Бунецький Дмитро
Україна завжди була космічною державою. За часів СРСР наші фахівці вивели на орбіту перший супутник, працювали над польотом Юрія Гагаріна і створювали унікальні ракети, які досі вважаються кращими серед світових аналогів. Після оголошення незалежності ситуація злегка погіршилася: ресурсів однієї країни виявилося недостатньо для того, щоб повноцінно запускати в космос людей (відзначився тільки Леонід Каденюк), зате ми непогано показували себе в непілотованій космонавтиці і брали участь у багатьох міжнародних проектах. Однак традиційно основним нашим партнером залишалася Російська Федерація, яка цілком передбачувано відмовляється від співпраці зараз, коли відносини між країнами складно назвати дружніми. "Сегодня" дізналася, як почуває себе українська космічна програма в нинішніх кризових умовах, і побувала на головному заводі галузі – "Південмаші".
У Нацкосмосі почали підбивати підсумки і думати про майбутнє не так давно. Ще до недавніх пір відомство було "обезголовлене" – минулий керівник пішов разом з урядом Миколи Азарова, а новий – Олег Уруський – був призначений тільки наприкінці січня. Але налаштовані тут позитивно: так, проблеми є, але вирішити їх можна.
ПІДСУМКИ. 12 березня Національне космічне агентство провело розширене засідання колегії, де зібралися як керівники самого Нацкосмосу, так і управлінці підприємств галузі та представники Національної академії наук. Колегія повинна була підвести підсумки минулих років і вирішити, що відбуватиметься з космічною галуззю в майбутньому.
ТРОХИ ЦИФР. У прес-службі Нацкосмоса кажуть, що минулий рік був не надто поганим. В цілому підприємства та наукові відомства виготовили й продали продукції на суму близько 2,9 млрд грн, що всього на 2% менше, ніж у 2013 році. При цьому експорт збільшився на 1,9%, і склав 1,7 млрд грн в грошовому еквіваленті. За це варто дякувати лідерам галузі – ПАТ "Хартрон", "КБ "Південне", і "СПБ "Арсенал".
"Морський старт". У 2014 році ми виробили один пуск програми.
Є успіхи і у держпрограми на 2013-17 рр. Так, триває реалізація проектів зі створення космічного комплексу "Циклон-4" і наземної інфраструктури космодрому Алкантара (Бразилія), а також – національної супутникової системи зв'язку. Залишилася держава і на світовому ринку: за 2014-й відбувся один пуск супутника з міжнародного комерційного проекту "Морський старт", два пуски проекту "Дніпро", запуск "Веги" (спільно з ЄС) і три пуски американського "Антареса" (один з яких був, щоправда, аварійним). Також була створена інфраструктура прийому інформації з іноземних супутників.
Але Нацкосмос визнає: на частині підприємств обсяги виробництва впали, і пов'язано це зі скороченням або припиненням співпраці з Російською Федерацією та анексією Криму. Вдарив по галузі і стрибок курсу, який зараз зробив частину виробництва збитковою.
Ракетоносій "Дніпро". Від нього РФ може відмовитися повністю.
СТРАТЕГІЯ. Втім, незважаючи на проблеми, рухатися далі потрібно. Але в першу чергу, вважають в Нацкосмосі, потрібно зрозуміти, куди саме рухатися. Тому там приступили до розробки стратегії до 2020 року. Причому взяти участь у цій розробці може хто завгодно: достатньо зайти на сайт агентства і заповнити форму, в якій вказати своє ім'я та контакти і написати, як саме ви бачите космічне майбутнє країни в найближчому майбутньому.
Втім, стратегія-2020 – це загальний модний тренд для всіх відомств, який перегукується із загальнодержавною стратегією, заявленою президентом і Кабміном. Крім неї, є ще концепція розвитку до 2032 року: вона передбачає безліч цікавих моментів, включаючи власну супутникову мережу, створення центрів обробки та аналізу інформації тощо.
Крім того, в 2015 році продовжується співпраця за проектом "Циклон-4", який може стати найбільш вдалим прикладом міжнародної співпраці. По суті це – покращений ракетоносій "Циклон-3", який дозволить оперативно і точно виводити на кругові, геостаціонарні і сонячно-синхронні орбіти космічні апарати різного призначення. Запуски передбачаються з космодрому Алкантара в Бразилії. Проблема лише в тому, що співпраця по "Циклону" почалася ще в 2003 році, але першого старту ракети досі не було.
Також в 2015 році нам обіцяють запуск телекомунікаційного супутника "Либідь". А в найближчому майбутньому – створення систем дистанційного зондування Землі на базі супутників "Січ". Але все це поки тільки ідеї.
Корпус ракетоносія. Кожну деталь ракети ретельно перевіряють, перш ніж брати у справу.
"Циклон-4". Той самий ракетоносій, який повинні використовувати в Бразилії.
"Зеніт". Екологічно чиста і унікальна ракета, призначена для наземного старту.
Трактор ПМЗ. Завод дуже розраховує на його успіх.
Зварювання. Всі свої нововведення Патон впроваджував на "Південмаші".
Шаробалони. Для газів у космосі.
Лиття. Можуть зробити художнє.
"ПІВДЕНМАШ": РОЗРАХУНОК НА ЕНЕРГЕТИКУ
Коли говориш "космічна галузь України", перше, що спадає на думку – це "Південмаш", в сенсі – "Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова", розташований в Дніпропетровську. На жаль, останнім часом "Південмаш" на слуху українців не завдяки реалізованим проектам, а тому, що більшість цих проектів припинені, через що колективу величезного підприємства затримують зарплати. Кореспонденти "Сегодня" побували на легендарному заводі і дізналися, як виглядає ситуація зараз.
