Склади майбутніх відкриттів: як зберігаються і використовуються наукові колекції

Одним з найважливіших археологічних відкриттів 2016 року стало виявлення найдавнішого сукні на землі (3482-3102 рр. До н. Е). Втім, для нашої розповіді цікавий не сам факт, а обставини цієї історії. Справа в тому, що сукня не було знайдено в ході торішніх експедиційних робіт. Більш того: непоказні недоноски потрапили в руки археологів, які працювали в якійсь єгипетській глушині ще в далекому 1913-го! І тільки в кінці XX ст. у реставраторів дійшли руки до знахідки. А ще через пару десятків років вдалося зробити достовірне визначення віку тканини, з якої пошито плаття. До речі, для аналізу відрізали шматочок вагою всього 2,24 мг!

А тепер нехай читач замислиться над таким нюансом. Знахідка пережила дві світові війни, не згоріла в пожежі, що не згнила, її не зжерли щури і комахи, які не викинули "за непотрібністю" неосвічені революціонери або реформатори ... Майже століття плаття мирно зберігалося в колекції британського музею Питри! Одним словом, вийшов хороший інформаційний привід розповісти про наукові колекції світу.

ВІД ПРИМХИ БАГАТІЇВ – ДО НАЦІОНАЛЬНОГО НАДБАННЯ

Перші систематизовані зібрання рідкісних з'явилися в Стародавньому світі: там місця зберігання таких колекцій називалися "Музеум".

В середні віки речі, цікаві для науки, збирали в храмах і монастирях – в монастирських аптеках, наприклад, в епоху Відродження, з XIV ст., серед аристократів панувала мода збирати твори мистецтва, а заодно – і всякі природні рідкості. Що вже говорити про епоху Великих географічних відкриттів, коли в Європу хлинули дивини з усього світу ... У Італії в XVI в. було не менше 250 зборів природно-історичних цінностей! Спеціалізовані наукові колекції почали формуватися при університетах – так, професор Болонського університету Уліс Андрованді зібрав 8 тис. зображень флори і фауни, гербарій з 7 тис. засушених видів рослин і великі колекції зразків мінералів і фруктів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У другій половині XVII ст. приходить розуміння, що для науки мало кунсткамер з заспиртованими виродками. Потрібні інші підходи. На перший план виходять не рідкість предметів і їх кількість, а повнота опису і систематизація. У XVIII ст. з'являються перші музеї в сучасному розумінні слова, а монархи витрачають казенні гроші на покупку колекцій для них.

В Австрії Франц I набуває флорентійську колекцію "натуралій", що стала базою для сучасного Музею природної історії в Відні, цар Петро I викуповує за 30 тис. гульденів кабінет мінералів гданського аптекаря Йоганна Гогвальда і збори природних рідкостей голландського професора Фредеріка Рюйша. Першим же сучасним музеєм вважається Британський, заснований в 1753 р. Для нього парламент придбав бібліотеку, геологічні зразки, гербарій з 335 томів і зоологічні препарати.

У 1793 було відкрито одне з найбільш значущих установ світу – Музей природознавства в Парижі.

На території України перші музеї і наукові колекції формуються на початку XIX ст .: 1807 г. – Музей природи при Харківському університеті, 1809-й – Зоологічний при Київському університеті. Всього ж до 1917 року було вже 35 музеїв. За радянської влади число музеїв зросло ще більше: в 1950 р їх було 137, а в 1986 р – 7924.

У XXI столітті музейні колекції стали зараховувати до національного надбання країн. В Україні першими такого статусу удостоїлися зоологічні фондові колекції Інституту зоології, фонди та експозиція Національного науково-природничого музею та наукові фонди Державного природознавчого музею НАН України у Львові ..

Кіно. Склад з рідкісними дарами, куди Індіана Джонс здав Ковчег Заповіту

ЯК ЗБЕРІГАЮТЬСЯ І ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НАУЧНІ КОЛЕКЦІЇ

Читач повинен розуміти : якщо ми говоримо про наукові колекції , то мова йде не тільки про те , що можна побачити під склом вітрин в експозиціях , відкритих для відвідувачів . Для звичайних відвідувачів виставляються найефектніші які важливі в плані освіти експонати . А все інше є лише для фахівців .

ПРО ТЕРМІНИ.Для початку розберемося, що таке "одиниця зберігання". Таким вважається будь-який об'єкт, що має етикетку з відомостями про місце і час збору, прізвищем збирача і в ідеалі – з науковим визначенням. Стосовно біології таким може бути досить широкий спектр об'єктів – від величезного опудала мамонта або бронтозавра, до мікроскопічного зразка ДНК. Також розуміння цього терміна пояснює обурення вчених-археологів на адресу багатьох приватних колекцій, зібраних (а точніше – награбованих варварськими методами) "чорними археологами". Без точного зазначення місця знахідки та опису ситуації, в якій вона була зроблена, навіть унікальні об'єкти майже повністю втрачають свою цінність для науки.

СУПЕРКОЛЕКЦІЇ.Відомий музейний експерт і популяризатор науки, професор Рімер Кнооп (Академія Рейнвард, Нідерланди) якось зауважив, що експозиції представляють відвідувачам не більше 2-4% того, що зберігається в запасниках. Наприклад, фонди київського Національного науково-природничого музею НАН України налічують 2,5 млн одиниць зберігання. Постійна колекція Британського музею містить понад 13 млн експонатів. Зоологічний інститут РАН володіє однією з найбільших зоологічних колекцій у світі – 60 млн одиниць зберігання. А Смітсонівський національний музей природної історії (США) – 126 млн експонатів!

Музей. Відвідувачам відкриті 2-4% вмісту колекцій – тільки ефектні і пізнавальні об'єкти

ПЕРСПЕКТИВИ. Історія наукових колекцій наочно показала , що навіть непоказний об'єкт є сенс зберігати вічно – нехай навіть це буде засохлий бур'ян або незрозуміла на перший погляд ганчірочка ( вона може виявитися тією древньою сукнею , про яку ми говорили на початку статті ) . Колись вони стануть в нагоді , адже методи дослідження не стоять на місці . Колись ми й гадки не мали про радіовуглецевий аналіз , що дозволяє визначити вік об'єкта , або вивчення ДНК . Тим більше не дуже уявляємо , як будуть працювати вчені найближчого майбутнього .

Адже тільки розвиток молекулярних методів дослідження привів до того , що зараз став формуватися нечуваний і неможливий перш тип музейної колекції – зібрання ДНК . А адже вже повним ходом застосовуються методи молекулярного вивчення не тільки живих об'єктів , а й використання для цих цілей кісткового і навіть викопного матеріалу з існуючих колекцій . Так що нехай всі ці сотні мільйонів " одиниць зберігання " чекають своєї години в ідеальному порядку .

КУРЙОЗИ.У музейних зібраннях зустрічаються найнесподіваніші речі . Так , в Центрі біорізноманіття Naturalis ( Нідерланди ) є незліченна кількість ... шкурок кротів ! Їх збирав якийсь місцевий селянин в XIX в . А в Академії природничих наук при Університеті ім. Дрекселя ( США ) в сорокалітровій банку зі спиртом зберігається величезний восьминіг з двометровими щупальцями .

Незвичний ракурс. Експерт оглядає колекцію птиць

ВІДКРИТТЯ В СХОВИЩАХ