сирих яєць. Готувати її слід помішуючи і на невеликому вогні. "Кожен раз, коли я її роблю, думаю, що приготував занадто багато. Але в результаті у мене ще й добавки просять!"- сміється барон.
Сімейний портрет
У київського барона є спадкоємець – Олександр "Третій", який навчається на готельного ресторатора. 20-річний хлопець розуміє ромську мову, планує одружитися на циганської дівчині, а от чи хоче бути бароном – ще не вирішив. Є у барона і дочка. При згадці про негласну улюбленицю голос батька відразу теплішає: "Оленка моя – співачка, в циганському ансамблі співає, зараз пробується на одному відомому пісенному ТВ-конкурсі. А ще вона – лауреат "Чорноморських ігор" і 6 або 7 конкурсів вокалістів". Алена (чия хрещена мама, до слова, Ані Лорак) – мила 17-річна дівчина, яка виглядає як класична кіношна циганка. У довгому чорному платті і з наклейкою на грудях (Олена саме повернулася з проб на ТВ-шоу), вона відразу стала впевнено позувати нашому фотографу.
Живе барон з дітьми та бультер'єром Альфою у великому двоповерховому будинку, який якраз закінчує ремонтувати. "Тут 400 квадратів – я люблю простір і гостей", – розповідає Олександр. На підлозі – плитка, на стінах – яскраві шпалери з позолотою, на стелі – кришталеві люстри, у ванній – джакузі з вбудованим телевізором. Великі сходи з дерев'яними поручнями ведуть на другий поверх, де планують спорудити сцену для домашніх виступів. З просторої тераси відкривається вид на маленький будиночок у дворі. "Тут живуть квартиранти, теж цигани. Хотів його знести, але батьки відмовили – нехай, мовляв, живе хтось. Та й криза на дворі, а баронам теж треба на щось жити", – напівжартома-напівсерйозно каже Олександр.
Не чуже: баронські слабкості
Про горезвісну пристрасть ромів до золота Олександр віджартовується: "Я не настільки старомодний, щоб любити жовте золото – віддаю перевагу білому. Хоча багато циган як і раніше збирають прикраси з жовтого золота: адже для кочового народу це шматок хліба в будь-якій країні, з будь-якою валютою". Як всякий барон Олександр любить дорогі годинники (їх ми тільки в одній кімнаті нарахували 4 пари) і хороше взуття – у барона близько 50 пар туфель. Не байдужий він і до нагород: "Я лауреат ордена Св. Станіслава 2 ступеня, отримав його за благодійність. Є у мене і золота зірка за внесок у розвиток ромського мистецтва і безліч нагород у вигляді дерев'яних дощечок з пластиковими дисками".
Барон вміє їздити верхи. Правда, справжнього коня у нього зараз немає, зате є залізний потужністю в 450 кінських сил – "Порш Каєн". До кризи був і ексклюзивний "Мазератті", але часи нині непрості, і дороге авто продали. На згадку про нього залишилися іменні номери "Барон" – вони зараз висять в кімнаті у сина Олександра.
Рецепт від барона
Десерт "Камав" (по-циганські — "люблю"):
свіжі банани, консервовані ананаси, кавун, курага, кешью, шоколадний мус і лікер "Бейліс". Фрукти нарізаємо кубиками, лікер збиваємо в блендері з мусом, заливаємо цією масою фрукти і ставимо на півгодини в холодильник.
Читайте також:
- Засудити дії Росії і допомогти Україні повинен весь світ – Баррозу
- В Одесі армію підтримують солодощами
- Лідер донецьких сепаратистів запевнив, що не хоче приєднання Донбасу до Росії
- У Слов'янську збройні сепаратисти грабують ромів
- Цього року український народ проходить великі випробування – Патріарх Філарет
- Раді не вдалося прийняти звернення до народу України
Головні теми