СЕКРЕТНО. У 1944 році в Дніпропетровську почалося будівництво автомобільного заводу. Але вже в 1951-му незакінчену будівництво перепрофілювали. Так з'явився "завод №586", тому що секретність – понад усе.
Власне, в наші дні ситуація з секретністю не змінилася: потрапити на завод, в цехи, нереально. Керівництво пояснює: "Південмаш" працює в тому числі і над оборонними замовленнями, тому заходи безпеки дуже серйозні.
ВТРАТИ. Через скорочення обсягів виробництва ракетно-космічної техніки, розповідає "Сегодня" заступник гендиректора Костянтин Завгородній, в 2014 році завод отримав всього 450 млн грн. Для порівняння: у 2011 році сума сягала 1907 млн грн, так що обсяг грошових коштів знизився в чотири рази. Це в цілому. Зокрема ж, головним замовником ракетоносіїв була Росія, яка в 2011 році заплатила заводу 1719 млн грн, а в 2014 – всього 28 млн грн. Зараз виробництво ракетоносія "Зеніт" (проекти "Морський старт" і "Наземний старт") призупинено, а його відновлення – під великим питанням. Скорочується співпрацю і за іншими програмами – "Дніпро" і Федеральна космічна програма. Підприємство відкрито заявляє: борги на початок 2015 становлять близько 700 млн грн. З них 140 мільйонів – це зарплата співробітників, супутні і соціальні виплати.
У сухому залишку є співпраця за американським проектом "Антарес", європейської "Везі" і українського "Циклону". Ну і, природно, цивільна продукція. Але, враховуючи втрати, цього для величезного заводу замало.
РІШЕННЯ. Помічник генерального директора Володимир Ткаченко розповів "Сегодня", що рішення поки готуються. "Кабінет міністрів вирішив, що буде нам сприяти – надасть фінансову допомогу, яка дозволить стабілізувати підприємство і погасити заборгованості", – говорить він. Плюс – оборонне замовлення, про який керівництво заводу не поширюється і який може забезпечити близько 730 млн грн в 2015 році.
Підприємство веде переговори з НАЕК "Енергоатом" і ДТЕК: для останніх вони можуть постачати комплектуючі та надавати ремонтні послуги. З "Енергоатомом" розробляється 18 напрямків роботи. "Йдеться про комплексну програму підвищення безпеки атомних станцій, – говорить Ткаченко. – Це автоматика: клапани, компенсатори, ремонт дизелів, трубопроводи". Саме енергетику на заводі вважають найбільш перспективною галуззю, плануючи підвищити частку замовлень до 30% від загальної роботи підприємства.
"В цей час на "Південмаші" є розробки в області вітроенергетики. Мова йде про принципово новий вітроагрегатів, аналогів якому немає в світі, – пояснює Ткаченко. – Якщо коротко, наш пристрій дозволяє піти від розподільного валу, завдяки чому енергія знімається відразу на генератор. Конструктори запевняють: це справжній прорив".
Розвивають і сільськогосподарську продукцію, зокрема – знаменитий трактор ПМЗ. Його модернізують і удосконалять, обіцяючи, що в нових моделях з'явився кондиціонер.
...До речі, в 50-х роках справжня криза на "Південмаші" запобігли ... кішки!
Миші погризли кабельні мережі на базах зберігання ракет Р-1 і Р-2, в результаті чого завод вирішив розводити кішок для охорони продукції від гризунів. Зараз, правда, потреба в пухнастих помічниках відпала.
Але головне – це, звичайно, космос. На "Південмаші" впевнені: це не тільки імідж, але і майбутнє держави. "Ми всі бачимо прориви. Індія, Корея, Китай. А Україна, яка була в п'ятірці космічних держав і у якої є можливість створювати повний цикл, може позбутися статусу космічної держави ", – нарікає Ткаченко. У заводу є безліч проектів – аж до створення супутникової мережі, яка дозволить країні відмовитися від покупки інформації у інших країн. "Зараз ми витрачаємо колосальні гроші на те, що могли б робити самі. Супутники – це і зв'язок, і аграрний комплекс з контролем врожаю, і лісове господарство, і атмосферні викиди, і навіть незаконне будівництво", – запевняє Ткаченко. Інвестпроект підприємство готове підготувати в найкоротші терміни, аби криза злегка вгамувався. Тому що проблеми із зарплатою – це і проблеми з кадрами, підготовка яких, через високу складності обладнання, займає десятки років.
...Територія Південмашу вчетверо більше князівства Монако. І одного разу, в радянський час, тут одночасно знаходилося 70 тисяч осіб. Зараз тут працює 8500 осіб, які цілими династіями створювали ракети. Ракети, які цілком здатні повернути країні статус космічної держави.
Читайте також:
- Промисловий гігант "Південмаш" заборгував співробітникам 70 млн грн
- Вілкул взявся рятувати "Південмаш"
- Найнеймовірніша зброя: радянський екраноплан і собака-антитанк
- "Південмаш": без обіцяних замовлень від держави і зарплат
- "Південмаш" зупинив роботу до 2 березня
- На "Південмаші" вимагали виплати зарплат
- "Південмаш" не отримав обіцяне владою замовлення і затримує зарплати
Головні теми