Композитору, який захоплював снайперів, потрібна допомога

Захищати територію нашої країни рвуться не тільки люди, які мають військовий досвід або близькі до військових професії, але навіть люди творчі. Таким є музикант-композитор і програміст з Дніпропетровська Євген Гудилов, позивний "Ворон", який, на жаль, можливо більше не зможе займатися улюбленою справою.

"Я не служив в армії. Але коли почалася війна на Сході, твердо для себе вирішив, що повинен бути там, – розповів "Сегодня" 44-річний Євген, який сам виховує 17-річну дочку та 19-річного сина. – Я не хотів, щоб завтра під вікнами мого будинку стріляли. І розумів, що якщо не я, то хто? Перший раз у військкоматі мене відфутболили – сказали, не той вік і немає досвіду військової служби. Коли в місті почали формувати батальйон "Дніпро", я і туди пішов – не взяли... Так як робота пов'язана з інтернетом, регулярно гортав соцмережі, і наприкінці травня помітив пост Семена (Семенченко – Авт.), Який домовився з Аваковим, що можна набирати добровольців до 50 років. Через п'ять днів після цього поста я вже був зарахований в батальйон "Донбас", проходив навчання в Нових Петрівцях. Там нас зібралося близько 600 осіб".

Через місяць тренувань "Донбас" виїхав в зону АТО в Артемівськ. Звідси групи "донбасівців" виїжджали на завдання. "Ворон" брав участь в операціях по виявленню та захопленню снайперів. "Ми нейтралізували снайперів, які із засідки вбивали наших. Тут немає фронтовий лінії в традиційному розумінні, коли йде бій багнет в багнет, – розповідає Євген. – Вони спочатку кілька годин гасять з повітря, а потім, коли у нас кожен другий поранений, йдуть на наші позиції, добивати поранених".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Наприкінці серпня батальйон опинився в Іловайську. Через кілька днів "Ворон" отримав сильне поранення. "Фінального бою, коли замкнули кільце і почали тупо знищувати все, що там було, я не бачив. Я отримав поранення, коли був початок кінця, – продовжує солдат. – Ми зайняли позиції навколо штабу в школі. Ця школа вже була вся в дірках від куль і осколків. Фасад триповерхової школи весь прошитий дірками на відстані 3-5 см один від одного! Ви уявляєте, скільки осколків на нас сиплеться, щоб винищити українців?! Очікували ударів з "Градів", а нас одразу накрило з установки "Ураган". Один із моїх товаришів потім розповів, як це було. Вони вилізли покурити і побачили на горизонті яскравий спалах рожевого кольору, наче захід сонця. І тут же скрізь наступала пронизлива тиша, тільки спів птахів було чутно. А через секунд десять Іловайськ вже повністю горів. Я навіть не помітив, як біля мене розірвався снаряд і осколками прошило ліву частину мого тіла".

Євгену розмололо кістка руки нижче ліктя, випалило ліве око і поранило праве, кілька осколків пробили бельгійську кевларовую каску і проникли в черепну коробку. Лікарі діагностували осколкове мінно-вибухове поранення з вхідним отвором в лівій лобовій області, забій-розтрощення головного мозку III ступеня, внутрішньомозкову гематому лівої лобної ділянки, множинні кісткові уламки в лобовій долі, опіки обличчя і голови, резекцію вдавленого, багатооскольчатого перелому лобної кістки.

Товариші одразу затягли "Ворона" в приміщення школи, а на наступний день, коли боєць уже впав у кому, його вивезли під обстрілами на вантажівці по дорозі, яку через кілька годин зімкнули російські військові. В Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова з голови і очі дістали осколки. Руку вдалося врятувати: зараз на неї надітий апарат Ілізарова, але пальці ще не працюють, як раніше. Надалі очікується складна реконструкція черепа – не виключено, що її доведеться проводити за кордоном. У вівторок Євген переніс операцію на правому оці – київська клініка мікрохірургії ока зробила її безкоштовно. Ліве око відновленню не підлягає. До цього боєць бачив лише силуети будинків, машин і людей на близькій відстані. Попереду у бійця ще й рішення проблем зі спиною. "Вибуховою хвилею мене відкинуло на 12 метрів. Тепер я не можу лежати чи сидіти або стояти більше 15 хвилин. Але що зі спиною – поки не ясно", – каже Євген.